Перестановки у верхівці угруповання бойовиків «ДНР» після псевдовиборів свідчать про те, що реальні важелі управління економікою тепер остаточно в руках структури «Внешторгсервис», яку пов’язують із олігархом-втікачем Сергієм Курченко, констатує "Радіо Свобода".
До влади в Донецьку прийшов колишній, так званий, в.о. голови незаконного угруповання «ДНР» Денис Пушилін. І оголосив новий курс – на розвиток економіки. «Інтегруючись в економіку Російської Федерації, ми не хочемо бути споживачем або дотаційним регіоном. Донбас здатний не тільки заробляти на себе, але і бути попереду багатьох стійко розвинених держав», – заявив Пушилін після «виборів».
Повноваження щодо розвитку економіки Пушилін делегував так званому «прем’єр-міністру ДНР» Олександру Ананченко.
Бойовик, командир батальйону «Восток» Ходаковський у своєму Telegram-каналі написав, що перед приїздом в Донецьк Ананченко працював в одній з великих російських корпорацій з інтересами в Сибіру і офісом в Москві.
Але окрім цієї, згадок про Ананченка практично немає. Навіть на медіаресурсах незаконного угруповання «ДНР» немає його жодної офіційної фотографії. Лише одна – в профіль, на світлині він з громадянином Росії Володимиром Пашковим – екс-віце-губернатором Іркутської області.
Тепер Пашков в Донецьку, очолює впливову структуру ЗАТ «Внешторгсервис» та «розвиває республіку».
«Внешторгсервис» – фірма з південноосетинською реєстрацією. З минулого року керує практично всіма шахтами і заводами на окупованій території. Видобуте вугілля і готовий метал потім потрапляють у Росію.
«Ми моніторимо і залізничну інформацію, і митну статистику. І судячи з даних, які ми бачимо, щомісяця близько 400-500 тисяч тон вугілля з тимчасово окупованої території перетинають кордон з Російською Федерацією», – розповідає керівник офісу глави «ДТЕК ЕНЕРГО» Денис Діденко.
А ось монополістом на постачання і продаж продукції з окупованих районів Донецької та Луганської областей стала фірма «Газ-альянс» українського олігарха-втікача Сергія Курченка. Навесні цього року Міністерство економіки Росії заборонило іншим трейдерам контактувати з угрупованнями «ЛНР» і «ДНР». Ображені російські фірми навіть написали колективного листа Володимиру Путіну.
«Цим рішенням нас просто витісняють з ринку і передають наш бізнес одній компанії – ТОВ «Компания «Газ Альянс». Фактично, бізнес монополізується однією компанією, яка буде диктувати умови як постачальникам на території «ЛНР» і «ДНР», так і покупцям», – йдеться у листі.
Структури Курченка сьогодні фактично контролюють всі промислові гіганти непідконтрольного Донбасу, кажуть експерти.
«Я в цьому абсолютно переконаний... Тільки той, хто вмів робити бізнес на тій території, може продовжувати його там робити. Треба не забувати, що бізнес там теж був монополізований. Тобто була одна монополія, а сьогодні цю монополію перепорядкували», – зауважує директор Українського інституту майбутнього Ігор Андрусів.
Під владою Пушиліна процес монополізації тільки прискорився. Один з перших указів, який він підписав у якості так званого в.о. «глави ДНР» – передача «Внешторгсервис» Докучаєвського флюсо-доломітного комбінату.
Фактично ліквідовано торговий дім «Вугілля Донбасу», що був підконтрольним колишньому поплічнику вбитого Захарченка – Олександру Тимофєєву («Ташкент»). У підсумку всі фінансові потоки остаточно переходять з-під контролю місцевих бойовиків до рук російським бенефіціарам «Внешторгсервису», зауважує аналітик «Кальміуської групи» Віталій Сизов.
«Це як Ост-Індійська компанія, колоніальна. Буде управління: десь номінальний місцевий вождь, нібито який представляє інтереси місцевого населення, і така величезна корпорація, яка буде займатися зароблянням грошей», – каже Віталій Сизов.
Але мешканці окупованої території навряд чи підозрюють, що відтепер сусідня Росія напряму викачує ресурси Донбасу. На питання журналістів «Донбас.Реалії» – що треба зробити, щоб запрацювала промисловість і з’явились робочі місця, деякі мешканці Донецька кажуть – мир та потік інвестиції з Росії.
«Внешторгсервис», як і структури олігарха Курченка – у «чорному списку» Міністерства фінансів США. Щоправда, в українському списку санкційних підприємств, цей єдиний монополіст, що заробляє на українських підприємствах на окупованому Донбасі, чомусь не значиться.