Юрист - про спроби закріпити в суді торішню реструктуризацію портфелю Приватбанку

06.09.2017, 09:00

Як писав Finbalance, в серпні низка компаній, які, за даними НАБУ, восени 2016 року стали позичальниками Приватбанку за наслідками реструктуризації/трансформації його корпоративного портфелю, звернулися в Госпсуд м. Києва з позовами до Приватбанку, а також до структур, борг яких перед Приватбанком компанії-позивачі погасили торік восени за рахунок залучення в Приватбанку нових позик.

У рамках своїх позовів новоспечені позичальники Приватбанку просять суд визнати відсутнім право в Приватбанку вимагати в старих позичальників сплати боргу. Водночас нові позичальники Приватбанку просять суд визнати своє право вимагати в старих позичальників банку погашення боргу.

Юрист, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький таким чином прокоментував цю ситуацію:

«Зазвичай такі позови подаються дійсно для того, аби закріпити або визнати судовим рішенням відповідне право в відносно комфортних для позивача умовах, щоб потім уникнути судового спору з цього ж предмету із третіми особами, що може виявитись проблемним (оскільки не вимагається повторно визнавати те, що вже встановлено існуючим судовим рішенням, яке набрало законної сили).

Щоб суд розглядав такий спір по суті, мають реально існувати підстави: порушення права або його невизнання з боку третіх осіб. У цьому випадку необхідно дивитись фактичні обставини справи і умови переведення боргу з старих позичальників на нових, викладені безпосередньо у відповідних договорах. Поки що не зрозуміло, що стало формальною причиною подання таких позовів, особливо стосовно вимог до Приватбанку.

Оскільки позивачі та [компанії-]відповідачі, скоріш за все, є пов`язаними особами (хоча це і складно довести), то супротиву в суді не буде, і рішення будуть на користь позивачів».

При цьому О. Ярецький висловив думку, що держава може знайти юридичні механізми для оскарження трансформації кредитного портфелю Приватбанку – навіть якщо відповідні угоди й не були визнані нікчемними під час роботи тимчасової адміністрації:

«Юридичні механізми знайти можна практично завжди. Незважаючи на спеціальні норми щодо оскарження раніше укладених угод в процедурах виведення неплатоспроможного банку з ринку, в межах строку позовної давності можна намагатись оскаржити вказані правочини в загальному порядку. І навіть при наявності судового рішення, яке набрало сили, завжди існує можливість його перегляду за нововиявленими обставинами. Навіть якщо ці обставини взяті зі стелі. Такі реалїї нашого судочинства».