Верховний Суд відхилив вимоги вкладника Брокбізнесбанку до НБУ на 105 млн грн

Все про економіку та фінанси

5 вересня Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу вкладника Брокбізнесбанку та відхилив його вимоги до НБУ про стягнення 104,7 млн грн як компенсацію за майнову шкоду, яка, на думку позивача, була завдана йому “неправомірною бездіяльністю” Нацбанку.

Свої позовні вимоги вкладника Брокбізнесбанку обгрунтовував постановою Окружного адмінсуду м. Києва від 17.03.2015, яка набрала законної сили та якою визнано протиправною “бездіяльність Національного банку України у період з 1 липня 2011 року по 28 лютого 2014 року щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Брокбізнесбанк»” (цитата з судових матеріалів).

Як зазначається, “бездіяльність НБУ” виразилася в “порушенні строків: проведення інспекційної планової перевірки ПАТ «Брокбізнесбанк» не рідше одного разу на 36 місяців; надання ПАТ «Брокбізнесбанк» результатів інспекційної перевірки за період з 1 липня 2008 року по 1 серпня 2013 року, встановлених статтею 19 ГК України; повідомлення ПАТ «Брокбізнесбанк» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 1 липня 2008 року по 1 серпня 2013 року”.

Крім того, вказаною постановою Окружного адмінсуду м. Києва від 17.03.2015 було “визнано протиправною бездіяльність Національного банку України у період з листопада 2013 року по лютий 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Брокбізнесбанк» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «Брокбізнесбанк» за період з 1 липня 2008 року по 1 серпня 2013 року та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням положень статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність»”.

Водночас Верховний Суд дійшов висновку, що “належними й допустимими доказами не підтверджено того, що саме у результаті бездіяльності Національного банку України настали негативні фінансово-економічні наслідки у ПАТ «Брокбізнесбанк» і неможливість повернення коштів позивачу, як кредитора банку”.

“Тобто факт того, що об`єктивним наслідком бездіяльності Національного банку України, яка встановлена у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2015 року, є завдання шкоду ОСОБА_4 [позивачу, - ред.], останнім не доведено.

Суди вірно зазначили, що посилання позивача на те, що у разі обізнаності ним про негативні показники діяльності банку, належне виконання Національним банком України своїх зобов`язань, ним було б прийнято рішення про дострокове повернення банківського вкладу та вилучення коштів, безпідставні, оскільки є припущенням ОСОБА_4. Згідно з частиною четвертою статті 60 ЦПК України 2004 року доказування не може ґрунтуватися на припущеннях”, - йдеться в постанові Верховного Суду від 5 вересня.

Як писав Finbalance, у вересні Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/9251/18 за позовом Фонду гарантування до колишніх акціонерів і топ-менеджерів Брокбізнесбанку про відшкодування шкоди в розмірі 8,9 млрд грн.

Серед відповідачів - у т.ч. Сергій Курченко, Олександр і Сергій Буряки, Денис Бугай, Петро Пекур, Борис Тимонькин, Ігор Францкевич тощо.

НБУ визнав Брокбізнесбанк неплатоспроможним у кінці лютого 2014 року, а в червні того ж року регулятор відправив цю фінустанову на ліквідацію.

ФГВФО наводив дані, що на 01.02.2014 кредитний портфель юросіб у Брокбізнесбанку становив 26,1 млрд грн, фізосіб – 0,8 млрд грн. Обсяг депозитів юросіб – 4,6 млрд грн, фізосіб – 5,75 млрд грн, обсяг коштів банків – 3,2 млрд грн.

За інформацією Фонду гарантування, на 01.07.2018 вкладники Брокбізнесбанку в межах гарантійної суми отримали компенсації від Фонду гарантування на 2,6 млрд грн (96,6% запланованих виплат).

ФГВФО заявляв, що оціночна вартість активів, включених до ліквідаційної маси «Брокбізнесбанку», склала менше 15% від суми, зазначеної у бухгалтерській документації банку. При тому, що «на папері» вартість активів банку склала майже 15,33 млрд грн, незалежні оцінювачі оцінили їх у 2,22 млрд грн.

У Фонді гарантування розповідали, що забезпеченням під частину кредитного портфелю Брокбізнесбанку (на 8 млрд грн) були товари в обороті - газ і паливо в трубопроводах. «Коли приїхали дивитися заставу за місцем, вказаним в адресі, нічого крім охоронця, собаки і бочки, яка і була, мабуть, товаром в обороті, не виявили. Це був відомий кредит Курченко», - зазначала заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Світлана Рекрут.

Також Фонд уточнював, що 95% кредитного портфеля банку не обслуговується або є проблемним; 78% корпоративного кредитного портфеля – видані юрособам, пов’язаним із колишнім власником банку; за багатьма угодами відсутні оригінали договорів; загалом, трохи менше 80% кредитного портфеля юросіб є беззаставними або зі «сміттєвим» забезпеченням.

"Аналіз фінансових операцій свідчить про маніпуляції, вчинені акціонерами банку. До правоохоронних органів подано 117 заяв про вчинення кримінальних правопорушень, тривають досудові розслідування у тому числі щодо пов’язаних з банком осіб про нанесення банку мільярдних збитків", - зауважував ФГВФО.

У червні Фонд гарантування намагався продати борг структур Курченка перед Брокбізнесбанком на 12,6 млрд грн. Але покупців не знайшлося, хоча вартість активу знижувалася на 80% від стартової (до 2,5 млрд грн).

У липні ФГВФО не знайшов покупців на 1,3 млрд грн боргу структур, які пов’язували з Буряками.

ФГВФО констатував, що державна виконавча служба не може стягнути заборгованість з боржників Брокбізнесбанку на понад 6 млрд грн “в зв’язку з відсутністю майна та коштів боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу” (цитата).

Про скасування Верховним Судом рішення щодо виплати Курченком 126 млн дол для вкладника Брокбізнесбанку (екс-нардепа з оточення Юлії Тимошенко) читайте тут.