03.11.2020 Західний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу “Укренерго” та залишив без змін рішення Госпсуду Львівської області від 17.08.2020 (у справі №914/935/20), яким держкомпанії знову ж таки було відмовлено в задоволенні позову до “ДТЕК Західенерго” (кінцевий бенефіціар - Рінат Ахметов) про стягнення 425,8 млн грн.
Свої позовні вимоги “Укренерго” обгрунтовувало неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0424-02013/04/10/2019 від 04.10.2019 в частині оплати за надані послуги.
Натомість “ДТЕК Західенерго” зауважувало, що здійснило оплату вартості послуг з передачі електричної енергії, однак лише в частині вартості послуг, що були спожиті компанією для власних потреб. На думку відповідача, "Укренерго" не мало права включати обсяги експорту електричної енергії до обсягів послуги, оскільки їх включення не передбачено умовами укладеного договору.
Суд першої інстанції вирішив, що зазначив, що позовні вимоги “Укренерго” - “необгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами” (цитата).
При розгляді вказаного спору суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду попередньої інстанції, врахувавши у т.ч. постанову Шостого апеляційного адмінсуда від 21.10.2020 і рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 13.07.2020 (в справі №640/3041/20), якими було задоволено позов “ДТЕК Західенерго” та скасовано низку положень постанови НКРЕКП №360 від 07.02.2020 (про конкретизацію обов`язків експортерів електроенергії платити тариф за передачу електроенергії).
“Враховуючи, що згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, то відповідно відсутні правові підстави для стягнення з відповідача відповідної частини заборгованості”, - йдеться в постанові Західного апеляційного госпсуду від 03.11.2020.
Додамо, що 22.09.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов “Укренерго” до ТОВ "Д.Трейдінг" (кінцевий бенефіціар - Рінат Ахметов) в справі №910/8044/20 про стягнення 651 млн грн заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії.
Згідно з судовими матеріалами, ТОВ "Д.Трейдінг" зазначало, що при експорті не повинне оплачувати послугу з передачі електроенергії, оскільки це, на його думку, “суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства” (цитата).
Раніше повідомлялося, що холдинг ДТЕК Ахметова, який є найбільшим експортером електроенергії, перестав платити тариф на передачу електроенергії при її експорті, посилаючись на те, що експортери в країнах ЄС не платять тариф на передачу, а Україна взяла на себе зобов`язання щодо синхронізації свого законодавства з ЄС. При цьому ДТЕК через суди намагається отримати право не платити держкомпанії борг.
Контекст
Тариф "Укренерго" на передачу електроенергії має покривати нестачу коштів держпідприємства “Гарантований покупець” ("ГарПок") для виплат по "зеленому" тарифу.
Енергохолдинг ДТЕК Ахметова є найбільшим власником сонячних і вітрових електростанцій (були оцінки, що контролює близько 25% "зеленої" генерації).
За даними ДП “ГарПок”, на 20.11.2020 заборгованість “Укренерго” перед ним становила 30,1 млрд грн (у т.ч. за для розрахунків для “зеленим” тарифом - 23,2 млрд грн).
У серпні тариф "Укренерго" на передачу електроенергії зріс на 55% (до 240,23 грн/МВт-год). За рішенням НКРЕКП, у грудні він збільшиться на 30% (до 312,76 грн/МВт·год). У 2021 році тариф "Укренерго" буде 309,8 грн/МВт-год, що на 28,9% вище чинного тарифу і на 1% менше тарифу, встановленого на грудень 2020 року.
У кінці липня президент Володимир Зеленський підписав закон про зниження "зеленого" тарифу (на 15% - для сонячних електростанцій і на 7,5% - для вітрових).
За даними Міненерго, зниження "зелених" тарифів заощадило "ГарПоку" в серпні-жовтні 1,5 млрд грн.
Раніше в уряді декларували плани погасити в IV кварталі 40% боргів перед виробниками “зеленої” електроенергії, а також намір передбачити в держбюджеті 20 млрд грн на відповідні "зелені" виплати.
