Як зупинити девальвацію гривні під час війни

Все про економіку та фінанси

За оцінками і НБУ, і уряду, і багатьох економістів та банкірів, при курсі 11,5-12,5 грн/дол можна усунути диспропорції в платіжному балансі, які накопичилися в минулі роки. Але є одне «але» – це війна, розпочата Кремлем проти України, що формує додатковий девальваційний потенціал для гривні. Його глибину мало хто наважується спрогнозувати. Однак це абсолютно не означає, що цей потенціал неодмінно реалізується. Цього можна уникнути, якщо влада діятиме жорстко. Під час війни – не до ринкового фундаменталізму.

За даними НБУ, дефіцит зведеного платіжного балансу за підсумками січня-липня склав 4,5 млрд дол. (торік за цей період – профіцит 1,9 млрд дол). Негативне сальдо сформувалося як через дефіцит рахунку поточних операцій (-2,26 млрд дол), так і рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій (-2,23 млрд дол).

Не можна не відзначити, що стан рахунку поточних операцій відчутно поліпшився в порівнянні з аналогічним періодом минулого року (торік негативне сальдо було більш ніж утричі більшим – 7,1 млрд дол).

Це відбулося, насамперед, завдяки скороченню імпорту товарів на 20% (до 37,1 млрд дол.), що є в т.ч. наслідком зменшення попиту в Україні на іноземну продукцію на фоні радикального ослаблення гривні). Водночас на 9,3% (до 34,4 млрд дол) скоротився й експорт товарів – як через торгові обмеження Росії й повільніші темпи переорієнтації вітчизняних товаровиробників на альтернативні ринки (у т.ч. ЄС), так і розв’язану Кремлем війну на Донбасі, що зупиняє місцеві підприємства та б’є по їхнім партнерам (пов’язаним виробничими зв’язками) з інших регіонів.

При цьому за 7 місяців-2014 відбулося різке погіршення саме стану рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій в порівнянні з цим же періодом минулого року (тоді профіцит склав 9 млрд дол).

Це зумовлено, по-перше, падінням показників прямих іноземних інвестицій (у поточному році – відтік 836 млн дол., тоді як за січень-липень-2013 був притік 2,6 млрд дол); по-друге – портфельних інвестицій (-350 млн дол та +1,64 млрд дол відповідно); по-третє, погіршенням статті «інший капітал» з +3,59 млрд дол до -0,6 млрд дол. (не в останню чергу – через відтік валютних депозитів з банків та придбання валюти населенням на готівковому ринку).

Перспективи платіжного балансу до кінця року туманні, передусім, з огляду на не прогнозованість дій оскаженілого Кремля, який, попри скорочення зовнішньої торгівлі між Україною та Росією, ще має можливості закручувати експортні «гайки» для вітчизняної економіки, вже не кажучи, наприклад, про різні можливості подальшого провокування панічних настроїв серед населення та бізнесу, що може підтримувати високий попит на валюту.

Позитивний сигнал – ухвалене радою директорів МВФ рішення про виділення Україні другого траншу кредиту та згода на об’єднання третього й четвертого. Щоправда, відповідне валютне підживлення дасть певний ефект у тому разі, якщо українській владі вдасться також переконати «ринкових фундаменталістів» з МВФ у вимушеній необхідності переходу до жорсткого адміністративного контролю за валютними потоками в державі в умовах воєнного часу.

Хоч і з запізненнями, але в цьому контексті почали з’являтися ознаки взаєморозуміння. Принаймні, якщо судити з останніх рішень центробанку, зокрема, щодо посилення контролю за валютними операціями банків; підвищення до 100% частки валютної виручки для обов’язкового продажу; підкреслено публічного виклику «на килим» на Інститутську банкірів тощо.

Головне лише, щоб декларації не лишилися тільки деклараціями.