Жеваго не вдалося вивести Білоцерківську ТЕЦ із застави Нацбанку

06.11.2017, 21:00

30 жовтня Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» до НБУ та банку «Фінанси кредит» про визнання недійсним іпотечного договору від 17.06.2015, який був укладений між ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» і НБУ як забезпечення боргових зобов’язань банку «Фінанси та кредит» перед Нацбанком по кредиту рефінансування на 750 млн грн.

Предмет іпотеки – погодженою вартістю 1,97 млрд грн – цілісний майновий комплекс Білоцерківської ТЕЦ з устаткуванням, машинами, іншим інвентарем.

Нагадаємо, «Білоцерківську ТЕЦ» пов’язують з нардепом Костянтином Жеваго, який контролював також банк «Фінанси та кредит».

Свій позов ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» обґрунтовувало, зокрема, тим, що «рішення органу управління позивача (загальних зборів акціонерів) було прийнято з грубим порушенням законодавства та прав акціонерів, що тягне за собою його недійсність».

Суд констатував, що спірний договір було підписано від імені позивача директором Кривенко В., який діяв на підставі статуту, протоколу засідання загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" від 23.04.2014 року та Наказу №273-к від 04.05.2001.

«Визнання судом недійсним рішення загальних зборів акціонерного товариства, на підставі яких керівником цього товариства було укладено договір застави (іпотеки), не може бути підставою для визнання недійсним відповідного договору, оскільки не усуває факту законності дій керівника щодо виконання рішення загальних зборів. (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ №911/834/14 від 09.12.2015 р.).

Для визнання недійсним договору, укладеного директором з третьою особою, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом визнано недійсним у судовому порядку рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення) директора, згідно якого директор діяв на момент укладення договору. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 27.04.2016 року у справі №6-62цс16)», - йдеться в рішення суду від 30.10.2017.

Контекст

За даними Нацбанку, на початок квітня борги банку «Фінанси та кредит» по кредитам рефінансування становили 6,3 млрд грн.

Як писав Finbalance, 27 вересня Апеляційний суд м. Києва відмовився відкривати апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» на ухвалу Шевченківського райсуду м. Києва від 29.01.2016, якою було відкрито провадження в справі №761/709/16-ц за позовом НБУ до Костянтина Жеваго про стягнення з нього 1,5 млрд грн заборгованості як з поручителя банку «Фінанси та кредит» по кредитам рефінансування.

Згідно із судовими матеріалами, крім особистої поруки Костянтина Жеваго на 1,5 млрд грн та Білоцерківської ТЕЦ, майновими поручителями банку перед НБУ виступали також "Київський суднобудівельно-судноремонтний завод", "Київмедпрепарат", "Готель "Салют", а також ТОВ "Будівельна компанія "Основа", ТОВ "Ініціатор-ріелті".

НБУ в рамках позову до К. Жеваго про стягнення 1,5 млрд грн боргу по рефінансу звертався до суду з клопотанням про арешт всього нерухомого й рухомого майна нардепа, у т.ч. акцій Ferrexpo, частки в компанії The Minco Trust (Швейцарія). Торік у листопаді Шевченківський райсуд вдруге відмовився задовольнити таке клопотання (перша невдала спроба НБУ була в березні), мотивуючи тим, що «відсутність конктетизації майна унеможливлює обов’язкову перевірку відповідності забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам».

В. Гонтарева висловлювала думку, що хоча акції компанії Ferrexpo (основний актив К. Жеваго) ніколи не були в заставі НБУ по рефінансу, забезпеченням була персональна гарантія, а тому К. Жеваго має відповідати по зобов’язанням всіма своїми активами. «Будемо намагатися забрати всі можливі активи для погашення кредиту, під який видана ця гарантія», - казала глава НБУ.

Також вона зауважувала, що хоча персональна гарантія К. Жеваго оформлена за українським законодавством, вона висловлювала надію, що «ми зможемо в усіх судах пред`явити її по будь-якому законодавству». «Може, потім ми дізнаємося про інше громадянство пана Жеваго. Так що ця довга історія ще не закінчилася», - багатозначно констатувала В. Гонтарева.

Тональність публічних заяв В. Гонтаревої щодо К. Жеваго коливалася як маятник. В одних інтерв’ю вона розповідала, що «25 разів його попереджала: у вас персональна гарантія, яку ви нам видали, ви залишитеся взагалі без нічого». В інших виступах В. Гонтарева критично оцінювала неготовність К. Жеваго продати непрофільні активи, щоб належно підтримати банк «Фінанси та кредит». Водночас глава Нацбанку подекуди з елементами симпатії говорила, що отримані в своєму банку кредити К. Жеваго вкладав у реальні активи в Україні.

Водночас К. Жеваго називав НБУ винним у банкрутстві «Фінанси та кредит». «Банк можна і потрібно було не закривати. Я переконаний: те, що робить НБУ по відношенню до банків, - згубно для економіки України, - зазначав власник «ФіК». - Зі мною вчинили, безумовно, формально. І зі мною вчинили нечесно. Сьогодні є підстави закрити будь-який банк. Тому що в такій економічній ситуації немає жодного банку, який би не порушував нормативів».

