Як з "Дельта Банку" виводили 20 млрд грн, а НБУ в себе під носом нічого не помічав

Все про економіку та фінанси

20 січня Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ Нацполіції у м. Києві та наклав арешт (із забороною особам, у володінні яких перебуває зазначене майно, розпоряджатися ним) на статутний капітал ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» (100% якого належить ТОВ «Іллічівськ Констракшн») та ТОВ «Іллічівський зерновий порт» (100% якого належить ТОВ «Іллічівська зернова компанія»).

Відповідне клопотання до суду поступило в рамках досудового розслідування по матеріалах об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060007565 від 24.11.2015, за ознаками злочину по ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (щодо зловживання службовим становищем та службового підроблення).

В ухвалі суду констатується, що досудове слідство встановило, що наприкінці 2014 року перший заступник голови ради директорів «Дельта Банку», «перебуваючи поза межами території України, діючи із корисливим мотивом, вступив у злочинну змову із невстановленими слідством особами, та реалізуючи свій злочинний умисел направлений на протиправне заволодіння грошовими коштами ПАТ «Дельта Банк» шляхом зловживання своїм службовим становищем, нехтуючи суспільними відносинами, вчинив злочин (кримінальне правопорушення)».

Нагадаємо, МВС офіційно повідомило, що колишній перший заступник голови ради директорів «Дельта Банку» Віталій Масюра перебуває в розшуку. Згідно з неофіційною інформацією, слідство підозрює його у виведенні 50 млн дол. з «Дельта Банку». У коментарі для тижневика «Дзеркало тижня. Україна» банкір назвав висунуті йому підозри такими, що мають замовний характер. І неднозначно кивнув у бік Миколи Лагуна – мажоритарного акціонера «Дельта Банку». А ДТ серед іншого вказує, що В. Масюра на переговорах часто взагалі міг позиціонуватися як… представник компанії Cargill або навіть співзасновник Іллічівського зернового порту.

Весь минулий тиждень пройшов під знаком гучних заяв Фонду гарантування вкладів про його спроби домогтися повернення активів на 2,5 млрд грн. (100 млн дол.), які, як зазначалося, були виведені з «Дельта Банку» на користь міноритарного акціонера банку – корпорації Cargill, у т.ч. з допомогою акредитивів, випущених «Дельта Банком» на користь Cargill.

Загалом же обсяг сумнівних операцій представники ФГВФО оцінювали в 20 млрд грн (сума включає операції не тільки з Cargill, й, наприклад, "Ощадбанком", "Фокстротом" тощо). 

У будь-якому разі ФГВФО скромно промовчав, що більшість сумнівних операцій в «Дельта Банку» не могла бути проведена як мінімум без мовчазної згоди НБУ. Як писали "Наші гроші", у т.ч. що стосується активів, які були заставою по кредитам рефінансування; у т.ч. проведених з визнаним у п`ятницю неплатоспроможним "Авант-банку"; у т.ч. з держпідприємством "Укргазвидобування". У т.ч., як писав Finbalance, щодо рефінансування, виданого Нацбанком для "Дельта Банку". 

Один з прикладів: акредитивні фокуси Cargill та «Стройбуд Іллічівськ»

Госпсуд Одеської області розглядає позов «Дельта банку» до ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності (у контексті зобов’язань на 160,3 млн грн). Як третя особа в справі фігурує Укрексімбанк, якому «Дельта Банк» для забезпечення виконання своїх зобов’язань передав (договір від 31.10.2012) майнові права за кредитним та іпотечним договором від 2012 року зі «Стройбудом Іллчівськ».

29.04.15 Госпсуд м. Києва в рамках іншої судової справи відмовив ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» у задоволенні позову до «Дельта Банку» про визнання іпотеки за іпотечним договором від 27.06.2012 р. та накладеної заборони відчуження предмету іпотеки такою, що припинена. Йдеться про земельну ділянку загальною площею 1,7548 га, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату за адресою Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48.

Згідно з матеріалами справи, «Стройбуд Іллічівськ» стверджував про припинення зобов`язань за кредитним договором від 27.06.2012 р. внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог (відповідна заява була спрямована «Дельта Банку» 09.02.15).

Так, «Стройбуд Іллічівськ» стверджував, що хоча заборгував «Дельта Банку» 112,5 млн грн. (на 09.02.2015 – 4,5 млн дол.), але одночасно він виступав і кредитором «Дельта Банку» на 5,25 млн дол за безвідкличним резервним акредитивом, який видав «Дельта Банк» на користь CFSIТ (Cargill Financial Services International) і право вимоги за яким для «Стройбуда Іллічівськ» було передано компанією CFSIТ на підставі договору відступлення права вимоги від 05.02.2015.

Суд звертав увагу, що матеріалами справи не підтверджується твердження «Дельта Банку» про те, що він не отримував повідомлення про відступлення прав вимоги за спірним акредитивом від 05.02.15 та заяви про припинення зобов`язанням зарахуванням зустрічних вимог від 09.02.15 матеріалами справи, «оскільки з відбитку печатки органу поштового зв`язку та сайту Укрпошти вбачається, що вказані документи були направлені на адресу відповідача».

Водночас суд вказував на те, що позивачем не надано документів, які б свідчили про виникнення у нього права вимоги до «Дельта Банк» за акредитивом від 05.02.2015 р. та доказів передачі такого права «Стройбуду Іллічівськ».