17.11.2020 Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє Кабміну надати держгарантії "Укренерго" для залучення кредитів. Як зазначало Міненерго, це допоможе в т.ч. забезпечити виконання меморандуму з виробниками "зеленої" електроенергії.
При цьому Міненерго пропонувало закласти в держбюджеті на 2021 рік 11,55 млрд грн для виплат по "зеленому" тарифу.
Нардепи з президентської фракції зареєстрували у ВР законопроект №4151 про випуск ОВДП на 19,6 млрд грн для фінансування "зеленого" тарифу.
Однак нещодавно Мінфін публічно заявив, що випуску ОВДП для погашення боргів за "зеленим" тарифом точно не буде.
За словами заступника міністра фінансів Юрія Драганчука, розглядаються варіанти кредитної підтримки "Укренерго".
"Це будуть або держбанки, які міжнародні донори. Ми спілкуємося зараз і з Європейським банком реконструкції та розвитку, і з Європейським інвестиційним банком, і з іншими міжнародними донорами, які розглядають додаткове фінансування Укренерго.
У нас є план, яким чином в наступному році закрити цей дефіцит за НЕК, що в свою чергу схлопне все кільце взаємних зобов`язань. «Зеленка» теж закредитована в основному в українських держбанках і в ЄБРР. Використовуючи коректні інструменти фінансування "Укренерго", ми розриваємо це порочне коло", - зазначав заступник глави Мінфіну.
У жовтні Мінфін повідомив Кабміну, що не вбачає можливості закласти в держбюджеті компенсацію виробникам електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) і застерігає від випуску ОВДП для погашення боргу перед ВДЕ.
У своєму листі Мінфін констатував, що Міненерго інформувало про потребу надання фінпідтримки для ДП "ГарПок" на оплату електроенергії з ВДЕ з держбюджету в 2020 році на суму 3,86 млрд грн, при цьому "джерела збалансування держбюджету Міненерго не визначені".
Мінфін застерігав від реалізації пропозиції Міненерго про випуск ОВДП на суму 9 млрд грн для компенсації боргів перед ВДЕ, які були утворені до 1 серпня 2020 року.
"Зазначені пропозиції не можуть бути підтримані, оскільки збільшення внутрішніх запозичень може призвести до розбалансування державних фінансів і зниження кредитних рейтингів України", - зазначив Мінфін.
Крім того, йшлося в листі Мінфіну, це призведе до збільшення обсягу держборгу і підвищить витрати на його обслуговування. Це, в свою чергу, поставить під загрозу дотримання у 2020 році маяка за показником дефіциту сектору загальнодержавного управління, встановленого Меморандумом з МВФ.
Також Мінфін вказував на відсутність джерел збалансування бюджету для виконання закону "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", який був прийнятий в червні 2020 року.
Цим законом передбачені фінансування державної генерації на суму 11,8 млрд грн шляхом випуску ОВДП, а також погашення боргу ДП "Енергоринок" за електроенергію з держбюджету на суму 16,3 млрд грн.
Мінфін пропонував Міненерго спільно з НКРЕКП підготувати пропозиції про зміну законодавства, які можуть збалансувати ринок електричної енергії.
За оцінками Міністерства фінансів, у 2020-2023 роках збитки НЕК "Укренерго" перевищать 26 млрд грн, у т.ч. в 2020 році - 15,1 млрд грн, в 2021 році – 3,5 млрд грн, в 2022 році – 4,6 млрд грн, а в 2023 році – 3,1 млрд грн.
"Укренерго" за три квартали зафіксувало збиток 28,6 млрд грн (за перше півріччя - 18 млрд грн).
За даними держкомпанії, 86% з вказаної суми (24,7 млрд грн) – це компенсація витрат на виконання спеціальних обов‘язків (ПСО), зокрема, для населення та на покриття «зеленого» тарифу ДП «Гарантований покупець».