Які банки можуть найбільше постраждати від поглиблення девальвації

Все про економіку та фінанси

Турбулентність на валютному ринку й ризик подальшого ослаблення гривні хоч і створює можливості для банків поспекулювати при торгівлі валютою, але може призвести до значно більших збитків по інших позиціях, які з надлишком перекривають валютообмінні бариші. Та зрештою поставлять банківський сектор на межу виживання.

За оцінками екс-заступника глави НБУ Олександра Савченка, для багатьох банків курс 13 грн/дол уже є непідйомним (а поточні котирування на міжбанку перевищують цей рівень). Передусім, з точки зору перспектив зростання проблемних боргів, під які слід доформовувати резерви (при тому, що й на початок року – до девальвації – далеко не всі банки належно їх формували, а в І та ІІ кварталі подекуди розформовували їх, щоб «намалювати» прибуток).

За словами О. Савченка, доформування резервів не просто «з’їдатиме» прибутки банків (які за поточних умов не так просто отримати), але і капітал – аж до того, що він піде в «мінус». Тому чимало власників фінустанов, не будучи готовими робити нові вливання (особливо на фоні воєнно-політичної невизначеності в Україні), можуть ухвалити рішення піти з українського ринку. А оскільки цікавих покупців важко знайти, не виключено, що багато хто буде готовий віддавати банк не те, що за 0,2-0,3 капіталу, але за 1 грн (у т.ч. наприклад, державі).

Станом на 01.07.14 серед банків з І групи класифікації НБУ найменший рівень покриття резервами кредитного портфелю юросіб був у «Промінвестбанку» (2,9%), «Дельта Банку» (5,3%), «Альфа-Банку» (5,7%), ПУМБ (5,9%) та «Фінанси і кредит» (6,2%). Щодо портфелю юросіб, то найменші відповідні значення були знову ж в «Промінвестбанку» (10,9%), «Дельта Банку» (11,4%), а також «Укрсиббанку» (11,8%), «Сбербанку Росії» (20%) та «Фінанси та кредит» (22,4%). ДИВ. НИЖЧЕ РЕЙТИНГ.

Ще один виклик для багатьох банків – коротка валютна позиція, яка виникає через те, що їх валютні зобов’язання перевищують валютні активи. Збільшення розриву між ними (в гривневому еквіваленті) ускладнюватиме виконання фінустановами валютних зобов`язань (які зростають більш динамічно, ніж валютні активи), змушуючи  учасників ринку фіксувати збитки від переоцінки валют, що тиснутиме на загальний фінрезультат і знову ж капітал. До цього спонукатиме й необхідність "доукомплектування" резервів під валютні кредити, які в останні роки формуюються в гривні (через девальвацію їх "додевальваційних" обсягів уже не вистачає).

На 01.07.14 найбільшою мірою валютні зобов’язання перевищували валютні активи у «Приватбанку» (-8,82 млрд грн), «Укрексімбанку» (-5,18 млрд грн), «Райффайзен Банку Аваль» (-4,08 млрд грн), «Ощадбанку» (-4,01 млрд грн), «Альфа-Банку» (-2,98 млрд грн), «Укрсоцбанку» (-2,42 млрд грн), ВТБ Банку (-2,08 млрд грн), Сбербанку Росії (-1,8 млрд грн), ОТП Банку (-1,76 млрд грн), Укргазбанку (-1,2 млрд грн), Промінвестбанку (-1,07 млрд грн). Що в т.ч. для багатьох з них призвело до формування негативного фінансового результату по статті переоцінки валюти. Але привертає увагу те, що не для всіх. ДИВ. НИЖЧЕ РЕЙТИНГ. Експерти цей «феномен» не зуміли пояснити. «Бухгалтерська маніпуляція», - зазначив один з них.

