Власник Platinum Bank звинуватив працівників банку в змові з "МТС"

Все про економіку та фінанси

15 червня Київський апеляційний господарський суд припинив провадження за апеляційною скаргою компанії PT Platinum Public Limited на рішення Госпсуду м. Києва від 24.12.2015, яким було задоволено позов ПрАТ «МТС Україна» щодо стягнення заборгованості з «Платинум Банку» по трьом депозитам на 250 млн грн.

Мотивуючи підстави для скасування рішення суду першої інстанції, заявник зауважив, що рішення суду першої інстанції безпосередньо стосується його прав та обов`язків відносно відповідача і призводить «до виникнення у заявника додаткових обов`язків, направлених на покращення фінансового становища ПАТ «Платинум Банк» і відповідно, у здійсненні додаткових фінансових вливань у статутний капітал Банку» (цитата з ухвали суду).

У додаткових письмових поясненнях PT Platinum Public Limited зазначав, що йому стали відомі додаткові обставини, які стосувалися укладення депозитних договорів, які, на його думку (далі – цитата з ухвали суду), «є недійсними і вчиненими внаслідок зловмисної домовленості посадових осіб ПАТ «Платинум Банк» та ПАТ «МТС Україна», а також особами ПАТ «Платинум Банк» за відсутності у них необхідного обсягу повноважень для вчинення таких правочинів».

Також PT Platinum Public Limited вказала на те, що відмова «Платинум Банк» від апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є «значним правочином, згода на вчинення якого потребувала погодження спостережної ради банку і яка отримана не була».

З огляду на це, заявник просив визнати недійсними депозитні договори з «МТС» та скасувати рішення суду першої інстанції.

Водночас як додається в судових матеріалах, «ПАТ «Платинум Банк» просило суд задовольнити апеляційну скаргу єдиного акціонеру Банку з підстав, що викладені в апеляційній скарзі останнього».

У свою чергу апеляційний госпсуд, обґрунтовуючи рішення про припинення провадження за апеляційною скаргою PT Platinum Public Limited вказав на те, що доводи заявника з приводу того, що він є єдиним акціонером «Платинум Банк», і в силу цього зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на покращення фінансового становища ПАТ «Платинум Банк», «не мають окремого юридичного значення, і не беруться до уваги, оскільки акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім своїм майном, а акціонери не відповідають за зобов`язаннями товариства».

Крім того, апеляційний суд вказав, що «апелянт при поданні апеляційної скарги не надав суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. 34 ГПК України, які б підтверджували наведені ним доводи щодо порушених його прав, як акціонера Платинум Банку».

Чи "справжні" претензії компанії-власника «Платинум Банку» до працівників фінустанови чи, можливо, "частина спектаклю", не беремося судити. У будь-якому разі редакція Finbalance готова дати можливість усім зацікавленим сторонам висловити свою позицію з цього приводу.

Про розслідування Нацполіції щодо завдання шкоди "Платинум Банку" його посадовими особами на 1,1 млрд грн у період, коли в правлінны фінустанови працювала нинішній заступник глави НБУ Катерина Рожкова, читайте тут.

Довідково

Як писав Finbalance, 06 червня Господарський суд м. Києва порушив провадження у справі за позовом ПрАТ «МТС Україна» до «Платинум Банку» щодо стягнення 91,37 млн грн.

Чим саме зумовлені вимоги позивача, у відповідній ухвалі суду прямо не уточнюється. Разом з тим, у документі згадується про вказівку суду до «МТС Україна» надати «розгорнутий розрахунок пені з урахуванням норм частини 6 статті 232 Господарського кодексу України». А в ній, зауважимо, йдеться про «нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання».

Розгляд цієї справи призначений на 30 червня.

Крім, того Окружний адмінсуд м. Києва розглядає позовом ПрАТ «МТС Україна» до НБУ (відповідне провадження відкрите 27 травня). У рамках цього позову «МТС Україна» просить суд

- визнати протиправною бездіяльність Нацбанку щодо невжиття належних заходів реагування по віднесення «Платинум Банку» до категорії проблемного внаслідок невиконання зобов`язань перед «МТС Україна» з повернення коштів за договорами банківського вкладу, строк виконання яких настав, протягом більш ніж 7-м місяців;

- зобов`язати НБУ віднести «Платинум Банк» до категорії проблемних.

Водночас 31 травня Київський апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу компанії «МТС Україна» та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.04.2016, якою «Платинум Банку» до 14.07.2016 було надано відстрочку на повернення депозитів на 250 млн грн для компанії «МТС Україна».

Апеляційний суд прийняв нову ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Платинум Банк" про відстрочку виконання рішення суду від 24.12.2015.

Також нагадаємо, що «Альфа-банк» через суд намагається стягнути з «Платинум Банку» 1,37 млн дол., а банк ПУМБ – 100 тис дол.

