Верховний Суд відмовився розірвати іпотечний договір між НБУ і власником "Бориважа"

Все про економіку та фінанси

НБУ заявив, що 03 липня Верховний Суд "поставив крапку у тривалому судовому спорі щодо забезпечення виконання зобов’язань АТ КБ «Приватбанк» перед НБУ за кредитами рефінансування" (цитата).

Нижче - заява Нацбанку:

"Йдеться про позови товариств «Агротермінал Логістик» [власник зернового терміналу "Бориваж", - ред.] та «Проектно-пошуковий інститут «Південмедбіосинтез» до НБУ про розірвання іпотечних договорів з АТ КБ «Приватбанк». Позивачі, зокрема, наголошували на тому, що зміни у корпоративному портфелі позичальника (у даному випадку зміна власника банку) є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, через що такий договір підлягає розірванню.

Перша та апеляційні інстанції підтримали позивачів. Національний банк та АТ КБ «Приватбанк» не погодилися з такими рішеннями суддів та звернулися із касаційними скаргами до суду найвищої інстанції. Після всебічного вивчення суті спору Верховний Суд скасував попередні судові рішення та повністю відмовив у позовах ТОВ «Агротермінал Логістик» й ПАТ «ППІ «Південмедбіосинтез».

Національний банк вважає ці рішення Верховного Суду одним з прикладів забезпечення принципу верховенства права в сучасних умовах реформування правосуддя в Україні. Національний банк також очікує, що надалі суди враховуватимуть правову позицію Верховного Суду в подібних спорах.

Однак, варто зазначити, що ретельний підхід, повний та всебічний розгляд справи дозволяє українським судам приймати справедливі рішення за подібними спорами, не очікуючи прикладу від найвищого суду.

Зокрема, 2 липня 2018 року Київський апеляційний господарський суд розглянув апеляційні скарги НБУ та АТ КБ «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва у справі за позовом ТОВ «Імме» до НБУ та АТ КБ «Приватбанк» про розірвання іпотечного договору. Суд задовольнив апеляційні скарги регулятора і банку, та відмовив в задоволенні позову ТОВ «Імме» у повному обсязі".

Контекст

Як писав Finbalance, 24.04.2018 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ в справі №910/12454/17, скасував постанову Київського апеляційного госпсуду від 31.10.2017 та рішення Госпсуду м. Києва від 11.09.2017, якими Нацбанку було відмовлено в задоволенні позову до ТОВ "Агротермінал Логістік" і Приватбанку щодо визнання кредитного договору №DNHSLOK271016 від 27.10.2016, укладеного відповідачами, удаваним і таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, а саме договору доручення по сплаті коштів в рахунок погашення боргу Приватбанку перед НБУ. Верховний Суд направив цю справу на новий розгляд до Госпсуду м. Києва.

Ця історія - про кредит Приватбанку для ТОВ “Агротермінал Логістік”, з допомогою якого ТОВ “Агротермінал Логістік” погасило борг Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню на 996 млн грн за кредитним договором №120 від 05.12.2014. Предмет іпотеки - зерновий термінал “Бориваж” в Одеській області (в акваторії порту «Южний», потужність перевалки – 2 млн тонн зернових на рік; його власник - ТОВ “Агротермінал Логістік”, не чуже “приватівцям”). Вартість терміналу, узгоджена сторонами іпотечного договору №121 від 08.12.2014, - 5,54 млрд грн. Сума рефінансу, яке НБУ надав для Приватбанку за договором №120, - 3,64 млрд грн.

Свої позовні вимоги НБУ мотивував тим, що укладання кредитного договору від 27.10.2016 не було направлено на надання кредиту для поповнення обігових коштів ТОВ "Агротермінал Логістік" та для ведення його господарської діяльності, а слугувало засобом для приховування Приватбанком намірів щодо виконання своїх зобов`язань перед Нацбанком за кредитними договорами.

