Звіт Kroll по Приватбанку: палиця з двома кінцями

Все про економіку та фінанси

Оприлюднені Нацбанком результати forensic audit Приватбанку, який проводило агентство Kroll, традиційно поділили спостерігачів на три «табори». Хтось це трактує як «перемогу» та вагоме статусне підтвердження попередніх заяв НБУ, які озвучувалися в період націоналізації (зокрема, в контексті інсайдерських кредитів). Хтось же схиляється до оцінки «зрада», з огляду на обмежений обсяг і обтічний характер опублікованих даних, а також понесені державою витрати на послуги компанії, яка в своїй історії (в т.ч. українській її частині) мала неоднозначні сторінки, що зрештою може ставити під сумнів незалежність аналізу. Водночас, як видається, більш цікавими є оцінки фахівців, які не впадають в крайнощі та демонструють здоровий скепсис до всіх суб’єктів в історії довкола Приватбанку.

Так, зокрема, Іван Угляниця – екс-глава департаменту інвестбанкінгу одного з найбільших банків в Азербайджані – PASHA Bank – у мережі Facebook зазначав, що подібні висновки, які були вчора опубліковані, «можна із заплющеними очима по будь-якому банку написати, за винятком деяких іноземних банків».

«Практично всі банки "виводили" таким чином, починаючи від «госів» [держбанків] і завершуючи уже «мертвими», - каже фінансист.

За словами І. Угляниці, відкритими є питання, які саме юридичні формулювання використані в офіційному звіті (а не лише в презентаційних матеріалах), яка частина інформації та в якому саме статусі буде використовуватися в рамках судових процесів (щоб стати повноцінними доказом, - Finbalance).

Крім того, він нагадує про туманну історію з реструктуризацією/трансформацією корпоративного портфелю Приватбанку восени 2016 року, яку, як визнавали на Інститутській, погоджував НБУ.

У цьому контексті юрист Олександр Ярецький у Facebook-дискусіях саркастично зауважував, що, можливо, з часом постане питання, щоб для аналізу вказаних операцій знову наймати Kroll.

«Ніякі форензіки не замінять нормального повноцінного розслідування доведення банку до неплатоспроможності правоохоронними органами в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством», - наголошує фахівець.

На його думку, звіт фактично вказує на «нездатність державних інститутів провести розслідування і домогтися результату».

О. Ярецький звертає увагу на парадокс: якщо банківський нагляд НБУ міг сам зібрати дані про сумнівні операції в Приватбанку, то навіщо був Kroll, а якщо не міг зібрати – то «навіщо такий нагляд»?

Він нагадує про те, що інформація про неоднозначні операції в Приватбанку, які потребували увагу регулятора, була ще в 2015 році. «Але тоді НБУ вважав за краще цього не помічати (як впливає з минулих публічних заяв і глави НБУ Валерії Гонтаревої, і її заступниці Катерини Рожкової, - Finbalance). Потім через рік справу все ж порушили, а ще через рік знадобився Kroll», - додав О. Ярецький.

Колишній корпоративний секретар Приватбанку Вікторія Страхова (працювала у фінустанові вже після націоналізації) вказує на те, що звіт Kroll можна використати в т.ч. як докази злочинної халатності.

«Адже хтось же в нагляді за ці 10 років підписував акти перевірок НБУ і не вживав заходів? Тут же можуть піти і Стельмах (хоча на його каденцію глави НБУ 3 роки "приватних" з 10 пішло), і Арбузов з Соркіним, а їм в набір і постмайданний період.

Крім того, були ж не тільки глави НБУ, а й ті, хто очолював нагляд і входив до правління. І якщо почати копати, то скільки нового можна буде знайти…

ІВК [Ігор Валерійович Коломойський] якщо буде йти на дно, то виключно в галасливій компанії…

Щоправда, очищення Приватом дорого обійшлося і обходиться бюджету. Але все має свою ціну. І очищення теж», - резюмувала В. Страхова в дописі на своїй сторінці у Facebook.