Нещодавно заступник глави НБУ Катерина Рожкова коментувала позов компанії "МТС" до НБУ щодо визнання проблемним "Платинум Банку".

"Історія МТС і Платинума з боку виглядає дивно. За логікою, якщо МТС треба щось повернути, йому треба узгодити з банком графік. Вони ж повинні хотіти, щоб банк продовжував нормально працювати і повертав їм гроші? Тому що шлях від проблемності до неплатоспроможності набагато коротший, ніж від нормального режиму до неплатоспроможності. А якщо це проблемність і маса обмежень, то ймовірність повернення знижується. Тому я не можу прокоментувати ні позицію МТС, ні позицію банку. Позицію НБУ будуть озвучувати наші юристи, тому що у нас є ст. 75 закону «Причини введення банку в статус проблемності», і ми завжди діємо, виходячи з цієї статті. Але як це допоможе МТС повернути гроші?

Це корпоративний спір клієнта і банку, в який центробанк не втручається. Ми діємо за законом. Якщо згідно із законом Платинум Банк повинен бути визнаний проблемним, він буде визнаний проблемним, якщо не має - не буде визнаний. Це наша позиція », - констатувала К. Рожкова.

Від Finbalance: у згаданій статті 75 закону «Про банки та банківську діяльність» однією з підстав, через яку НБУ зобов’язаний визнати банк проблемним, визначено, зокрема, невиконання вимоги вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п`ять і більше робочих днів тому.

Також нещодавно коментуючи допущений «Платинум Банком» дефолт по кредиту рефінансування НБУ, К. Рожкова зазначала, що «не знає» про це, водночас підтвердила, що рефінансування реструктуризовано.

«Кредит рефінансування реструктуровано на сьогоднішній день. Банк його гасить з випередженням графіка. Я не знаю, що у нього дефолт. І чому банк з цього приводу нічого не говорить, я не знаю. Для мене дивно, що прес-служба банку на це не реагує», - зазначила К. Рожкова.

При цьому на питання журналістки, чи "зараз Платинум Банк виконує ту програму погашення кредитів НБУ, яка у нього є?", К. Рожкова відповіла таким чином: "Є якісь відхилення, але в принципі кредит гасить, і гасить достроково. Також намагається покращувати портфель, застави оформляє. Тобто, щось робить".

Нагадаємо, що відповідно до звітності «Платинум Банку» (Platinum Bank), його борг перед НБУ на кінець 2015 року становив 604,3 млн грн, тоді як на кінець 2014 року було 378,4 млн грн.

Як зазначається в документі, стабілізаційні кредити НБУ отримані за процентними ставками 14.25% та під 31.5% річних з графіком погашення – до 29 квітня 2016 року та до 27 березня 2017 року. А сума заборгованості, не виплаченої у встановлені строки за стабкредитом Нацбанку, станом на 31 грудня 2015 року складала 356,65 млн грн.

«Платинум Банк» повідомляв, що в ІІ кварталі погасив борг перед НБУ на 40 млн грн. після скорочення його на 110 млн грн у І кварталі. Таким чином, борг фінустанови перед НБУ наразі може становити близько 454 млн грн, з огляду на те, що на кінець березня він складав 494 млн грн.

Кілька тижнів тому глава НБУ Валерія Гонтарева запевняла журналістів, що в Катерини Рожкової «ніколи не було конфлікту інтересів». «Катерина Рожкова має мінімальні перетини з "Платинум банком"», - заявила В. Гонтарева.

Від Finbalance: як видається, досить дивний пасаж, беручи до уваги, що К. Рожкова курує банківський нагляд.

Якщо відштовхуватися від слів В. Гонтаревої, виходить, що К. Рожкова не приділяє значної уваги банку, який порушив дюжину нормативів та, зокрема, допустив дефолт по кредиту рефінансування (і якому НБУ пішов на зустріч та реструктуризував відповідну заборгованість).

Тут одне з двох: або В. Гонтарева фактично («за Фрейдом») зізналася, що К. Рожкова належно не наглядає за діяльністю «Платинум Банку», або ж В. Гонтарева «не до кінця щира» в питанні конфлікту інтересів...

Сама ж К. Рожкова щодо можливого конфлікту інтересів через "Платинум Банк" зазначала таке:

"У мене весь час запитують про Платинум Банку: «Ви його підтримуєте?». А я навіть не відвідую кредитний комітет, коли там обговорюється реструктуризація рефінансування Платинум Банку. Або можу відвідати комітет, послухати, але коли він починає голосувати, я не голосую.

- А регламент дозволяє вам не відвідувати або не голосувати, або ви зобов`язані голосувати?

