Трансфертне ціноутворення: чи знайшли нардепи баланс інтересів держави і бізнесу

Все про економіку та фінанси

Автор: Кадькаленко Олена, старший консультант відділу податкових та юридичних послуг PwC Україна

Останнім часом правила трансфертного ціноутворення активно обговорюються серед представників великого та середнього бізнесу. Нарешті почалися перші перевірки з дотримання цих правил, що підвищує зацікавленість платників податків до їхнього вивчення та правильного застосування. Саму тому прийняття законопроекту 1861 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)» 15 липня привернуло чималу увагу.

Багато платників податків після аналізу тексту законопроекту, що виносився на голосування Верховною Радою, очікували кардинальні зміни в правилах трансфертного ціноутворення. Однак, на щастя, чи на жаль, більшість запропонованих змін не були підтримані.

У фінальному тексті законопроекту найважливішим, на нашу думку, є підвищення порогу для визнання операцій контрольованими. Відтепер під контроль підпадають тільки ті операції, обсяг яких перевищує 5 млн. грн. з одним контрагентом, та за умови, що загальний річний дохід платника податку перевищує 50 млн. грн. При цьому платникам податків, в яких обсяг контрольованих операцій з одним контрагентом не перевищує 5 млн. грн., більше не потрібно подавати відповідний додаток до декларації з податку на прибуток підприємств.

Ці зміни є позитивними як для держави, так і для середнього бізнесу. Державі не потрібно буде контролювати дрібні операції, в яких потенційні донарахування мінімальні, а середній бізнес буде звільнений від необхідності готувати документацію з трансфертного ціноутворення для таких операцій. При цьому, великий бізнес навряд чи відчує суттєві зміни внаслідок підвищення порогу для визнання операцій контрольованими.

Ще однією важливою зміною є виключення норм, які застосовують правила трансфертного ціноутворення при оподаткуванні податком на додану вартість.

Також законопроект передбачає збільшення суми штрафів за недотримання правил трансфертного ціноутворення. Зокрема, за неподання (або несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції передбачений штраф у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, а за недекларування контрольованих операцій податкові органи матимуть право стягнути 1 відсоток від суми не задекларованих у звіті контрольованих операцій, але не більше 300 мінімальних заробітних плат. На нашу думку, таке збільшення штрафів для великого бізнесу є несуттєвим.

Також законопроект передбачає декілька, скоріше, редакційних, але тим не менш важливих змін, які прояснюють деякі питання. Зокрема, повернутий перелік фінансових показників, які забезпечують встановлення відповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Крім того, уточнена норма щодо контрольованих операцій, які здійснюються із залученням непов’язаних осіб, а також виключене положення, згідно з яким подання звіту про контрольовані операції є підставою для проведення перевірки на відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

Варто зауважити, що платникам податків буде необхідно враховувати ці зміни під час формування звіту про контрольовані операції, а також документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що метою змін до правил трансфертного ціноутворення, запроваджених законопроектом 1861, є спроба знайти баланс між інтересами держави та платників податків, а також уточнення чинних правил трансфертного ціноутворення для їхнього правильного застосування.