За версією НБУ, Приватбанк і ТОВ "Агротермінал Логістік" фактично уклали договір доручення на перерахування коштів Приватбанку в рахунок погашення заборгованості останнього перед Нацбанком та приховали його шляхом укладення відповідного кредитного договору між собою. Однак суди першої та апеляційної інстанції не погодилися з такою оцінкою, акцентуючи увагу на наявності ознак класичного кредитного договору.

Натомість Верховний Суд констатував, що за день до укладання кредитного договору між Приватбанком і ТОВ "Агротермінал Логістік", а також в день погашення рефінансування Нацбанк надіслав Приватбанку повідомлення щодо необхідності погашення простроченого боргу за найменш забезпеченим заставою кредитним договором №10 від 20.02.2015. Суд касаційної інстанції зауважив, що Приватбанк, маючи в розпорядженні 996 млн грн, не направив ці кошти на погашення кредиту рефінансування №10 від 20.02.2015, а надав їх у кредит для ТОВ "Агротермінал Логістік", що давало можливість останньому зробити платіж за кредитним договором №120 та звільнити від обтяження предмети застави на вказану суму.

“Суди не дали жодної оцінки узгодженості дій відповідачів із зміни черговості погашення кредиту рефінансування, встановленої НБУ, та не дослідили мети їх дій в контексті виявлення справжнього волевиявлення сторін на укладення правочину 27.10.2016. Відтак, висновки судів про відповідність оспорюваного правочину нормам цивільного законодавства з посиланням на досягнення між сторонами правочину (відповідачами) згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору 27.10.2016, не можна вважати обґрунтованими, оскільки вони зроблені з вибірковою оцінкою доказів у справі та в порушення статей 4-2, 4-3, 34, 43, 101 ГПК України”, - наголосив Верховний Суд.

Додамо, що 05.04.2018 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ в ще одній справі - №910/9256/17 - та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 30.06.2017 і постанову Київського апеляційного госпсуду від 13.09.2017, передавшли цю справу на новий розгляд до Госпсуду м. Києва.

Так, суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позов ТОВ “Агротермінал Логістік” до НБУ, визнали припиненим зобов’язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996 млн грн, яке було виконане компанією “Агротермінал Логістік”, а також визнали припиненим зобов`язання ТОВ “Агротермінал Логістік” перед НБУ за іпотечним договором №121 від 08.12.2014 в частині розміру забезпечення виконання зобов`язань на суму 996 млн грн.

Задовольняючи частково касаційну скаргу НБУ, Верховний Суд звернув увагу, що суди нижчих інстанцій “не перевірили обставин справи щодо того, якими грошовими коштами було погашено зобов`язання ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 ТОВ "Агротермінал Логістик", тобто не було перевірено джерело походження таких коштів” (цитата).

Крім того, Верховний Суд констатував, що “судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки вимозі позивача про визнання припиненим зобов`язання ТОВ "Агротермінал Логістик" за іпотечним договором №121 від 08.12.2014 в частині, тобто чи відповідає така вимога правовій природі іпотеки та яким чином вона може бути виконана з врахуванням конкретного предмета іпотеки у даній справі, яким є морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності”.

Раніше в судових матеріалах згадувалося, що листом від 21.08.2017 НБУ звертався до ТОВ "Агротермінал Логістік" з вимогою погасити заборгованість Приватбанку перед НБУ в сумі 2,83 млрд грн у 30-денний строк та повідомив, що у випадку невиконання цієї вимоги Нацбанк буде звертати стягнення на предмет іпотеки.

20.11.2017 Госпсуд м. Києва в рамках ще однієї справи - №910/15405/17 – частково задовольнив позов ТОВ «Агротермінал Логістік» та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014. Київський апеляційний госпсуд розглядає апеляційні скарги НБУ та Приватбанку на вказане рішення.