Що цікаво. К. Жеваго серед іншого підкреслював, що його тезу про провину НБУ ніби поділяє і Костянтин Ворушилін – директор-розпорядник Фонду гарантування.

Конфлікт довкола боргів банку «Фінанси та кредит» перед НБУ не обмежується спорами щодо персональної гарантії його чи екс-власника. Так, НБУ судиться з «Київмедпрепаратом» за нерухомість у Києві за адресою вул. Саксаганського, 139, корпус №20 (літера О) площею 10,16 тис кв. м. Водночас із судових матеріалів випливає, що компанія передавала НБУ в іпотеку ще кілька будівель за цією ж адресою площею 780-1500 кв м.

НБУ хвалився, що в 1-му півріччі Фонд гарантування за 120 млн грн продав права вимоги за кредитом для юрособи, переданим банком «Фінанси та кредит» у заставу Нацбанку. Крім того, на Інститутській повідомляли, що в квітні суд першої інстанції задовільнив позов НБУ та виніс рішення про звернення стягнення на майно ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" 0 майнового поручителя по кредиту рефінансування для "ФіК".

За даними джерел видання dubinsky.pro, окремі представники влади виявляють інтерес до частини активів екс-власника банку «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго, які були передані в заставу НБУ по кредитам рефінансування.

Як констатувало видання, олігарха-нардепа спонукають не боротися за відповідні активи в ході продажу активів, які організує Фонд гарантування. Натомість, як зауважують співрозмовники dubinsky.pro, К. Жеваго може бути надана можливість придбати зі значним дисконтом інші активи банку «Фінанси та кредит», які знову ж таки продаватиме ФГВФО.

Фонд гарантування офіційно повідомив виданню, що впродовж періоду отримання рефінансування від НБУ банк «Фінанси та кредит» підписав 107 кредитних договорів з пов’язаними особами (в т.ч. в період прямої заборони НБУ на такі операції). Як зазначається, із 107 угод 81 вже просрочена й за даними ФГВФО 970 млн грн із коштів рефінансування «вже є неповерненими».

За даними НБУ, сукупний обсяг інсайдерських кредитів у портфелі банку «Фінанси та кредит» — близько 22 млрд грн (понад 70% портфелю). Балансова вартість активів "ФіК" становила 45,1 млрд грн, але оцінювачі ФГВФО оцінили їх у 9,9 млрд (22% від "номіналу").

За даними Фонду гарантування, на 01.09.2017 вкладникам банку "Фінанси та кредит" у межах гарантійної суми виплачено компенсацій на 9,92 млрд грн (сумарні виплати становитимуть 10,5 млрд грн).

Згідно зі звітністю ліквідатора банку, на 01.04.2017 позичальники погасили борги лише на 436,7 млн грн, реалізація майна банку принесла 99,3 млн, інші надходження - 238,6 млн грн.

Таким чином, гарантійні виплати здійснювалися насамперед за рахунок емісійних коштів Нацбанку, що монетизував держоблігації, надані Мінфіном для ФГВФО у вигляді позик, а також видав Фонду власні кредити.

Раніше повідомлялося, що є судові рішення (іноді й апеляційної інстанції) про стягнення на користь банку "Фінанси та кредит" 563 млн грн із ПАТ "Кременчукм`ясо"; 399 млн грн — із ПАТ "Готель "Салют"; 358 млн -із ТОВ "Комсомольська когенераційна компанія"; 168 млн - із ТОВ "Ворскла сталь"; 105 млн грн - із ПАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" тощо.

У матеріалах кримінальних проваджень про сумнівні операції "ФіК" наводилися дані й про видачу банком позик для ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод", ТОВ "Торговий дім Вагонзавод", ПАТ "Херсонський завод карданних валів", ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", ТОВ "Схід-Руда", ТОВ "ФК "Факторинг" тощо.

Про кримінальні провадження щодо видачі банком "Фінанси та кредит" інсайдерських кредитів читайте тут.

Про спроби компаній з групи "Росава" Жеваго позбутися поруки перед банком "Фінанси та кредит" читайте тут.

Про намагання фармкомпаній Жеваго отримати відстрочку на виплату боргів перед "Фінанси та кредит" див. тут.

Про позовні вимоги ліквідатора банку "Фінанси та кредит" до групи "КрАЗ" Жеваго на 3 млрд грн див. тут.

Про боргові вимоги компаній Жеваго до Фонду гарантування на мільярди гривень - тут.

Про картковий борг Жеваго перед "Фінанси та кредит" на 8,3 млн грн див. тут.

Про авто, яхту, літак і вертоліт, які можуть належати К. Жеваго, читайте в матеріалі сайту dubinsky.pro.

Про судове рішення, згідно з яким К. Жеваго мав виплатити вкладниці банку "Фінанси та кредит" 1 млн грн читайте тут.

Про втрату коштів Мінфіну в банку "Фінанси та кредит" - тут.

Про кримінальне провадження прокуратури щодо можливого виведення коштів з банку "Фінанси та кредит" на користь власника ТРЦ "Гуллівер" див. тут.

Про висновки Вищого адмінсуду, що НБУ не реагував адекватно на проблеми банку "Фінанси та кредит" див. тут.