5 вересня Антимонопольний комітет на своєму засіданні вперше з 1995 року прийняв рішення про примусовий поділ монополіста - міндобривного бізнесу Дмитра Фірташа, пишуть "Наші гроші" з посиланням на колишню держуповноважену АМКУ Агію Загребельську.
Комітетом було визнано, що ПАТ «Азот», ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот», ПрАТ «Рівнеазот», ТОВ «НФ Трейдінг Україна»:
- займали монопольне (домінуюче) становище на ринку первинної реалізації мінеральних азотних добрив у 2014-2017 роках (чи була група монополістом в 2018 році АМКУ не вирішив);
- зловживали своїм монопольним становищем шляхом продажу міндобрив за завищеною вартістю та створенням штучного дефіциту міндобрив на ринку у 2017 році.
За зазначені дії на компанію «НФ трейдінг Україна» накладено штраф у розмірі 107 млн грн.
Також до групи компаній «Азот» було застосовано відповідальність, яку АМКУ вперше та в останнє застосовував у своїй практиці в 1995 році – примусовий поділ впродовж девяти місяців з дня одержання цього рішення Комітету.
Що далі?
Відповідачі у двомісячний строк з дня одержання рішення мають право його оскаржити до Господарського суду м. Києва.
Відкриття судом провадження по оскарженню рішення зупиняє його виконання до моменту, поки суд прийме рішення про відмову в задоволенні позову та таке рішення набере законної сили.
Як правильно ділити монополіста? Українське законодавство не дає відповіді на це питання.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» містить лише одну норму з цього приводу, в якій зазначено, що реорганізація компанії, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на її розсуд за умови усунення монопольного (домінуючого) становища на ринку.
Жодної підзаконної бази, як примусово ділити монополістів або інших законодавчих норм немає. Це означає, що фактично відповідачі можуть запропонувати будь-яку модель реорганізації, та Антимонопольний комітет може на неї не погодитись виключно у разі якщо за наслідком такої реорганізації монопольне (домінуюче) становище збережеться.
За чинною нормативною базою України про монопольне (домінуюче) становище ми можемо починати говорити, якщо компанія має більше 35% ринку (структурні ознаки монополії). За даними АМКУ відповідачі мали долю ринку в 2017 році 35,45%, тобто на 0,45 перевищуючу законодавчу норму. Яка була доля ринку відповідачів в 2018 році, Комітет не рахував, адже час розслідування обмежений 2017 роком. Відповідно, для формального позбавлення монопольного (домінуючого) становища відповідачам потрібно реорганізувати свій бізнес так, щоб втратити 0,46% ринку.
Рішення вносить суттєві зміни в підходи Комітету щодо монополістів.
На засіданні Комітетом було продемонстровано, що відповідачі мали долю ринку 35,45% в 2017 році. Якщо АМКУ не змінив свою позицію з цього приводу, це означає, що кожна компанія України, яка має таку або вищу долю ринку, має шанс бути примусово розділеною. Перш за все можемо в цьому аспекті згадати групу ДТЕК, Метінвест, Приват та Інтерпайп, які мають на окремих ринках долі, що перевищують не тільки 35,45%, а іноді 50%, 80% та навіть 90%. І в цьому аспекті важливо, щоб АМКУ найближчим часом по «свіжим слідам» розробив проекти підзаконних нормативних актів, які будуть регламентувати кого, коли та як можна і треба примусово ділити.
Також це вносить суттєві зміни до підходів Комітету по рішенням про надання дозволів на злиття/поглинання. Адже якщо ще вчора Комітет дозволяв поглинання, що мали наслідком збільшення долі ринку до 70% та більше, то сьогодні при досягненні 35,45% за наслідком концентрації Комітету доведеться шукати вагомі аргументи для надання дозволу. Або застосовувати структурні зобов’язання – надання дозволу за умови продажу частини бізнесу.