У свою чергу Дельта Банку факт відкриття спірного акредитиву заперечив.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що набуття компанією «Стройбуд Іллічівськ» права вимоги до «Дельта Банк» є недоведеним. А відповідно й відсутні умови для припинення зобов`язань за кредитним договором від 27.06.2012 р. внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог

Водночас 07.10.15 Київський апеляційний госпсуд частково задовольнив апеляційну скаргу "Стройбуду Іллічівськ" на рішення Госпсуду м. Києва від 29.04.15.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, що акредитивом може бути виключно двосторонній договір, викладений у формі окремого документу, який містить узгоджені сторонами договору істотні умови, визначені строки дії акредитиву, перелік документів, необхідних для відкриття акредитиву, право на відкликання чи внесення змін до акредитиву тощо.

Як зазначається в постанові апеляційного суду, листом від 08.12.2014 CFSIT Inc. звернувся до Deutsche Bank AG, надіславши документи з вимогою про повернення 5,25 млн дол. за резервним акредитивом, виданим «Дельта Банком». Після одержання вимог Deutsche Bank AG надіслав «Дельта Банку» SWIFT-повідомлення, у якому повідомив про вимогу про сплату 5,25 млн дол.

І хоча Дельта Банк стверджує, що акредитивів на користь CFSIT Inc. не відкривав, а тому зобов`язання з оплати у нього відсутні, суд дійшов висновку, що CFSIT Inc. таки мав право вимоги до «Дельта Банку» за безвідкличним резервним акредитивом. І на основі договору про відступлення права вимоги від 05.02.15 між «Стройбудом Іллічівськ» та CFSIT воно перейшло до «Стройбуда Іллічівськ». Про що в цей же день було проінформовано «Дельта Банк».

«Суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку існують всі обов`язкові складові, які необхідні для відступлення права вимоги, а саме - однорідні та дійсні вимоги, строк пред`явлення до виконання яких настав. З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що зобов`язання ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» перед ПАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії №НКЛ-2010632 від 27.06.2015 припинено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо доведеності припинення зобов`язань позивача за договором кредитної лінії №НКЛ-2010632 від 27.06.2012 і, як наслідок, про обґрунтованість доводів ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» щодо припинення іпотеки за іпотечним договором №НКЛ-2010632/S-1 від 27.06.2012.

Судова колегія дійшла висновку, що іпотека земельної ділянки загальною площею 1,7548 га, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0013 є припиненою, а тому позовні вимоги про визнання іпотеки такою, що припинена підлягають задоволенню», - йдеться в постанові Київського апеляційного госпсуду від 07.10.15.

Дельта Банк та Укрексімбанк подали касаційні скарги на це рішення до Вищого госпсуду. Розгляд справи призначений на 02 лютого.

Коментар Cargill див. тут.

РЕЗЮМЕ

Суб’єктивно складається враження, що, не виключено, частина неоднозначних операцій Cargill (зі «Стройбуд Іллічівськ» та/або «Яблуневим даром», іншими компаніями) з юридичної точки зору можуть мати вигляд «досить законних», що зрештою дозволить суддям легше погодитися з відповідною аргументацією (знайти привід, за що вчепитися).

Однак у будь-якому разі це не змінює економічну суть, яка зводиться до того, що один з акціонерів «Дельта Банку», очевидно, користуючись у т.ч. своїм статусом і супровідними додатковими можливостями, займався не стільки порятунком фінустанови перед її офіційним банкрутством, скільки мінімізацією негативних фінансових наслідків для себе (в кращому разі - мінімізацією).

Сумнівно, що це могло б відбутися, як мінімум, без мовчазної згоди мажоритарного акціонера «Дельта Банку» - Миколи Лагуна, який, можливо, вважав за доречне допомогти врятувати кошти партнера або ж, наприклад, за результатами джентльменської угоди убезпечував себе від додаткових питань до власних операцій. Хоча, до слова, вказана вище репліка В. Масюри може свідчити про те, що в нинішніх умовах кожний сам за себе.

Також навряд чи це було б можливо без сприяння (у т.ч. у вигляді важливої за таких умов бездіяльності) НБУ. І персонально його керівника – Валерії Гонтаревої (про кримінальне провадження Антикорупційного бюро через депозит її сина в "Дельті" читайте тут).

Слід наголосити, йдеться в цілому про сумнівні операції, обсяг яких далеко перевищує 100 млн дол., про які весь минулий тиждень гуділи в пресі. Він сягає, принаймні, 535 млн дол., про які говорять слідчі Генпрокуратури в рамках кримінального провадження, про яке вже неодноразово писав Finbalance. І в якому, нагадаємо, посадові особи підозрюються як СПІВУЧАСНИКИ злочину. Причому йдеться про виведення нацбанківського рефінансування на 4,1 млрд грн.

Незалежно від суб’єктивних оцінок, є факт: виплати Фонду гарантування для вкладників «Дельти» на 15,4 млрд грн. відбулися за рахунок емісії НБУ (у вигляді кредитів для Фонду чи монетизації держоблігацій, які випустив Мінфін для ФГВФО). Яка тиснула на ціни (розкручувала інфляцію) та на курс (провокувала девальвацію). Тобто зрештою заплатили ми всі.

Finbalance