Більш типова ситуація отримання позитивного фінрезультату від переоцінки валюти – коли в банків довга валютна позиція, тобто їх валютні активи перевищують валютні зобов’язання (а вона може існувати в т.ч. через порушення нормативи НБУ, - ред.). Найбільша довга валютна позиція на 01.07.14 в банку «Надра» (7,87 млрд грн), в «Дельта Банку» (2,03 млрд грн) та «Златобанку» (1,09 млрд грн). Що в т.ч. дозволило їм отримати позитивний фінрезультат від переоцінки валюти за 1-е півріччя 1,71 млрд грн., 130,93 млн грн. та 318,88 млн грн. відповідно.

FINBALANCE звернувся із запитом до банків з найбільшою короткою валютною позицією, щоб вони оцінили наслідки ймовірного подальшого ослаблення гривні, а також описали способи нівелювання ризиків. Відгукнутися наважився лише один з них... «Ми не вважаємо потенційний ризик девальвації як значущий фактор щодо стабільності банку. Тим паче, що ми не бачимо значних загроз валютному курсу. Звичайно, є збільшена волатильність, що зумовлена значним зменшенням об`єму валютообмінного ринку, але це не трендоутворююча динаміка», - зауважив директор з управління ризиками «Альфа-Банку» (Україна) Михайло Кузьмін.

Важливою передумовою формування короткої позиції М. Кузьмін називає заборону валютного кредитування населення в Україні, введені обмеження щодо кредитування юридичних осіб без валютної виручки при тому, що значна частка пасивної бази сформована в валюті. У цьому ж контексті аналітик банківського сектору групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Михайло Демків додає, що з 2009 року частка валютних кредитів у системі впала з більше 50% до 30%, у той час як структура фондування мало змінилась - валютні депозити продовжують складати більше 40%, а кредити материнських структур видані переважно в доларах.

Водночас ключовою причиною формування короткої валютної позиції в банків експерт вважає «своєрідне» регулювання Нацбанку, яке призвело до згаданого вище формування резервів під валютні кредити у гривні, а не валюті (що є природнішим). Нагадаємо, такий регламент НБУ ввів у 2009 р., намагаючись зменшити попит банків на валюту та збільшити її пропозицію за рахунок продажу фінустановами валюти з уже сформованих резервів (щоб підтримати гривню).

«Коротка валюта (реальна) сформувалась в першу чергу через своєрідне регулювання в цій сфері, яке проводилось НБУ в 2009-2013 рр. Воно полягало в тому, що при розрахунку валютної позиції валютні активи не зменшуються на суму сформованих за ними резервів. В такому випадку по методології НБУ валютна позиція банку залишається збалансованою, але фактично враховуються активи, яких не існує», - пояснює М. Демків.

Щоправда, з 1 травня набула чинності постанова НБУ №182, якою було запроваджене поетапне включення резервів, сформованих для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями в іноземній валюті, до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції уповноважених банків. Як передбачалося, резерви включатимуться до розрахунку рівними частинами (збільшуючись по 5% щомісяця) протягом 20 місяців.

Слід додати, що певну роль у формуванні короткої валютної позиції могло відіграти й те, що банки, залучаючи в «додевальваційний» період більш дешевий валютний ресурс, могли конвертувати його в гривню та кредитувати нею (тобто по більш високим ставкам). Проте віце-президент УКБС Ярослав Колесник наголошує – така лінія поведінки порушує регламенти НБУ (як і багато чого, що роблять банки й на що регулятор роками закриває очі, - ред.).

… За поточних умов на валютному ринку НБУ, звичайно, не може дозволити банкам, скажімо, пришвидшено формувати резерви під валютні кредити у валюті, оскільки це – на фоні емоційної напруги на ринку через конфлікт на Донбасі та ризик прямої військової інтервенції Росії – породить додатковий попит на валюту та може відчутно обвалити курс.

Я. Колесник вважає за доречне, щоб регулятор збільшив можливі терміни для формування резервів. А для стабілізації ситуації на валютному ринку фінансист висловлюється за більш активне застосування державою адміністративних важелів – зокрема, через підвищення до 100% обов’язкового продажу валютної виручки та скорочення терміну розрахунку по контрактам з 90 днів до 45. «Бізнес може поставитися до цього з розумінням, оскільки на порядку денному стоїть питання стабілізації ринку в воєнних умовах», - резюмує експерт.