Верховна Рада прийняла зміни в держбюджет, його дефіцит збільшився на 202 млрд грн

Все про економіку та фінанси

Верховна Рада прийняла за основу та в цілому законопроект №3279-д про внесення змін в держбюджет на 2020 рік.

Згідно з документом, план доходів держбюджету знижується на 119,8 млрд грн (до 975,8 млрд грн), план видатків - збільшується на 82,4 млрд грн (до 1266,4 млрд грн), а дефіцит - зростає на 202,1 млрд грн (до 298,4 млрд грн).

Граничний обсяг держборгу підвищується на 341,7 млрд грн - до 2386,8 млрд грн. Водночас граничне обмеження обсягу гарантованого державою боргу скасовується (у чинній редакції держбюджету на кінець року воно встановлене в розмірі 318,4 млрд грн).

У документі закладено збільшення обсягу держзапозичень на 277,5 млрд грн (до 642,7 млрд грн), у т.ч. внутрішніх запозичень - на 146,5 млрд (до 377,6 млрд грн), а зовнішніх - на 131 млрд грн (до 265,1 млрд грн).

План надходжень від приватизації зменшується на 11,5 млрд грн (до 0,5 млрд грн). 

При цьому Мінфіну надається право здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж за рахунок здійснення держзапозичень понад обсяги, встановлені держбюджетом. Умови таких правочинів визначаються Кабінетом Міністрів.

Як очікується, плановий обсяг податкових надходжень знижується на 15,7% (до 781,1 млрд грн), у т.ч. ПДВ з імпорту - 13,1% (до 303,8 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування - на 22,1% (до 75,4 млрд грн), податку на прибуток - на 17,4% (до 98,2 млрд грн), податку та збору на доходи фізосіб - на 14,3% (до 110,8 млрд грн), ренти на видобуток газу - на 53,7% (до 17,6 млрд грн), акцизу на тютюнові вироби - на 17,4% (до 47,1 млрд грн), ввізного мита - на 11,2% (до 28,3 млрд грн).

При цьому плановий обсяг неподаткових надходжень збільшується на 17% (до 183,3 млрд грн), у т.ч. частина прибутку держпідприємств і дивіденди від компаній з держчасткою - на 64,7% (до 68 млрд грн), доходи від власності та підприємницької діяльності - на 32% (до 113,9 млрд грн).

Обсяг видатків збільшується на Міністерство охорони здоров`я на 16,7% (до 114,6 млрд грн), Пенсійний фонд - на 17,2% (до 202,3 млрд грн), Міністерство соцполітики - на 6,6% (до 312,9 млрд грн), Державну судову адміністрацію - на 7,4% (до 15,7 млрд грн), МВС - на 0,2% (до 93,2 млрд грн), Державну прикордонну службу - на 1,6% (до 12,97 млрд грн)

Зменшується обсяг видатків на Міністерство культури та інформаційної політики на 47% (до 8,2 млрд грн), Міносвіти - на 3,8% (до 126,7 млрд грн), Міністерство розвитку громадян і територій - на 39,3% (до 10,6 млрд грн), Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - на 4,9% (до 17,1 млрд грн), Держагентство інфраструктурних проектів - на 21,5% (до 3,28 млрд грн), Державне бюро розслідувань - на 25,6% (до 1,4 млрд грн), Бюро фінансових розслідувань - на 49,6% (до 649 млн грн), Державну митну службу - на 11,1% (до 3,68 млрд грн), Державну податкову службу - на 4,5% (до 8,22 млрд грн), Міністерство юстиції - на 3,2% (до 13,9 млрд грн), ЦВК - на 53,6% (до 1 млрд грн), Держстат - на 49,2% (до 1,29 млрд грн).

Фонд боротьби з коронавірусом

Законопроектом було передбачено створення в складі держбюджету Фонду боротьби з хворобою COVID-19 та її наслідками, причому - на період дії карантину, встановленого Кабміном, та протягом 30 днів з дня скасування цього карантину.

Обсяг цього фонду - 64,67 млрд грн (уряд пропонував на 32,39 млрд грн більше - 97,06 млрд грн).

Як зазначено, рішення про виділення коштів із фонду приймаються Кабміном за погодженням з бюджетним комітетом Верховної Ради.

Кошти фонду спрямовуються на

- заходи, спрямовані на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів коронавірусу, зокрема на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення зазначених заходів, включаючи закупівлю медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;

- додаткові доплати до зарплати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації COVID-19, а також доплати до зарплати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення;

- надання грошової допомоги громадянам, зокрема особам похилого віку;

- надання одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які загинули від коронавірусу, що пов’язано з виконанням робіт з ліквідації такої хвороби;

- надання трансферту Пенсійному фонду;

- надання фінансової допомоги на поворотній або безповоротній основі Фонду соцстрахування і Фонду страхування на випадок безробіття;

- поповнення резервного фонду держбюджету;

- відновлення видатків держбюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами, скорочених у зв’язку із створенням Фонду боротьби з коронавірусом.

Зарплати

Законопроект встановлює, що в квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому Кабмін скасує карантин, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші держоргани, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року (тобто до 47,2 тис грн).

Це обмеження не застосовується при нарахуванні зарплати, грошового забезпечення особам із числа осіб, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на боротьбу з COVID-19.

Водночас вказане обмеження застосовується також при нарахуванні зарплати, суддівської винагороди, грошового забезпечення народним депутатам, суддям, суддям Конституційного Суду, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам НБУ, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

Це ж саме стосується керівників, членів виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки, управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об’єктами державної власності.

Призначення на посади

Законопроект передбачає, що на період карантину та впродовж 30 днів з дня скасування карантину зупиняється дія положень законів "Про державну службу", "Про центральні органи виконавчої влади" в частині проведення конкурсів на посади держслужби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу.

Встановлюється, що у цей період

- для призначення на посади державної служби суб’єктом призначення або керівником державної служби першочергово розглядаються кандидатури, запропоновані Комісією з питань вищого корпусу державної служби або конкурсною комісією за результатами процедур конкурсного відбору, зокрема у разі, коли строк оприлюднення результатів конкурсу перевищує 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення такого конкурсу;

- інші оголошені конкурси на посади державної служби, результати яких не оприлюднені, скасовуються;

- у разі відсутності або відхилення суб’єктом призначення або керівником державної служби кандидатур, запропонованих Комісією з питань вищого корпусу державної служби або конкурсною комісією за результатами процедур конкурсного відбору, суб’єкт призначення або керівник державної служби може призначити на посади державної служби особу шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів, та до дня визначення суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу;

Призначення на посади державної служби здійснюється в установленому Кабінетом Міністрів порядку, який визначає механізм добору на посади державної служби шляхом проведення співбесід з визначеними суб’єктом призначення посадовими особами.

При цьому Кабінету Міністрів в двомісячний строк після відміни карантину має забезпечити оголошення конкурсів на посади державної служби, призначення на які відбулися відповідно до згаданого порядку.