28.02.2018 Госпсуд Одеської області відкрив провадження в справі №916/366/18 за позовом Приватбанку до ТОВ «Боріваж» про стягнення 121 млн грн. Свої позовні вимоги націоналізований банк обгрунтовує неналежним виконанням умов кредитного договору №б043Г/С від 26.08.2008. За даними Приватбанку, борг за тілом кредиту - 62,5 млн грн, за відсотками – 57,1 млн грн, пеня – 1,4 млн грн.

04.04.2018 Госпсуд Одеської області відкрив провадження в справі №916/599/18 за позовом Приватбанку до ТОВ “Агротермінал” про стягнення 1 млрд грн, з огляду, як стверджує позивач, на невиконання відповідачем умов договору №DNHSLOK06924 від 04.11.2016.

У держреєстрі кінцевими бенефіціарами ТОВ «Боріваж» вказані Сергій Фролов (Київ); Амертана Холдінгс ЛТД, Ніколета Гарофіта Ангонас (Кіпр); Енстревіо Інвестментс Лімітед, Карола Неофитоу (Кіпр); Окталенса Холдінгс ЛТД, Сеодора Аресті (Кіпр). При цьому ТОВ «Боріваж» фігурує серед засновників ТОВ «Агротермінал Логістік».

У держреєстрі кінцевими бенефіціарами ТОВ «Агротермінал Логістік» вказані кіпріоти Агафулла Константіну (через Perry Enterprises Limited) та Яннула Янгу (через Regerside Investments LTD). Серед засновників згадується також Євген Шамаєв.

Як зазначалося, зерновий термінал "Бориваж" пов`язують з "приватівцями".

Як писав Finbalance, 07.09.2017 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання Генпрокуратури та в рамках кримінального провадження №42014000000001261 (щодо 19 млрд грн рефінансування НБУ для Приватбанку) наклав арешт на зерновий термінал «Бориваж».

Довідково

У червні НБУ заявив, що подав 143 позови до юросіб, які надавали майно в заставу для Нацбанку як забезпечення боргів Приватбанку по рефінансуванню. Обсяг вимог НБУ по цим позовам - 10 млрд грн.

Серед відповідачів - у т.ч. ПАТ “Дніпроазот”, ПАТ “Нікопольський завод феросплавів”, АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, АТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат”, ПрАТ “Товкачівський ГЗК”, ТОВ "Агротермінал Логістік" (власник зернового терміналу "Бориваж"), ТОВ “Скорзонера” (власник землі та інфраструктурних об’єктів на курорті “Буковель”), ТОВ “Поділ Нерухомість” (власник офісу медіахолдингу “1+1”), ПрАТ “Ерлан” (власник виробника напоїв “Біола”), ТОВ “Приватофис” (власник багатьох об’єктів нерухомості в різних регіонах), ТОВ “Гаджибей” (власник багатьох земельних ділянок на Одещині), ПрАТ “Готель “Жовтневий” (власник однойменного готелю в м. Дніпро), ТОВ “Арлан”, ТОВ “Акватера”, ПрАТ “Аеробуд”, ТОВ “Еверест Істейт”, ТОВ “Перспектива Інвестмент”, ПАТ "УКРНДІІНЖПРОЕКТ", ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон” (на цю структуру переводився кримський портфель Приватбанку після анексії півострова Росією), ТОВ “Укрінтерінвест”, ПАТ “Дніпрометалсервіс”, Тровелко Холдінгз Лімітед, Пеннілейн Комерсіо Інтернасіонал ЛДА тощо.

За даними держреєстру, офіційними кінцевими бенефіціарами частини з цих компаній (зокрема, ТОВ “Скорзонера”, ПрАТ “Готель “Жовтневий”, ТОВ “Акватера”, ТОВ “Арлан” тощо) є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Частина з названих структур (у т.ч. “Дніпроазот”, Нікопольський феросплавний завод, ГЗК тощо) вважаються підконтрольними екс-власникам Приватбанку. Інші фірми теж є як мінімум нечужими їм та їхнім партнерам (як-то ПрАТ “Ерлан”), на що опосередковано вказує сам факт надання ними своїх активів в іпотеку та заставу для НБУ по рефінансуванню, яке отримав Приватбанк.

