Вищий госпсуд: Фірташ має віддати Ощадбанку $104 млн

17.10.2017, 21:00

11 жовтня Вищий господарський суд України відмовився задовольнити касаційну скаргу ПАТ «Концерн Стирол» та лишив без змін постанову Донецького апеляційного госпсуду від 20.03.2017 та рішення Госпсуду Донецької області від 23.11.2016, якими, як писав Finbalance, частково було задоволено позов Ощадбанку та вирішено стягнути з ПАТ «Концерн Стирол» на користь держбанку 104 млн дол (на підставі договору кредитної лінії №476/31/1 від 25.08.2011).

Концерн «Стирол» (м. Горлівка, ОРДЛО) входить у групу Ostchem Дмитра Фірташа.

Згідно з судовими матеріалами, ПАТ «Концерн Стирол» посилалося на настання форс-мажорних обставин, які, як стверджувалося, унеможливили виконання зобов`язань за кредитним договором: йшлося про бойові дії та акти тероризму на території Донецької області, внаслідок чого виробництво відповідача зупинено, зменшено до мінімуму виходи на роботу співробітників підприємства.

Натомість Вищий госпсуд вказав, що наявність чи відсутність у ПАТ "Концерн Стирол" належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов`язків сторін, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості по кредиту, а не стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов кредитного договору.

«За таких обставин, ця подія не може бути перешкодою для зобов`язання відповідача повернути тіло кредиту та нарахованих процентів, що об`єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень статті 617 ЦК України», - йдеться в постанові ВГСУ від 11.10.2017.

Влітку 2016 року повідомлялося про борг Ostchem перед російським "Газпромбанком" на 850 млн дол.

06.12.2016 Госпсуд Черкаської області залишив без розгляду позов української "дочки" Сбербанку до ПАТ «Азот» (теж входить в Ostchem) про стягнення 51,8 млн дол та 95,2 млн грн заборгованості (на підставі договору про відкриття кредитної лінії №25-В/10/35/ЮО/КЛ від 10.11.2010). Таке рішення суд тоді ухвалив у зв’язку з тим, що представник банку-позивача не з’являвся на судові засідання та не надав витребувані судом документи.

Як писав Finbalance, Промінвестбанк (підконтрольний російському "ВЕБу") намагається стягнути з  хімзаводів Д. Фірташа понад 55 млн дол.

24 липня Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Промінвестбанку та лишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.06.2017, якою за клопотанням ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" (позичальник) було відстрочено до 24.05.2018 виконання рішень судів про стягнення з компанії на користь банку 590 млн грн заборгованості (на підставі договору про відкриття кредитної лінії №20-2199/2-1 від 23.07.2013). Раніше суди вже надавали відстрочку для ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ", проте підприємство звернулося із клопотанням про її продовження, з огляду на те, що й досі перебуває у складному фінансово-економічному становищі.

30 червня Рівненський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Промінвестбанку та лишив без змін рішення Госпсуду Рівненської області від 11.08.2016, яким було задовольнено позов ПАТ «Рівнеазот» і визнано недійсною поруку за згаданим кредитним договором №20-2199/2-1 від 23.07.2013.

20 червня Вищий госпсуд відмовився задовольнити скаргу Промінвестбанку та лишив без змін постанову Київського апеляційного госпсуду від 04.04.2017, якою зупинено провадження в справі за позовом банку до ПАТ «Азот» (м. Черкаси; поручитель) про стягнення боргу за вказаним договором до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням по іншій справі – за позовом ПАТ «Азот» до Промінвестбанку щодо тлумачення змісту договору поруки №20-0191/3-3.

Цей позов ПАТ «Азот» обгрунтовувало тим, що договором поруки не визначено термін, в який зобов`язання ПАТ "Азот" як поручителя підлягає виконанню, з огляду на що підприємству, як зазначалося, не зрозуміло чи можливо в цьому випадку застосовувати положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу (де передбачено, що якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, - ред.).

Заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю Finbalance розповіла, що ще в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» перед НБУ по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр, - Finbalance). «Порука Фірташа була, але вона була втрачена в 2012 чи 2013 році при реструктуризації [заборгованості, - Finbalance]», - зауважила К. Рожкова.

На початку квітня НБУ повідомляв, що борг банку «Надра» перед ним по кредитам рефінансування становить 9,8 млрд грн.

За словами заступниці глави НБУ, наразі складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д. Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», - констатувала К. Рожкова.

Коментуючи ж різке скорочення активів і пасивів у банку «Надра» перед банкрутством, К. Рожкова зауважила, що не готова чітко прокоментувати це питання, але не виключила, що мало місце «схлопування» активів і зобов’язань банку. «Треба розслідувати справу та об’єктивно дивитися. Зараз не готова конкретно «Надру» коментувати. Можливо, активи були в заставі по зобов’язанням. Не знаю. Треба дивитися окремо кожний випадок. Але «Надра» був мертвий задовго до 2014 року», - зазначила К. Рожкова.

За даними Фонду гарантування, на 01.09.2017 вкладникам банку "Надра" в межах гарантійної суми було виплачено 3,69 млрд грн (94,9% запланованих виплат).

Про судові спори НБУ зі структурами Фірташа щодо ТРЦ "Республіка" див. тут.

Про кримінальні провадження щодо сумнівних операцій збанкрутілого банку «Надра» читайте тут.

Про конфлікти Фірташа з екс-власниками банку "Надра" див. тут і тут.

Про підозри на адресу Фірташа щодо придбання 29% акцій «Інтера» за рахунок рефінансування НБУ читайте тут.

Про боротьбу НБУ та ДІУ за активи банку "Надра" див. тут.

Про обшуки ГПУ та НАБУ в компаніях Фірташа див. тут і тут.

Про можливу екстрадицію Фірташа з Австрії у США - тут.