Компанія «МТС Україна» постраждала (а можна сказати й «примудрилася постраждати») від банкрутства, принаймні, трьох українських банків – Дельта Банку, Платинум Банку і «Київської Русі». У цих фінустановах були депозити мобільного оператора на суму близько 2 млрд грн.
Як мінімум у двох з трьох випадків «МТС» не став сподіватися на те, що Фонд гарантування колись, можливо, поверне йому хоча б частину коштів. Телеком-оператор спробував виконати «трюк» з переуступкою прав вимоги, за допомогою якої треті особи в свою чергу спробували домогтися визнання припиненими своїх боргових зобов’язань перед банками. Результати цих намагань наразі більш ніж неоднозначні.
"Київська Русь" і Fozzy Group
Відповідно до ухвали Шевченківського райсуду м. Києва від 29 березня, поліція здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017110000000063 від 01.02.2017 за ч. 2 ст. 15 Кримінального кодексу («Замах на злочин») і ч. 1 ст. 192 («Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою»).
Згідно з судовими матеріалами, в 2011-2013 рр. між банком «Київська Русь» і ТОВ «Фоззі-Фуд» було укладено кілька кредитних договорів, в іпотеку по яким передано рухоме майно ТОВ «Фоззі-Фуд» і нерухоме майно ПрАТ «Сільпо Рітейл».
У червні 2014 року між банком «Київська Русь» і ПрАТ «МТС Україна» було укладено договір про розміщення коштів (№ 71174-20-01.1), у рамках якого також укладено договори банківського вкладу на 328 млн грн.
У березні 2015 року НБУ визнав банк «Київська Русь» неплатоспроможним, а в липні того ж року відправив його на ліквідацію.
У серпні 2015 року ПрАТ «МТС Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Аккорд» уклали договір факторингу (№1/808), за яким ТОВ «ФК «Аккорд» набуло всіх прав вимоги, які належали ПрАТ «МТС Україна» за Генеральним договором про розміщення грошових коштів №71174-20-01.1. Як передбачалося, за передані права вимоги до банку ТОВ «ФК «Аккорд» сплачує 45% суми вимог (на момент укладення угоди – 147,8 млн грн).
У січні 2016 року ТОВ «Фінансова компанія Аккорд» і ТОВ «Фоззі-Фуд» уклали договір відступлення права вимоги (№2/28-01), за яким ТОВ «ФК Аккорд» відступило для ТОВ «Фоззі-Фуд» право вимоги до банку «Київська Русь» (яке раніше належало ПрАТ «МТС Україна) за Генеральним договором про розміщення грошових коштів №71174-20-01.1.
Через деякий час (також у січні-2016) ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулося до банку «Київська Русь» із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме його зобов`язання за кредитними договорами за рахунок зобов`язання банку за Генеральним договором про розміщення грошових коштів № 71174-20-01.1, право вимоги за яким набуто ТОВ «Фоззі-Фуд» в порядку уступки від ПрАТ «МТС Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Аккорд», потім від ТОВ «Фінансова компанія «Аккорд» до ТОВ «Фоззі Фуд».
За оцінками слідчих поліції, оскільки заява ТОВ «Фоззі-Фуд» про припинення зобов`язань за кредитними договорами на 189,1 млн грн шляхом зарахування зустрічних вимог за Генеральним договором про розміщення грошових коштів № 71174-20-01.1 в період ліквідації банку «Київська Русь», то такі обставини свідчать (на думку поліцї) про порушення законодавства при укладенні уступки права вимоги ПрАТ «МТС Україна».
За даними Фонду гарантування, на 01 березня вкладникам банку «Київська Русь» у межах гарантійної суми було виплачено 2,14 млрд грн (96,7% запланованих виплат).
Про боргові вимоги Дельта Банку і ВТБ Банку до Fozzy Group читайте тут і тут.
Дельта Банк і Helen Marlen Group
Відповідно до матеріалів Апеляційного суду Львівської області, 04 листопада 2015 року ПрАТ «МТС Україна» уклало договір факторингу №1/04-11 з ТОВ «ФК «Акорд», згідно з яким до ТОВ «ФК «Акорд» перейшло право вимоги ПрАТ «МТС Україна» до Дельта Банку по договору банківського рахунку №01/2011302-22154 від 20.08.2014 на 1,4 млрд грн і по договору банківського рахунку № 01/2011302- 22180 від 07.10.2014 на 10,4 млн дол (нагадаємо, НБУ відніс Дельта Банку до неплатоспроможних у березні 2015 року, а в жовтні відправив його на ліквідацію).
Того ж таки 04 листопада 2015 року ПрАТ «МТС Україна» подало ліквідатору Дельта Банку повідомлення про відступлення прав вимоги, а наступного дня ТОВ «ФК «Акорд» звернулося із заявою про визнання кредитором та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів. 09 листопада 2015 року ліквідатор «Дельта Банк» відмовив ТОВ «ФК «Акорд» та «МТС Україна» у визнанні відступлення прав вимоги й заміни кредитора у зобов’язаннях.
У вересні 2016 року Фонду гарантування публічно запевняв, що «ані мобільний оператор, ані фінансова компанія не є кредиторами АТ «Дельта Банк», оскільки відповідно до ч. 8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними».
