Як ВТБ Банк «намалював» прибуток, щоб не «запрошувати» тимчасову адміністрацію

Все про економіку та фінанси

Загострення військової агресії Путіна на Донбасі змушує банки з російським держкапіталом, що працюють в Україні, все більше нервувати та готуватися до можливих різких контрвипадів української влади – у відповідь, підкреслимо, саме на військову агресію Путіна (наскільки це потенційно конструктивний/деструктивний, логічний/нелогічний, справедливий/несправедливий підхід офіційного Києва – питання контроверсійне і залежить від того, з якої точки зору дивитися та які інтереси й ризики враховувати, - ред.).

FINBALANCE уже повідомляв, що Мінфін розробив законопроект «Про фінансову систему України в особливий період», який, серед іншого, передбачав можливість введення тимчасової адміністрації в банки, що контролюються суб’єктами держав-агресорів та їх союзниками, виведення Нацбанком своїх активів та активів українських банків з фінансових установ держав-агресорів та їх союзників тощо. І хоча за останньою інформацією FINBALANCE урядовий комітет на чолі з А. Яценюком цей документ відхилив, це не означає, що в будь-який момент він не може повернутися на розгляд. Уже не кажучи, що відповідні політичні рішення можуть бути ухвалені Кабміном, Нацбанком, Фондом гарантування вкладів і в рамках вже чинного законодавства – була б на те політична воля.

Щоб, очевидно, спробувати хоча б якось захиститися від подібних сценаріїв (не давати формальний привід, наприклад, для того ж таки запровадження тимчасової адміністрації), зокрема, ВТБ Банк «знайшов можливість» зафіксувати за минулий рік більш ніж неочікуваний (у поточних економічних реаліях) прибуток на рівні 642,8 млн грн.

Це стало можливим, насамперед, завдяки «винахідливості» в роботі з резервами. Так, їх обсяг під позики юрособам в 4-му кварталі зменшився на 317 млн грн., при тому, що мало місце «чисте» зростання кредитного портфелю (обсяг валютних кредитів вказаній категорії позичальників збільшився на 12,9 млн дол, гривневих – на 23,4 млн грн). До речі, «творчий підхід» в роботі з резервами ВТБ проявляє не вперше. Торік у І кварталі він подібним чином «зумів заробити» 1,25 млрд грн (що значною мірою забезпечило річний результат +642,8 млн грн).

У ВТБ Банку на кінець минулого року рівень покриття резервами кредитного портфелю юросіб становив біля 8%, тоді як, наприклад, в Укрексімбанку (який, як і ВТБ, є одним з найбільших в Україні кредиторів корпоративного сектору) – 45,8%. Навіть якщо припустити, що у ВТБ раптом принципово кращий ризик-менеджмент, більш виважена кредитна політика і т.д., навряд чи рівень проблемної заборгованості насправді аж настільки реально менший…

Ще один навіть більш показовий штрих. У вересні минулого року глава правління російського ВТБ (материнська структура українського ВТБ Банку) Андрій Костін на зустрічі з Путіним зауважував, що погіршення економічної ситуації в Україні, девальвація гривні та зниження платіжної дисципліни позичальників призвели до того, що група ВТБ в Україні повертає собі «лише половину того, що видали в кредитній роботі». Коментарі, що називається, зайві.

Намагання номінально продемонструвати прибуток навряд чи зумовлено, наприклад, лише іміджевими устремліннями ВТБ Банку. За ними може стояти, як зазначалося, і більш осяжний практичний розрахунок.

Річ у тому, що на кінець 2014 року рівень достатності (адекватності) його регулятивного капіталу при мінімально необхідних 10%, визначених НБУ, становив 10,26%. Тобто фактично якби банк більш активно сформував резерви, він ризикував би порушити один з ключових нормативів Нацбанку. Що теоретично могло б бути використаною владою як формальний привід, скажімо, для того ж таки згаданого вище введення тимчасової адміністрації у відповідь на посилення військової агресії Кремлівського Навіженого.

Так, у фінустанові анонсували, що 27 лютого заплановане позачергове загальне зібрання акціонерів, на якому має розглядатися питання про збільшення «статутника» ВТБ Банку на 4 млрд грн. Однак враховуючи блискавичний розвиток військово-політичних подій, не виключено, все ще може перегратися, а значить, якщо так, то «сконструйований» прибуток за 2014 рік особливо стане в нагоді.

Слід також зазначити, що сьогодні на ВТБ Банк відчутно тисне не лише ризик адресних санкцій української влади, але й реальна поведінка вкладників, частина з яких, очевидно, керується антиросійськими настроями, а інша – боїться наслідків санкцій Заходу та, потенційно, України проти російських фінустанов.

Торік ВТБ зіткнувся з одним з найбільших відтоків депозитів фізосіб у банківській системі України. Його портфель валютних вкладів населення зменшився на 271,8 млн дол (-64,5%), а гривневих – на 2,15 млрд грн. (-58,1%). Крім того, обсяг валютних вкладів юросіб у ВТБ Банку в 2014-му скоротився на 171 млн дол (-75,8%), щоправда, портфель гривневих депозитів юросіб – зріс на 846,8 млн грн. (+37,1%), що могло бути зумовлено підтримкою підприємств з російським капіталом, що працюють в Україні, або тими, що пов’язані з ринком РФ.

На фоні відтоку валютних вкладів клієнтів торік ВТБ Банк на 110,2 млн дол. збільшив валютні борги перед іншими банками (у випадку «дочок» іноземних фінансових груп в Україні – це здебільшого фондування материнських і сестринських структур, - ред.). При цьому обсяг гривневої заборгованості ВТБ Банку перед іншими банківськими установами за 2014 рік зріс на 1,5 млрд грн, або в 3,7 рази (у 4-му кварталі – на 436 млн грн., або на 30%).

Як далі розвиватиметься ситуація? Все залежатиме, очевидно, від того, чи буде посилюватися агресія Путіна проти України. Поки що українська влада діє досить стримано щодо «дочок» російських банків. Уже не кажучи про те, що зокрема, ВТБ Банк торік отримав від НБУ рефінансування на 386 млн грн (дані регулятора).

Чи оптимальна в цьому сенсі наразі поведінка офіційних осіб України? Як уже зазначалося вище, це питання контроверсійне і залежить від того, з якої точки зору дивитися та які інтереси й ризики враховувати.