Юрист: лист Коломойського та Боголюбова до Гройсмана складно вважати зобов’язанням

14.07.2017, 09:00

Старший юрист ЮК "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Інна Рудник у коментарі для Finbalance, аналізуючи опублікований Міністерством фінансів лист-звернення Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова до прем`єра Володимира Гройсмана із проханням націоналізувати Приватбанк, зауважила, що його (цей лист) «досить важко вважати зобов’язанням».

«Листи можуть стати підставою для укладення певних угод у майбутньому, що і мало місце в даному випадку. Проте надавати їм юридичної значимості не слід. Викладені у зверненні до Гройсмана В.Б. гарантії є більше «джентельменськими», аніж тими, що згідно Цивільного кодексу України створюють певні права та обов’язки для його сторін чи мають наслідки у разі невиконання.

І хоча представники НБУ запевняють, що за невиконання взятих на себе у листі зобов’язань екс-власників ПриватБанку буде притягнуто до відповідальності, з аналізу існуючої судової практики можна зробити протилежний висновок.

Дійсно, у країнах ЄС особисті гарантії є різновидом зобов’язання, який створює певні обов’язки для його автора, а невиконання викладеного у листі може стати підставою для винесення відповідного судового рішення проти «порушника». Тим не менш національні суди схиляються до того, що правочин має бути вчинено у передбаченій Цивільним кодексом України формі (наприклад, договір поруки, попередній договір тощо). Тож вірогідність ухвалення судового рішення про стягнення компенсації чи притягнення до іншої форми відповідальності за порушення гарантій, що містились у листі, вкрай низька», - констатувала Ірина Рудник.

З приводу оскарження Ігорем Коломойським націоналізації Приватбанку та впливу на відповідний судовий процес згаданого листа, юрист зауважила наступне:

«Враховуючи перші результати тієї боротьби, що була розпочата екс-власниками Приватбанку та нібито пов’язаними із банком особами, не виключено, що вони поставлять під сумнів і саму процедуру націоналізації. Ймовірність допущення помилок при реалізації процедури націоналізації достатньо висока, адже все це було виконано у досить стислі строки, і для здійснення належної підготовки і перевірки кожного окремого етапу могло не вистачити часу.

Чи будуть такі порушення підставою для скасування всієї націоналізації на думку суду поки що казати зарано, тим не менш, це в будь-якому випадку негативно вплине на репутацію Приватбанку серед вкладників і може завдати шкоди не тільки фінансовій установі, але і державі в цілому.

Мінімізувати ризики можна виключно фаховою підготовкою під час здійснення представництва у таких судових процесах, тож не виключено, що НБУ, Приватбанк та ФГВФО залучатимуть зовнішніх консультантів».

Юрист ЮК «Юскутум» Богдан Шабаровський теж не виключає, що І. Коломойський та його юристи будуть намагатися довести, що державні органи (Кабмін, Нацбанк чи ФГВФО) допустили процедурні порушення, зокрема – що в Нацбанку не було підстав для запровадження тимчасової адміністрації.

«Як юрист, безпосередньо не залучений у цей процес, я не бачу підстав, які б дозволили визнати незаконними рішення, прийняті в процесі націоналізації Приватбанку.

Відповідачам же майже напевно доведеться надати суду якомога більше документів на підтвердження того, що підстави для віднесення Приватбанку до категорії неплатоспроможних таки були.

Те, що Ігор Коломойський спершу просив Кабмін придбати акції Приватбанку, а потім оскаржує це придбання, справді виглядає як порушення принципу добросовісності. Втім, принцип добросовісності не дуже застосовується у національних судах.

Зараз мінімізувати порушення [допущені під час націоналізації], якщо вони й були, Кабмін, Нацбанк чи ФГВФО уже точно не можуть. Юридичні механізми повернення інвестованих у Приватбанк бюджетних коштів у разі визнання націоналізації незаконною існують», - резюмує Б. Шабаровський.

Нагадаємо, Олександр Паращій – керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital - у коментарі для Finbalance констатував, що наявність листа акціонерів Приватбанку для Кабміну була важливим аргументом для входження в капітал банку.

"Але, як ми бачимо, у річному звіті банку той лист не згадується, отже, він, швидше, має політичну, декларативну силу.

Щодо нереструктуризованих на певну дату кредитів. Я не бачу жодних шляхів притягнення до відповідальності за це. Більш того, спроба притягнути колишніх власників до відповідальності може трактуватися як вимагання. Тобто держава вимагає гроші за непереслідування колишніх власників", - зауважував О. Паращій.

Міністр фінансів Олександр Данилюк заявляв, що будь-якого зобов`язуючого договору про реструктуризацію корпоративних кредиті Приватбанку з екс-власниками не було підписано.

P.S. Заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю агентству "ЛігаБізнесІнформ" так відповіла на питання щодо юридичної сили листа І. Коломойського і Г. Боголюбова та бачення міністра фінансів з цього приводу:

«Лист колишніх акціонерів написано у вільній формі, це добровільно взяте на себе зобов`язання. Саме це міністр фінансів мав на увазі, коли сказав, що це не юридичний документ. Але якщо ми повернемося до цивільного права, то домовленості, укладені на папері між двома суб`єктами, є договором. Є зобов`язання і пропозиції, які акцептувала друга сторона. Юристи можуть сказати точніше, але певну юридичну силу документ має».

Крім того, К. Рожкова зауважила, що «до того, як було відправлено лист до Кабінету Міністрів, був лист до Національного банку». «Він аналогічний по тексту, але розширений з точки зору того, як буде реструктуризовано портфель. Цей лист у нас є досі», - уточнила один з керівників НБУ.
 

comments powered by Disqus