Антиколомойський закон не діє: рішення Окружного адмінсуду Києва щодо Укрінбанку

Все про економіку та фінанси

3 червня Окружний адмінсуд м. Києва за клопотанням ПАТ “Укрінком” (яке вважає себе правонаступником “Укрінбанку”) надав роз’яснення щодо свого рішення від 14.12.2017 (в справі №826/14033/17), яке було залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанції в 2018-2019 роках та яким скасовано постанову НБУ про віднесення “Укрінбанку” до категорії неплатоспроможних і рішення ФГВФО про введення тимчасової адміністрації в “Укрінбанк”.

В ухвалі від 03.06.2020 Окружний адмінсуд зауважив, що вказані рішення НБУ та ФГВФО “є протиправними та скасованими з моменту їх прийняття, не породжують жодних правових наслідків з дати їх прийняття та не є законними дозвільними правовими актами, які можуть бути підставою для запровадження та здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ “Укрінбанк” (цитата).

“Визнання протиправними та скасування постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року №934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» зумовлювало відновлення стану ПАТ «Укрінбанк», який передував їх винесенню”, - зауважив Окружний адмінсуд м. Києва.

Коментуючи ж наслідки прийняття 13 травня Верховною Радою на вимогу МВФ закону про банки, який був покликаний унеможливити повернення виведених з ринку банків їх колишнім власникам й запобігти блокуванню процедури неплатоспроможності або ліквідації банку-банкрута, продажу активів тощо, Окружний адмінсуд м. Києва зазначив таке:

“Як вбачається зі змісту Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13.05.2020 № 590-IX, вказаний Закон не поширює свою дію на обставини даної справи та наслідки застосування рішення суду у даній справі відносно оскаржуваних рішень в силу положень статті 58 Конституції України, тобто не спрямований на юридичних осіб, у яких відсутня банківська ліцензія, зокрема, на тих, щодо яких скасовані рішення Національного банку України про введення процедури тимчасової адміністрації та/або ліквідації.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень наведеного Закону судові провадження, розпочаті до набрання чинності цим Законом, у яких на день набрання чинності цим Законом не ухвалено остаточне рішення, вирішуються, розглядаються або переглядаються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Судове провадження у цій справі було розпочате до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13.05.2020 № 590-IX, а також остаточне рішення у цій справі було прийняте також до набрання чинності відповідного Закону.

Отже, суд приходить до висновку, що вказаний Закон не може застосовуватись до правовідносин у цій справі, у тому числі, щодо роз`яснення рішення суду у даній справі”.

Як писав Finbalance, 15.05.2020 Госпсуд Луганської області відкрив провадження в справі №913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія" (за ініціативою ТОВ "ЮС-Металл").

Фонд гарантування вкладів висловлював думку/припущення, що ПАТ "Укрінком" "намагається піти у контрольоване банкрутство і у такий спосіб уникнути розрахунків з кредиторами банку" (цитата).

За даними ФГВФО, сума акцептованих вимог кредиторів "Укрінкомбанку" станом на 01.04.2020 перевищувала 3 млрд грн, з яких вкладникам 200+ (4 черга) має бути повернуто 607,7 млн грн, непов’язаним з власниками юрособам (та іншим кредиторам 7 черги) - близько 500 млн грн, "крім того залишаються неповернутими державі 1,8 млрд грн, виплачених вкладникам банку Фондом гарантування" (цитата).

Нагадаємо, в 2015-2016 роках НБУ визнав Укрінбанк неплатоспроможним та відправив його на ліквідацію. На фоні скасування судами відповідних рішень регулятора екс-власники Укрінбанку перереєстрували його, замінивши у держреєстрі назву і статус юрособи на ПАТ “Укрінком” (“Українська інноваційна компанія”), яке проголосило себе правонаступником банку. Фонд гарантування вкладів заявляв, що внаслідок цього Укрінбанк з усіма його активами було фактично виведено з-під контролю ФГВФО. До того часу Фонд уже виплатив вкладникам банку 1,8 млрд грн. Цю історію розслідувало СБУ.

