11 вересня Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу вкладника банку “Київська Русь” на рішення Печерського райсуду м. Києва 06.04.2018, яким йому було відмовлено в задоволенні позову до Нацбанку про відшкодування майнової шкоди в розмірі 14,8 млн грн.
“Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надано будь-яких доказів вчинення йому матеріальної чи моральної шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю НБУ.
Відтак суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що прийняття НБУ постанов «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» та «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», які надалі були визнані в судовому порядку протиправними та скасовані, не призвело до вчинення позивачу шкоди у вигляді не нарахованих процентів на вклад, на умовах передбачених договором. Саме з вини ПАТ «Банк «Київська Русь» позивачу не було своєчасно повернуто вклад. А тому суд, відмовляючи у задоволенні позову правильно виходив з того, що відсутній причинний зв`язок між вчиненням шкоди позивачу та діями НБУ”, - констатував Апеляційний суд м. Києва.
Додамо, що 21 вересня Верховний Суд відмовився задовольнити клопотання НБУ та Фонду гарантування про зупинення дії постанови Київського апеляційного адмінсуду від 05.12.2016 та постанови Вищого адмінсуду від 08.06.2017 (в справі №826/22323/15).
Як писав Finbalance, у рамках цього спору Київський апеляційний адмінсуд задовольнив позовні вимоги екс-акціонера банку «Київська Русь» - Віктора Братко, якому належали 29,4% акцій фінустанови - та зобов`язав НБУ дати змогу банку «Київська Русь» впродовж "розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведених заходів з його ліквідації".
НБУ подав касаційну скаргу, але вона була задоволена лише частково: Вищий адмінсуд скасував вимогу до Нацбанку щодо надання можливості банку «Київська Русь» відновити роботу, але лишив чинними рішення Вищого адмінсуду та Київського апеляційного адмінсуду щодо незаконності визнання Нацбанком неплатоспроможним банку «Київська Русь» та його ліквідацію.
Як писав Finbalance, прокуратура м. Києва здійснювала досудове розслідування в кримінальному №42016100000001252 за фактом винесення суддями Київського апеляційного адмінсуду рішення щодо незаконності ліквідації банку "Київська Русь".
За даними Фонду гарантування, на 01.09.2018 вкладникам банку «Київська Русь» у межах гарантійної суми було виплачено компенсації на 2,15 млрд грн (96,7% запланованих виплат).
У Фонді констатували, що вартість активів банку «Київська Русь» «на папері» складала 5,63 млрд грн., натомість незалежні оцінщики оцінили їхню ринкову вартість у 1,34 млрд грн.
ФГВФО серед іншого повідомляв, що на коррахунку банку «Київська Русь» в Meinl Bank на день введення тимчасової адміністрації було 44 млн дол. Проте ці кошти в липні 2015 року були списані австрійським банком в рахунок виконання зобов‘язань та погашення боргу компанії-нерезидента. «Її кінцевим бенефіціаром і фактичним власником був засновник банку «Київська Русь». На сьогодні, за фактом протиправного заволодіння коштами банку колишнім його акціонером, за заявою уповноваженої особи Фонду органи прокуратури розпочали кримінальне провадження», - зазначав Фонд гарантування.
Крім того, ФГВФО уточнював,що 31,1% кредитного портфелю юридичних осіб у банку «Київська Русь» (на суму 1,28 млрд грн) – це позики, видані фіктивним чи «підставним» суб‘єктам господарювання: «З моменту визнання банку неплатоспроможним позичальники не обслуговують свої договори та в переважній більшості розпочали процедуру ліквідації підприємств. Будь-якого майна, на яке банку можливо було б звернути стягнення та погасити кредитну заборгованість у таких підприємств немає, а в заставі знаходяться «сміттєві» цінні папери».
«8,3% балансової вартості активів банку «Київська Русь» – це цінні папери в портфелі банку. «У бухгалтерських документах їхня вартість вказувалась на рівні 0,47 млрд грн, а за даними незалежної оцінки ринкова вартість визначена на рівні 0,0001 млрд грн. Всі вказані цінні папери – «сміттєві», та були використанні для виведення коштів з Банку, та/або як застава надана Банку юридичними особами за кредитними договорами. При цьому, в замін з-під застави виводилось високоліквідне забезпечення у вигляді нерухомості та майнових прав.
Крім того, до моменту запровадження тимчасової адміністрації, на підставі нікчемних правочинів з банку було виведено активи на загальну суму близько 0,85 млрд грн, в т.ч.:
- відчужено права вимоги за кредитними договорами на загальну суму близько 0,79 млрд грн;
- відчужено основних засобів (нерухомість), загальною балансовою вартістю близько 0,06 млрд грн», - резюмували у Фонді гарантування.
Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 20.07.2017, поліція здійснювала розслідування в кримінальному провадженні №42015000000000523 за фактами
- розтрати коштів службовими особами банку «Київська Русь» в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем і надання кредитів підконтрольним суб`єктам підприємницької діяльності, що мають ознаки фіктивності;
- розтрати коштів рефінансування;
- заволодіння коштами цього банку шляхом їх виведення через коррахунок, відкритий в Meinl Bank AG, легалізації цих коштів за межами України;
- ухилення службових осіб банку «Київська Русь» від сплати податків.