Випадковий збіг обставин: екс-глава правління Фінбанку очолив Платинум Банк (Доповнено)

Все про економіку та фінанси

«Платинум Банк» повідомив, що його главою правління призначений Костянтин Смольський – член правління банку, директор депарламенту розвитку.

Раніше він був главою правління «Фінбанку», який пов`язують з одеськими бізнесменами Б. Кауфманом і О. Грановським. З ними ж пов`язують і "Платинум Банк", однак у фінустанові це спростовували.

Нагадаємо, нещодавно НБУ публічно назвав «Платинум Банк» одним з тих учасників ринку, які мають непрозору структуру власності.

До слова, сьогодні банківський нагляд НБУ очолює Категорина Рожкова, яка до призначення в Нацбанк була в.о. головою правління «Платинум Банку».

ДОПОВНЕНО: 

У п`ятницю 16 жовтня редакція Finbalance отримала такий коментар від прес-служби "Платинум Банку" на запит, який ми надсилали тиждень тому:

Чи погоджуєтеся Ви з оцінками НБУ, який вважає структуру власності Вашого банку непрозорою? Аргументуйте позицію.

Структура власності банку [див. нижче схематичне зображення, - ред.] розкрита Національному банку та спільноті, відповідає сьогоднішньому розподілу часток в його капіталі. Залучення багатьох інвесторів, кожний з яких не має кінцевої істотної участі для купівлі банку, було необхідним для концентрації необхідних коштів.

Оскільки Григорій Гуртовий має намір щодо подальшої капіталізації PlatinumBank, його метою є викуп контрольного пакету акцій у частини інвесторів. Задля цього відбувається три процеси: робота з НБУ щодо погодження істотної участі, акумуляція коштів для викупу існуючих акцій та акумуляція коштів для наступного збільшення капіталу.

Крім того, слід зазначити, що «прозорість структури власності» як правовий інститут є законодавчою новацією. Підтвердити прозорість власної корпоративної структури за новими правилами має кожний банк, який працює в Україні. І, якщо щодо міжнародних «кітів» ця вимога реалізовувалась десятиріччями, то решта банків залучаються до цієї процедури вперше. Йде абсолютно робочий процес взаємодії з НБУ на рівні операційної роботи банку. Це стосується не тільки Platinum Bank, як відомо. Є новий порядок і є необхідність синхронізації з ним усієї банківської системи. Національний банк розуміє час, який займе така синхронізація та ставить за мету завершити її протягом першого кварталу наступного року.

Тобто, перелік банків, структуру яких Національний банк вважає непрозорою, слід сприймати виключно як перелік банків, які ще знаходяться в процесі розкриття такої структури, або, як PlatinumBak – в процесі зміни власників акцій.

Чи демонструє Нацбанк готовність погодити заявку Г. Гуртового на придбання контрольного пакету акцій в Платинум Банку? Якщо ні, то як він обґрунтовує свою позицію? Чи вважаєте її коректною? Чому?

Документи подані до Національного банку. Оскільки за останні місяці кілька разів змінювались вимоги щодо таких документів, поданий пакет актуалізовано. Ми з розумінням відносимось до необхідності таких змін та відчуваємо зустрічне порозуміння регулятора. Процес не відрізняється від процесу купівлі інших українських банків, оскільки базується на тих самих правилах. Щодо суб’єктивної протидії з боку НБУ – її не має.

Але питання майбутньої структури не слід ототожнювати з завершеним підтвердженням прозорості чинної корпоративної структури: декілька сьогоднішніх акціонерів не зможуть продати свої пакети Г.Гуртовому, поки він не отримає відповідної згоди регулятора.

Довіреність Г. Гуртового на здійснення повноважень акціонера закінчується 20 грудня. Чи планують акціонери банку погодити з Нацбанком її пролонгацію (якщо в цьому є потреба)? Якщо НБУ відмовить, чи може це негативним чином вплинути на операційну роботу банку? Яким буде подальший алгоритм дій акціонерів банку?

Оскільки прямим акціонером банку є єдина юридична особа (100% акцій Platinum Bank належить компанії Platinum Public Limited), будь-який її представник, що діє на підставі довіреності, буде розпоряджатись саме 100% акцій. Природно, особа, яка виконує таку представницьку функцію, має існувати, хоча за її відсутності всі рішення акціонера можуть підписуватись директорами Platinum Public Limited. Тобто, питання пролонгації або заміни довіреності взагалі не впливає на операційну роботу банку. Повноваження довіреної особи є суто похідними від існуючої структури власності.

Визначення представника не пов’язане з триваючою процедурою набуття істотної власності – це може бути будь-яка професійно підготовлена особа.

Чи розглядаєте Ви поточні дії НБУ як стимул, можливо, продати банк «правильним» інвесторам?

Щоб спонукати продати актив, треба чинити тиск. Такого тиску немає.

За Вашими оцінками, наскільки високим є ризик, що непрозора структура власності може стати передумовою для віднесення Платинум Банку до категорії неплатоспроможних?

Прозорість структури прокоментована вище. Навряд чи вона несе такий ризик.

З огляду на ситуацію у Вашому банку та в цілому на ринку, які фактори більшою мірою стимулюють кінцевих бенефіціарів фінустанов утримуватися від публічності – ризик тиску з політичних причин, боязнь рейдерства, несумлінної конкуренції з боку інших учасників ринку із застосуванням адмінважелів тощо?

Набуття істотної участі в банку, вірніше, погодження такого набуття, багато років є однією з найбюрократичніших регуляторних процедур, як в Україні, так і в інших державах. Це не викликане небажанням власників розкритись. Процедура оцінки центральним банком потенційного власника фінустанови є довгою та прискіпливою в будь-якій країні, що сповідує сучасні принципи банківського нагляду.

Що ж до України – сьогоднішня непрозорість окремих фінустанов є ще й прямим наслідком обставин, що перелічені в питанні. Наприклад, офшорні юрисдикції в українських підприємствах почали застосовуватись в дев’яностих роках для побудови корпоративної структури для протидії рейдерству, а не для податкових оптимізацій. Таким чином, легалізація власності, що виникла давно та була старанно «захована» є більш важкою роботою, ніж погодження нового набуття власності, що здійснюється у Platinum Bank