У вересні-2016 в ПАТ "Укрінком" зазначали, що компанія як правонаступник "Укрінбанку" завершила всі процедури з реєстрації, а 1,2 млрд грн зобов`язань Укрінбанку, які лишилися після виплат Фонду гарантування, компанія взяла на себе. Як констатувалося, обсяг робочих активів ПАТ "Укрінком" становить понад 3 млрд грн, що більш ніж удвічі перевищує суму зобов`язань компанії перед клієнтами - вкладниками банку.

У грудні 2019 року Верховний Суд у рамках одного з судових спорів щодо “Укрінбанку” констатував, що скасування судом рішення Фонду гарантування про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом. Суд касаційної інстанції зауважив, ФГВФО припиняє відповідне управління банком лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ. Також Верховний Суд наголосив, що будь-які зміни до статуту банку, у т.ч. щодо зміни його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом НБУ чи в управлінні Фонду, можливі виключно після їх погодження НБУ.

За даними НБУ, основним акціонером Укрінбанку був Володимир Клименко. Разом з тим, як вважалося на ринку, значний вплив на роботу фінустанови міг мати екс-глава Нацбанку Володимир Стельмах (був радником глави наглядової ради Укрінбанку).

Додамо, що 11.03.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився розглядати апеляційні скарги НБУ та Фонду гарантування на ухвалу Госпсуду м. Києва від 19.06.2019, якою було відкрито провадження в судовій справі №910/4475/19 про банкрутство Златобанку.

Раніше НБУ щодо Златобанку наголошував, що “ліквідація банків має відбуватись не за загальною процедурою банкрутства, а виключно у межах процедур, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за якими пріоритетне право на отримання коштів мають не акціонери, а кредитори банку” (цитата).

Разом з тим і Нацбанк, і ФГВФО рекомендували кредиторам Златобанку подати свої вимоги до суду в межах судової справи про банкрутство фінустанови.

12.03.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 08.10.2019 (у справі №910/6175/19), яким було задоволено позов Фонду гарантування та вирішено стягнути з Нацбанку на користь позивача 277,2 млн грн майнової шкоди, яка, за оцінками ФГВФО, була завдана йому внаслідок прийняття Нацбанком рішення (скасованого в судовому порядку) про ліквідацію банку “Базис”.

Згідно з судовими матеріалами, вказана сума відповідає незадоволеним кредиторським вимогам ФГВФО до банку “Базис” (в частині виплат вкладникам за рахунок коштів Фонду).

У 2014 році, після скасування судами рішення про відкликання банківської ліцензії банку “Базис”, його акціонери ухвалили рішення щодо зміни назви товариства на ПАТ “АКБ “Базис”. Також до держреєстру юросіб були внесені зміни до видів економічної діяльності, які здійснюються товариством, зокрема, виключено "діяльність комерційних банків".

01.03.2018 Госпсуд Донецької області визнав банкрутом ПАТ "АКБ "Базис" та відкрив ліквідаційну процедуру (справа №905/1328/17).

14.11.2018 Верховний Суд відмовився визнати вимоги ФГВФО до ПАТ "АКБ "Базис" на 277,8 млн грн.

P.S.

Прес-служба Приватбанку заявила, що 12 червня Госпсуд м. Києва за клопотанням банку закрив два провадження в справах за позовами його екс-акціонерів, які вимагали визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій банку в 2016 році. Йдеться про позови ТОВ "Реватіс" і ТОВ "КС Груп".

Відповідні рішення суд виніс, посилаючись на закон про банки, прийнятий у травні Верховною Радою на вимогу МВФ.

"Суд встановив, що обраний спосіб захисту своїх прав позивачами - визнання недійсними угод - не відповідає вимогам частин 3 і 4 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими єдиним способом захисту прав позивача по даних справах може бути відшкодування збитків у грошовій формі, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 7 Прикінцевих та перехідних положень закону №590", - зауважили в Приватбанку.