«Незважаючи на це, фінансова компанія [ТОВ «ФК «Аккорд», - ред.] відступила частину свої вимог на користь групи позичальників банку, які є власниками мережі магазинів, що спеціалізується на реалізації одягу, взуття та аксесуарів преміум категорії [слід розуміти, йшлося про ТОВ «Кавицький» і пов`язаних з ним фізосіб, - ред.].
Загальна заборгованість за їх іпотечними кредитами, забезпеченням за якими виступали високоліквідні об’єкти нерухомості, становить близько 450 млн грн. Крім того, ці кредити були передані «Дельта Банком» у заставу Національному банку України за видане рефінансування.
З метою виведення вказаних активів з банку група позичальників подала заяву про відступлення та заяву про зарахування зустрічних вимог. При цьому «Дельта Банк» письмово не визнав відступлення (з огляду на те, що фінансова компанія не могла передавати права, які їй не належать) та зарахування зустрічних вимог. Також, зарахування зустрічних прав у період ліквідації заборонено згідно зі ст. 46 Закону, а вказаний випадок не підпадає під виключення, описані цією статтею», - йшлося в заяві Фонду гарантування.
Фонд констатував, що 21 червня 2016 року Залізничний райсуд м. Львова, суд виніс рішення, яким були визнані припиненими зобов`язання групи позичальників перед «Дельта Банком», а також було припинено застави та іпотеки, що забезпечували виконання зобов’язань за кредитними договорами.
"Дельта Банк дізнався про таке судове рішення наприкінці серпня. Одразу після цього банк подав до Печерського управління поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення – фальсифікації документів з метою недопущення до участі у судовому процесі, що спричинило втрату активів на великі суми. Заява прийнята поліцією 06 вересня 2016 року, відомості до ЄРДР внесені", - зауважував ФГВФО.
Водночас 07 листопада 2016 року Апеляційний суд Львівської області скасував вказане рішення суду першої інстанції.
На початку квітня 2017 року президент компанії Helen Marlen Group Михайло Кавицький заявив, що на 12 квітня на аукціон в системі "Prozorro.Продажі" виставлені не столичні магазини Helen Marlen як об`єкти нерухомості, а тільки право вимоги за кредитними договорами, забезпеченими цією нерухомістю. "Потенційний покупець прав вимоги ризикує не тільки втратити інвестовані в права вимоги кошти, а й понести додаткові витрати, будучи втягнутим у судові тяжби", – зазначав М. Кавицький.
Як запевняв партнер ЮК FCLEX Олег Маліневський, який представляє інтереси Helen Marlen Group у суді, велика частина прав вимоги, виставлених Фондом гарантування вкладів на аукціон у системі "Prozorro.Продажі", вже визнані судом першої інстанції недійсними. За його словами, 27 березня 2017 року Печерський райсуд м.Києва прийняв рішення на користь Helen Marlen Group в спорі з Дельта Банком. Юрист уточнював, що предметом спору було визнання недійсними кредитних договорів та договорів іпотеки, загальна сума яких, за оцінками збанкрутілого Дельта Банку, становила понад 17 млн дол.
За даними Фонду гарантування, на 01 березня вкладникам Дельта Банку у межах гарантійної суми було виплачено 15,56 млрд грн (96,8% запланованих виплат).
Платинум Банк
Як писав Finbalance, 28 лютого Верховний Суд відкрив провадження за заявою ПрАТ «МТС Україна» щодо перегляду постанови Вищого госпсуду від 01.11.2016, якою частково було задоволено касаційну скаргу Платинум Банку, скасовано рішення Госпсуду м. Києва від 24.12.2015 і постанову Київського апеляційного госпсуду від 23.09.2016 (за якими Платинум Банк мав повернути ПрАТ «МТС Україна» депозити на 250 млн грн) і направлено справу на новий розгляд.
Крім того, ПрАТ «МТС Україна» все ще намагається стягнути з Платинум Банку 91,37 млн грн на основі згаданих депозитних договорів (з них 70,24 млн грн – пеня, 4,88 млн грн - 3% річних, 16,26 млн грн – інфляційне збільшення боргу).
Нагадаємо, 10 січня НБУ визнав Платинум Банк неплатоспроможним, а 23 лютого відправив його на ліквідацію.
Таким чином, якщо «МТС Україна» таки виграє судову війну з Платинум Банком, розраховутися доведеться Фонду гарантування. З огляду ж на низьку якість корпоративної частини кредитного портфелю Платинум Банку (левова частка позик видана пов’язаним особам), є ризик, що за такого сценарію повернення коштів буде здійснюватися за рахунок державних (причому емісійних) коштів.
Поки відкрите питання, чи надавав Платинум Банк для «МТС Україна» забезпечення під депозити у вигляді, наприклад, частини кредитного портфелю (у звітності банку за ІІІ квартал-2016 зазначалося, що позики на 360 млн грн були передані як забезпечення під кошти клієнтів, але яких саме – не уточнювалося). Якщо так, то між Фондом гарантування та «МТС Україна» з новою силою може спалахнути затяжна боротьба - з огляду на згадані вище історії, так і конфлікт ліквідатора Дельта Банку з Ощадбанком, ДІУ тощо.
У березні Фонд гарантування повідомляв, що уже виплатив вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми 3,3 млрд грн, що становить 70% загальної запланованих виплат.