Крім того, в червні НБУ публічно заявляв, що подав нові позови в суди Швейцарії та України проти одного з колишніх акціонерів Приватбанку - Ігоря Коломойського як поручителя по боргам Приватбанку по рефінансу.

Обсяг вимог Нацбанку по цим позовам - 10 млрд грн (по 5 млрд грн в женевській та дніпропетровських справах).

Разом з тим, Госпсуд Дніпропетровської області повернув відповідні позовні заяви для НБУ з огляду на те, що в березні 2017 року І. Коломойський знявся з реєстрації в Дніпропетровській області. Водночас він був прийнятий на тимчасовий консульський облік в Швейцаріїз 27 січня 2016 по 1 липня 2020 роки.

Як писав Finbalance, раніше суди задовольнили низку позовів «приватівських» структур (у т.ч. більшості зі згаданих вище) до НБУ та розірвали іпотечні договори та договори застави, які позивачі уклали з НБУ як забезпечення боргових зобов`язань Приватбанку по рефінансуванню. Як наслідок в разі вступу відповідних судових рішень у законну силу НБУ втрачає право вимоги на низку активів "приватівців". Йдеться в т.ч. про курорт "Буковель"; ангар для літаків аеропорту "Дніпропетровськ"; вагони ПАТ "Дніпроазот", ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", ПАТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"; низку об`єктів нерухомості в м. Дніпро та м. Київ тощо.

Чи не найзапекліша боротьба триває щодо зернового терміналу "Бориваж": якщо спершу в судах нижчих інстанцій перемагали "приватівці", то в касаційному суді Нацбанку вдається, принаймні, частково відігратися.

Крім того, в лютому Київський апеляційний госпсуд задовольнив апеляційні скарги НБУ і Приватбанку в справі №910/15504/17 та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 05.12.2017, яким було повністю задоволено позов ПрАТ «Готель «Жовтневий» (кінцеві бенефіціари - І. Коломойський і Г. Боголюбов) та розірвано іпотечний договір №28, який був укладений 06.05.2010 між НБУ та позивачем як забезпечення боргу Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню за кредитним договором №19 від 03.03.2009 (предмет іпотеки - готель “Жовтневий” у м. Дніпро).

На фоні цього в грудні 2017 року Високий Суд Лондона заморозив всі активи І. Коломойського та Г. Боголюбова в рамках позову до них Приватбанку на 2,5 млрд дол.

Як мінімум на частину зі згаданих активів судові органи за клопотанням ГПУ наклали арешт в рамках кримінального провадження №42014000000001261 щодо 19 млрд грн рефінансування для Приватбанку (перелік активів – тут і тут).

Додамо, що українські суди також винесли понад 20 рішень, які зобов’язували Приватбанк погасити борги перед НБУ по рефінансуванню. Таким чином були задоволені позови в т.ч. ПАТ "Дніпроазот"; ПАТ "Нікопольський завод феросплавів"; ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»; ПАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»; ТОВ «Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ»; ТОВ «Агротермінал Логістік»; ТОВ «Поділ Нерухомість»; ТОВ «Приватофис»; ПрАТ "Готель Жовтневий" тощо.

Щоправда, в квітні-травні дві компанії “приватівців” - ТОВ “Арлан” і ПрАТ "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" - у Верховному Суді відмовилися від зазначених позовних вимог хоча рішення судів першої та апеляційної інстанції були на їх користь.

При цьому в квітні Госпсуд м. Києва задовольнив позов ПрАТ “Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат” (пов’язують з “приватівцями”) та вирішив стягнути з Приватбанку 8,15 млн грн, які позивач як заставодавець сплатив для НБУ в рамках погашення частини боргу Приватбанку за кредитним договором №19 від 24.10.2008.

