Янукович-молодший не зміг відсудити в НБУ 1,57 млрд грн

Все про економіку та фінанси

20 червня Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Олександра Януковича та лишив без змін рішення Печерського райсуду м. Києва від 14.11.2017 і постанову Апеляційного суду м. Києва від 06.03.2018, якими вказаній фізособі було відмовлено в задоволенні позову до НБУ про стягнення 1,57 млрд грн як відшкодування через визнання неплатоспроможним та ліквідацію “Всеукраїнського банку розвитку”.

НБУ в листопаді 2014 року відніс ВБР до неплатоспроможних, а грудні 2015 року відправив банк на ліквідацію на підставі того, що до О. Януковича як єдиного акціонера ВБР Рада ЄС застосувала санкції.

У касаційній скарзі О. Янукович серед іншого запевняв, що ВБР виконував нормативи НБУ, а санкції ЄС передбачали блокування його активів та підконтрольних йому компаній на території ЄС, а не України. Як переконував скаржник, з огляду на це, санкції не впливали на діяльність ВБР.

У свою чергу НБУ наполягав на законності винесених рішень, звертаючи увагу, зокрема, на підтверджувальні судові рішення з цього приводу.

“Колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами протиправної поведінки з боку Національного банку України, оскільки винесені ним постанови про віднесення ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до категорії проблемних, неплатоспроможних та про відкликання банківської ліцензії, відповідають положенням закону, є чинними та скасовані не були. Тобто не підтверджено усіх складових для цивільно-правової відповідальності відповідача.

Доводи касаційної скарги про те, що застосовані Радою Європейського Союзу санкції до нього передбачали блокування його активів та підконтрольних йому компаній на території Європейського Союзу, а не України, у зв`язку з чим застосування санкцій не впливало на діяльність ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», безпідставні, так як винесена Національним банком України постанова про віднесення ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до категорії неплатоспроможних мотивована застосуванням Радою Європейського Союзу санкцій до ОСОБА_3 [О. Януковича, - ред.], як власника 100% статутного капіталу цього банку”, - констатував Верховний Суд.

Контекст

У квітні "Економічна правда" з посиланням на власні джерела писала, що у "Всеукраїнському банку розвитку" не залишилося коштів, які раніше вважалися пов`язаними з Януковичем-молодшим.

"Мільярди, що раніше вважались пов`язаними з молодшим Януковичем, виплатили компаніям із 7-ої черги, а потім вони були переведені до інших банків", - зазначало видання.

За даними його джерел, активів ВБР вистачить на покриття 80% вимог кредиторів сьомої черги (йдеться про вкладників-юросіб, які, з точки зору законодавства, є непов`язаними з банком). При цьому наразі Фонд гарантування вже виплатив близько 70% з відповідної суми (4,9 млрд грн).

У 9-й черзі акцептованих вимог кредиторів ВБР (в яку, згідно з законодавством, відносять вимоги вкладників-інсайдерів) - вимоги на 559 млн грн.

У 2015 році глава МВС Арсен Аваков заявляв, що 2,6 млрд грн коштів на рахунках фізосіб та юросіб у ВБР були арештовані. Як стверджувалося, йшлося про кошти осіб, пов`язаних з О. Януковичем. Натомість в О. Януковича причетність до цих коштів завжди відкидали.

Згодом суди почали знімати арешти з рахунків у банку ВБР, через що частина коштів була переведена в інші банки. Наприклад, понад 300 млн грн опинилися у Міжнародному інвестиційному банку, що належить Петру Порошенку. Також була інформація, що кошти з рахунків ВБР опинились у банках "Альфа", та "Глобус", проте суми були значно меншими.

В ГПУ тоді заявили, що завдяки сумлінним працівникам банку, які попередили про такі операції, кошти в рамках кримінального провадження арештовані повторно.

Водночас, як писала ЕП, наступного разу працівники комерційних банків виявилися уже не такими сумлінними і в ГПУ про зняття арештів вони повідомляти не стали.

Так, журналісти натрапили на два рішення Печерського суду, якими знову були зняті арешти з рахунків компаній у Всеукраїнському банку розвитку. Йдеться саме про компанії, які, за версією слідства, були використані для легалізації корупційних коштів Януковича. Одразу після публікації рішень у ЗМІ суд виступив з офіційною заявою.

"Повідомляємо, що в жодних документах, наданих до суду органом досудового розслідування, зазначене прізвище (Олександра Януковича) не вказувалось", — зазначили в Печерському райсуді.

ЕП звернулася за коментарем до Генпрокуратури, але там порадили спілкуватися з Нацполіцією, оскільки цією справою займалася вона.

Журналісти звернулися так само до Нацполіції з проханням пояснити, які суми були заарештовані, чи буде слідство просити про їх повторний арешт, на якому етапі перебуває слідство, і чи планується взагалі оголошення підозр.

Після цього в Нацполіції вийшли з публічною заявою, яка лише частково прояснила ситуацію, але більшість питань залишились без відповідей. Разом з тим, правоохоронці запевняють, що рахунки, з яких був знятий арешт, пов`язані з Януковичем-молодшим.

"У цьому банку були рахунки підприємств, що мають ознаки фіктивності. На цих рахунках зберігалися значні суми, походження яких нічим не було підтверджене. Тому у слідчих є аргументовані підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з Януковичем", — заявив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Він відзначив, що йдеться про сім компаній: ТОВ "Араніт К", "Квардіс Н", "Тіпікон А", "Вектор-перспектива", "Компанія з управління активами "ВБР-інвест", "Ді соуз" та "Лайтрум". Більше того, в поліції сказали, що слідчий кілька разів звертався до Генпрокуратури з клопотанням про накладення арешту, але марно.

ГПУ заявила, що про рішення Печерського суду стало відомо лише у квітні 2018 року — після надходження цієї ухвали до ГСУ Нацполіції. Тобто, через місяць. "До Генеральної прокуратури України вказана ухвала взагалі не надходила", — наголошувалося у повідомленні відомства.

Також у Луценка повідомляло, що для перевірки стану розслідування у зазначеному кримінальному провадженні головне слідче управління Національної поліції призначило службове розслідування.