28 липня Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу ТОВ “Реватіс” та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020, якою за наполяганням Приватбанку було закрито провадження в справі №910/17630/19 за позовом ТОВ “Реватіс” до Приватбанку та Мінфіну про визнання недійсною примусової конвертації вкладів фірми в акції банку (операція bail-in) в ході його націоналізації в грудні-2016.
Госпсуд м. Києва, закриваючи провадження у вказаній справі, посилався на закон про банки (т.зв. “антиколомойський” закон), який був прийнятий Верховною Радою та підписаний президентом Володимиром Зеленським у травні за наполяганням МВФ.
Зокрема, суд першої інстанції вказував, що згідно з законом, судові провадження в господарських справах за позовом учасника та/або колишнього учасника банку про захист прав або інтересів, які були порушені внаслідок виведення банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта НБУ, ФГВФО, Мінфіну, НКЦПФР, рішення Кабміну, судовий розгляд яких станом на день набрання чинності законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій, “у разі невідповідності обраних позивачем способів захисту вимогам частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу”.
Цитата з ухвали Госпсуду м. Києва від 12.06.2020:
“Суд наголошує, що права та інтереси учасників/колишніх учасників банку, які були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку можуть бути захищені лише шляхом відшкодування завданої шкоди у грошовій формі.
Спосіб захисту, обраний позивачем, а саме визнання недійсним правочинів, не відповідає частинам третій та четвертій статті 5 Господарського процесуального кодексу України, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 розділу II. Прикінцеві та перехідні Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13.05.2020 № 590-ІХ”.
Натомість Північний апеляційний госпсуд у своїй постанові від 28.07.2020 вирішив, що “суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження дійшов до передчасного висновку про невірно обраний позивачем спосіб захисту, оскільки вирішення даного питання можливо лише на стадії розгляду спору по суті, тоді як ухвала суду про призначення судового засідання в межах названої стадії в матеріалах справи відсутня” (цитата).
Контекст
Як писав Finbalance, 21.07.2020 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу ТОВ “КС Групп” та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020, якою за клопотанням Приватбанку було закрито провадження в справі №910/17541/19 (в її рамках ТОВ “КС Групп” теж оскаржує процедуру bail-in, проведену під час націоналізації Приватбанку).
Крім того, 22.07.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання Приватбанку щодо закриття провадження в справі №910/18074/19, у рамках якої ТОВ “Керуючий адміністратор пенсійних фондів “Паритет” оскаржує примусову конвертацію своїх вкладів у Приватбанку в акції цього банку (операція bail-in), яка була проведена в грудні 2016 року в ході націоналізації Приватбанку.
14.07.2020 Госпсуд м. Києва закрив провадження в справі №910/18211/19 за позовом колишнього першого заступника глави правління Приватбанку Олега Гороховського до Приватбанку, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів про визнання недійсними договорів про придбання акцій банку, які були укладені в грудні 2016 року під час націоналізації фінустанови.
За даними НБУ, О. Гороховський був власником 0,3236% акцій Приватбанку до його націоналізації. Наразі він відомий на банківському ринку в т.ч. як один із засновників проекту Monobank.
У грудні 2019 року з позовами до Приватбанку, Мінфіну і ФГВФО звернулися й інші колишні топ-менеджери Приватбанку, які теж були міноритарними акціонерами фінустанови, у т.ч. екс-глава правління банку Олександр Дубілет (був власником 2,7249% акцій), екс-перший заступник глави правління Тимур Новіков (1,3625%), екс-перший заступник глави правління Володимир Яценко (0,3229%), екс-заступник глави правління Тетяна Гур’єва (0,2422%), екс-заступник глави правління Людмила Шмальченко (0,1614%).
Екс-топ-менеджери Приватбанку в судовому порядку оскаржували в т.ч. операцію bail-in.
Раніше кілька позовів про оскарження націоналізації Приватбанку подав також Ігор Коломойський, якому належали 49,98% акцій фінустанови.
Згідно з судовими матеріалами, ініціатором закриття провадження в справі №910/18211/19 (за позовом О. Гороховського) був Приватбанк, який посилався на прийнятий у травні т.зв. “антиколомойський” закон.
Відповідно до судових матеріалів, О. Гороховський подавав клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду Конституційним Судом справ щодо конституційності “антиколомойського” закону та щодо конституційності закону “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, однак Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити відповідне клопотання.
15.06.2020 Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційні скарги НБУ, Кабміну і Приватбанку, скасувавши рішення судів нижчих інстанцій, які були винесені на користь сім`ї Суркісів у справі щодо пов`язаності їх з екс-акціонерами Приватбанку та щодо договорів примусового обміну їх коштів в банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (bail-in), пізніше викуплені державою за 1 грн.
Як зазначалося, суд касаційної інстанції закрив провадження в цій адміністративній справі, але залишив за позивачами право звернутися з новим позовом до суду цивільної юрисдикції.
Тоді представник НБУ повідомляв, що в рамках вказаної справи Верховний Суд застосував норми згаданого вище банківського закону, прийнятого Верховною Радою і підписаного президентом Володимиром Зеленським за наполяганням МВФ.
Як відомо, в грудні 2016 року під час націоналізації Приватбанку під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції банку) потрапили кошти вкладників та інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал Приватбанку. Після завершення цієї операції Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та зрештою "залив" у “статутник” 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).
Про інші судові спори щодо bail-in (у т.ч. за участі держателів євробондів, екс-дружини Г. Боголюбова тощо) - тут, тут, тут, тут, тут, тут.
Про обшуки ФБР в офісах компанії, пов`язаної з І. Коломойським, - тут.