Згідно зі звітністю Приватбанку, на початок 2018 року він мав прострочену заборгованість по рефінансуванню в розмірі 10,7 млрд грн (на початок 2017 року - 13,5 млрд грн).

При цьому його загальний борг перед НБУ в 2017 році зменшився на 5,65 млрд грн (-31,3%) до 12,4 млрд грн (з них 10,9 млрд грн. Як зазначається в документі, на 31.12.2017 із вказаної суми

- довгострокові позикові кошти НБУ становили 10,9 млрд грн (за 2017 рік ця заборгованість Приватбанку скоротилася на 7,2 млрд грн, або на 65,8%);
- короткострокові позиви - 1,5 млрд грн (позика отримана Приватбанком у грудні, була погашена в січні; на кінець 2016 року було 0).

Торік прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance визнавала, що погашення банком рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя перед НБУ по рефінансу.

05.04.2018 Печерський райсуд м. Києва за клопотанням І. Коломойського залишив без розгляду його позов до НБУ та Приватбанку про визнання відсутнім права вимоги за договором поруки (справа №757/53518/17-ц). Крім того, 19.02.2018 І. Коломойський відкликав ще один подібний позов до НБУ та Приватбанку - про розірвання договорів поруки (справа №757/32503/17-ц).

У чинній наразі редакції Меморандуму між Україною та МВФ прописане в т.ч. таке зобов’язання НБУ: “Непогашені на даний час кредити рефінансування НБУ для підтримки ліквідності [Приватбанку] буде реструктуровано у такий спосіб, щоб не порушувалася юридична сила особистих гарантій колишніх власників банку, пов`язана з такими кредитами”.

Як звертав увагу Finbalance, перед оприлюдненням Приватбанком річної звітності за 2017 рік НБУ публікував дані, що на 01.01.2018 в Приватбанку більше не було простроченого боргу по кредитам рефінансування, тоді як на 01.12.2017 він становив 11,8 млрд грн (інформація з сайту Нацбанку - тут).

З огляду на це, Finbalance не виключав, що в грудні в тій чи іншій формі відбулася реструктуризація боргу Приватбанку перед НБУ на 11,8 млрд грн, що може виявитися важливим з точки зору того, що «старі» борги були забезпечені в т.ч. особистою порукою Ігоря Коломойського та різними активами «приватівців». Відповідно, відкрите питання – якщо була реструктуризація, то чи збереглася юридична сила відповідних договорів поруки, іпотеки, застави: внаслідок реструктуризації боргу надані «приватівцями» зобов’язання могли скасуватися (якщо, наприклад, внесення змін до кредитних договорів не погоджувалося з поручителями та заставодавцями тощо).

Раніше НБУ та Приватбанк утрималися від коментарів з цього приводу. Однак згодом, як зазначалося, Приватбанк у звітності вказав, що на початок 2018 року таки мав прострочені борги по рефінансуванню.

Раніше юристи та фінансисти (а також зрештою і судді) висловлювали думку, що проблема для НБУ полягала в тому, що аби мати можливість висувати майнові вимоги до поручителів та заставодавців Приватбанку, регулятор мав би визнати цю фінустанову проблемною, а то й неплатоспроможною.

У січні 2018 року НБУ надав Приватбанку нове рефінансування на 2,3 млрд грн під 16,5% на 84 дні під заставу держоблігацій. Цей кредит був погашений у квітні.

Також Приватбанк заявляв, що 30 травня провів планове погашення кредитів рефінансування НБУ на суму 1 млрд грн і виплатив 137 млн грн відсотків.

За даними НБУ, на 01.05.2018 борг Приватбанку по рефінансуванню становив 10,8 млрд грн (на початок 2017 року - 18 млрд грн).