Не зобов`язує. Але наші внутрішні аудитори говорять, що все-таки я повинна відвідувати. Іноді я фізично не встигаю, бувають накладки, але все одно є кворум - це раз, і є глава департаменту банківського нагляду Наталія Дегтярьова - два [перейшла на роботу в НБУ з Промінвестбанку, який сам, скажімо так, не в оптимальній фінансовій кондиції, - ред.]. Я намагаюся, щоб моє знання про попередню діяльність банку не впливало на оцінку поточної ситуації. У нас прекрасні фахівці в департаменті ризику, в департаменті фінансової стабільності, в кредитному департаменті. Вони вміють глибоко аналізувати, вважати, прогнозувати, розуміти. Вони висловлюють свою думку, яка повністю обгрунтована".

Від Finbalance: чи вірити словам К. Рожкової - справу суб`єктивна.

Ще кілька ремарок зодо фінансового стану "Платинум Банку" та його власників.

Нагадаємо, як неодноразово писав Finbalance:

- "Платинум Банк" залучає депозити населення по ставкам, помітно вищим від середньоринкових показників (як, до речі, це робили в т.ч. Фідобанк і банк "Михайлівський", які нещодавно були визнані неплатоспроможними);

- торік план докапіталізації «Платинум Банк» не виконав, тому в І кварталі довелося з НБУ погоджувати нову програму, згідно з якою банк має привести норматив адекватності регулятивного капіталу до нормативних значень до 01 січня 2019 року

- на кінець І кварталу значення нормативу достатності регулятивного капіталу в банку було на рівні лише 2,19% (вимога НБУ – без врахування кризових пом’якшень – 10%);

- за оцінками аудиторів, за підсумками 2015 року банк мав потребу в доформуванні резервів на 1 млрд грн (у І кварталі-2016 вони склали лише 25,6 млн грн);

- його чисті процентні витрати в І кварталі перевищили процентні доходи на 69,7 млн грн.; у 2015 році – на 86,7 млн грн.; збиток у січні-березні був 59,8 млн грн., торік – 523,9 млн грн.;

- станом на кінець 2015 року, «Платинум Банк» оцінював кумулятивний розрив у своїй ліквідності в горизонті ІІ-IV кварталі 2016 року на 1,27 млрд грн. (у т.ч. унаочнює ризики від паніки вкладників у випадку, наприклад, тих чи інших потрясінь у державі, - ред.).

Чи можна бути на 100% впевненим в проведенні докапіталізації «Платинум Банку»?

Якщо опиратися на офіційну структуру власності, яку наводить НБУ, то тут багато що покрито туманом. У т.ч. якщо зважати на кримінальне провадження Генпрокуратури, до якого як мінімум «дотичним» є Дмитро Зінков як екс-глава правління банку «Надра» (до речі, К. Рожкова його виправдовує). Окрема історія – затримання Григорія Гуртового в Ізраїлі (за даними НБУ, здійснює вирішальний вплив на управління та діяльність "Платинум банку та є власником істотної участі незалежно від формального володіння).

Якщо ж відштовхуватися від неофіційних даних щодо залежності «Платинум Банку» від одеських бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського, то чинників невідомості не стає менше. По-перше, враховуючи вимоги Промінвестбанку до пов’язаних з ними структур майже на 35 млн дол. По-друге, з огляду на неоднозначний фінансовий стан Фінбанку (офіційний кінцевий бенефіціар – О. Грановський). По-третє, Кауфман нібито порозумівся був із Михайлом Саакашвілі, який після обшуків у його соратників явно не в «фаворі» у Банкової. А значить рано чи пізно «рикошетом» може «долетіти» й до Кауфмана-Грановського. Їм можуть пригадати контакти з «Сім’єю», які нібито мали місце, а ще – неоднозначні (на думку податківців) операції «Мегаполіс-Україна» (нещодавно перейменований у «Тедіс Україна»).

Підтримка НБУ для «Платинум Банку» в довгостроковій перспективі теж не виглядає «залізобетонною».

Як вважається, основна точки опори банку в НБУ – саме Катерина Рожкова (вона, до речі, стверджувала в коментарі для Finbalance, що Кауфман і Грановський не мають до банку стосунку). Це, мовляв, допомогло «Платинум Банку» досить безболісно допустити дефолт по стабкредиту НБУ; домовитися про реструктуризації відповідних зобов’язань; перезатвердити невиконану торік програму докапіталізацію; зрештою – і сподіватися на нове рефінансуванням «коли що».

Якщо К. Рожкова має далекосяжні амбіції (наприклад, замінити В. Гонтареву), в неї могли послабшати стимули надто перейматися долею «Платинум Банку». На посаду директора банківського нагляду в НБУ вона була призначена торік 10 червня. Якщо б (теоретично!) «Платинум Банк» був визнаний неплатоспроможним до цієї дати, К. Рожкова, згідно з законодавством, не могла б працювати на нинішній посаді через «зіпсованість» ділової репутації. А ось якщо б фінустанова раптом (теоретично!) була б визнана неплатоспроможною, скажімо, вже після вказаної дати, то К. Рожкова в НБУ могла б працювати далі.