Звіт Kroll по Приватбанку: палиця з двома кінцями

17.01.2018, 13:00

Оприлюднені Нацбанком результати forensic audit Приватбанку, який проводило агентство Kroll, традиційно поділили спостерігачів на три «табори». Хтось це трактує як «перемогу» та вагоме статусне підтвердження попередніх заяв НБУ, які озвучувалися в період націоналізації (зокрема, в контексті інсайдерських кредитів). Хтось же схиляється до оцінки «зрада», з огляду на обмежений обсяг і обтічний характер опублікованих даних, а також понесені державою витрати на послуги компанії, яка в своїй історії (в т.ч. українській її частині) мала неоднозначні сторінки, що зрештою може ставити під сумнів незалежність аналізу. Водночас, як видається, більш цікавими є оцінки фахівців, які не впадають в крайнощі та демонструють здоровий скепсис до всіх суб’єктів в історії довкола Приватбанку.

Так, зокрема, Іван Угляниця – екс-глава департаменту інвестбанкінгу одного з найбільших банків в Азербайджані – PASHA Bank – у мережі Facebook зазначав, що подібні висновки, які були вчора опубліковані, «можна із заплющеними очима по будь-якому банку написати, за винятком деяких іноземних банків».

«Практично всі банки "виводили" таким чином, починаючи від «госів» [держбанків] і завершуючи уже «мертвими», - каже фінансист.

За словами І. Угляниці, відкритими є питання, які саме юридичні формулювання використані в офіційному звіті (а не лише в презентаційних матеріалах), яка частина інформації та в якому саме статусі буде використовуватися в рамках судових процесів (щоб стати повноцінними доказом, - Finbalance).

Крім того, він нагадує про туманну історію з реструктуризацією/трансформацією корпоративного портфелю Приватбанку восени 2016 року, яку, як визнавали на Інститутській, погоджував НБУ.

У цьому контексті юрист Олександр Ярецький у Facebook-дискусіях саркастично зауважував, що, можливо, з часом постане питання, щоб для аналізу вказаних операцій знову наймати Kroll.

«Ніякі форензіки не замінять нормального повноцінного розслідування доведення банку до неплатоспроможності правоохоронними органами в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством», - наголошує фахівець.

На його думку, звіт фактично вказує на «нездатність державних інститутів провести розслідування і домогтися результату».

О. Ярецький звертає увагу на парадокс: якщо банківський нагляд НБУ міг сам зібрати дані про сумнівні операції в Приватбанку, то навіщо був Kroll, а якщо не міг зібрати – то «навіщо такий нагляд»?

Він нагадує про те, що інформація про неоднозначні операції в Приватбанку, які потребували увагу регулятора, була ще в 2015 році. «Але тоді НБУ вважав за краще цього не помічати (як впливає з минулих публічних заяв і глави НБУ Валерії Гонтаревої, і її заступниці Катерини Рожкової, - Finbalance). Потім через рік справу все ж порушили, а ще через рік знадобився Kroll», - додав О. Ярецький.

Колишній корпоративний секретар Приватбанку Вікторія Страхова (працювала у фінустанові вже після націоналізації) вказує на те, що звіт Kroll можна використати в т.ч. як докази злочинної халатності.

«Адже хтось же в нагляді за ці 10 років підписував акти перевірок НБУ і не вживав заходів? Тут же можуть піти і Стельмах (хоча на його каденцію глави НБУ 3 роки "приватних" з 10 пішло), і Арбузов з Соркіним, а їм в набір і постмайданний період.

Крім того, були ж не тільки глави НБУ, а й ті, хто очолював нагляд і входив до правління. І якщо почати копати, то скільки нового можна буде знайти…

ІВК [Ігор Валерійович Коломойський] якщо буде йти на дно, то виключно в галасливій компанії…

Щоправда, очищення Приватом дорого обійшлося і обходиться бюджету. Але все має свою ціну. І очищення теж», - резюмувала В. Страхова в дописі на своїй сторінці у Facebook.