Заступниця Яресько здивована підозрами ГПУ: її аргументи

02.02.2016, 13:00

Заступник глави Мінфіну Оксана Маркарова в ефірі «Громадського» (див. нижче відео) в минулу п’ятницю в інтерв’ю для журналістів-розслідувачів Дмитра Гнапа та Олекси Шалайського розлого розповіла про співпрацю раніше очолюваної нею бізнес-групи ІТТ з структурами Клюєвих і ними особисто. У т.ч. у контексті підозр Генпрокуратури, про які писав Finbalance.

Нижче – основні тези з відповідей заступниці міністра.

Щодо приватизації Клюєвими «Заводу напівпровідників»

За словами О. Маркарової, до приватизації «Заводу напівпровідників» група ІТТ не мала прямого відношення. Одна з трансакцій на 200 млн грн., яка мала опосередкований до того стосунок (трансакція була в інтересах третьої компанії, пов’язаної з відповідним процесом), проводилася через інвестиційний фонд, який створила КУА «ІТТ-менеджмент», однак управління цим фондом здійснювала спостережна рада, яку створювала не КУА «ІТТ-менеджмент», а особи, які інвестували у відповідний фонд. О. Маркарова запевнила – про відповідну трансакцію дізналася лише в 2014 році із запиту Генпрокуратури.

«У 2007 році під управління ІТТ було [активів на] 1,2 млрд грн. В основному ці кошти були зосереджені в ринкових фондах, у яких ми безпосередньо здійснювали управління. Я безпосередньо знала, куди ми інвестуємо, чому приймаються рішення. А трансакція, коли клієнтські гроші прийшли та пішли – дилерська трансакція, яка на балансі не відображається.

Зараз вимоги НКЦПФР стали жорсткішими. Треба ідентифікувати клієнта, проаналізувати, погодження і т.д.», - зауважила заступниця Н. Яресько.

При цьому вона зазначила, що в Клюєвих була своя власна КУА. На питання ж журналістів, чому Клюєві одну з важливих для приватизації «Заводу напівпровідників» операцій провели саме через фонд КУА «ІТТ-менеджмент», чільний представник Мінфіну відповіла: «Я не знаю».

Щодо придбання в Клюєвих «Актив-банку»

За словами О. Макарової, «Актив-банк» був на продажі два роки перед тим, як вона його придбала (наприкінці 2012 року).

«Банк, який був створений як корпоративний, почав займатися роздрібом, не маючи нічого для цього. Враховуючи, що фінансового директора мої директори знали, запитали – продаєте – так. Подивилися – вирішили, що це може бути непогана купівля. Зробили дью-діл. Для цього я увійшла в спостережну раду, тому що без доступу до банківської таємниці неможливо зробити дью-діл банку.

Мої партнери [по групі ІТТ, - ред.] виявилися далекогляднішими й не затвердили цю угоду. Я в неї вірила, вірила, що зі своєю командою зможу завести клієнтів, поборотися з проблемним портфелем, що є. Це була моя помилка…

Тоді ж я запросила Наталію Яресько, вона тоді очолювала Horizon Capital, щоб вона допомогла своїми порадами на рівні спостережної ради. Вона була присутня на трьох засіданнях, після чого склала повноваження.

З грудня 2012 року Клюєв до банку не мав ніякого відношення, коли були підписані всі папери. Але я отримувала більше півроку дозвіл Антимонопольного комітету, дозвіл НБУ», - розповіла заступник глави Мінфіну.

На питання ж Дмитра Гнапа, хіба не знала О. Маркарова, хто такі були Клюєві, за рахунок чого живився їх бізнес (бюджету, як стверджують слідчі Генпрокуратури, - ред.), вона відповіла наступним чином: «Коли ти купуєш у когось, ти купуєш за свої кошти. Це коли ти продаєш комусь, ти отримуєш кошти незрозумілого походження».

Щодо виведення активів з «Актив-банку» після його продажу

За словами О. Маркарової, кредити, про продаж яких «Актив-банком» зі значним дисконтом писали «Наші гроші» та які зрештою потрапили до фонду КУА «ІТТ-Менеджмент», не обслуговувалися роками (що, власне, й обумовило значний дисконт).

При цьому вона запевнила, що ще під час контролю над банком з факторинговими компаніями була укладена рамкова угода (яка продовжувала діяти і після продажу банку), відповідно до якої у випадку форс-мажорів [слід розуміло, як-то війна тощо, - ред.] передбачалася можливість фактично викупу зворотного викупу активів.

«Це питання моє репутації, - наголосила О. Маркарова. – Я буду здивована, якщо їм [фонду] вдасться повернути ці кошти. Особливо після того всього, що написано, Ви думаєте боржники захочуть платити? Звичайно, ні».

Щодо підозр Генпрокуратури, описаних в матеріалі Finbalance

Нагадаємо, що згідно з ухвалою Печерського райсуду, слідчі Генпрокуратури припускають, що Клюєві (далі – цитата) «отримували від ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» значний інвестиційний дохід від цінних паперів, який в дійсності може бути коштами, що були вказаними особами або підконтрольними їм підприємствами одержані злочинним шляхом, у т.ч. внаслідок заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами, призначеними відповідно до п. 5 ч.1 ст. 74 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» для надання державної безоплатної допомоги на відшкодування відсотків, сплачених за користування кредитами, залученими підприємствами реального сектору економіки».

Крім того, як констатувалося, «операції по цінним паперам здійснювались за участю торговців ТОВ «Альта Брок», ТОВ «Мультіброк», а контрагентами виступали ТОВ «КОМБІ-ПРОФ», ТОВ «Український центральний контрагент», ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест».

Ось що сказала з цього приводу Оксана Маркарова:

«[Підозри Генпрокуратури] – це помилка. Фігуранти [Клюєві] дійсно отримували дохід, але не від КУА «ІТТ-менеджмент», а від двох фондів, в які вони інвестували… І ці кошти не були ніяким злочинним шляхом… Це були кошти, зароблені фондами, та виплачені як дивіденди як інвестиційний дохід. І не тільки цим особам [Клюєвим], а всім, хто був інвестором фонду на цей момент. Це було широке коло осіб.

Мене здивувало це рішення [ухвала суду, на яку посилався Finbalance], тому що в 2014 році, коли я ще була в компанії, саме цей епізод інвестицій у фонди ІТТ був досліджений Генпрокуратурою, були вилучені всі документи. Було на доручення Генпрокуратури проведено повну комплексну перевірку не тільки цих фондів, але й усіх фондів ІТТ.

Було проведено перевірку операцій безпосередньо цих двох осіб (повністю їх інвестиції в цей фонд, заробіток самого фонду, виплату дивідендів) і акти про відсутність порушень було відправлено в Генпрокуратуру. Тоді ж у 2014 році було досліджено на доручення Генпрокуратури Державною фіскальною службою всі питання фонду по цим двох особам. І теж акти направлені в Генпрокуратуру. Тому я не знаю, що тут ще можна дослідити.

… Ці операції, які цитуються в цьому абзаці [другому – коротшому, - ред.], це виключно операції інвестиційної компанії ІТТ і нашого фонду. Вони не мали ніякого відношення до Укрпідшипника, Клюєвих чи ще комусь. Це помилка. Я за це відповідаю», - підкреслила О. Маркарова.