Верховний Суд не підтвердив законність bail-in у Приватбанку

Все про економіку та фінанси

9 жовтня Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Оптімус Плюс" та скасував рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/9673/17, якими компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про стягнення 43 млн грн, примусово списаних з її рахунків у банку в ході його націоналізації. Верховний Суд відправив цю справу на новий розгляд у Госпсуд м. Києва.

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ «Оптімус Плюс» стверджує, що не було пов`язаною з Приватбанком особою (як цю компанію означив НБУ), а тому кошти не мали бути списані на підставі ст. 41-1 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 52 Закону “Про банки і банківську діяльність”.

НБУ і Приватбанк наполягали на законності списання і рішень судів нижчих інстанцій.

Верховний Суд вказав, що як місцевий, так і апеляційний госпсуди порушили норми процесуального права, “що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. “У Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції”, - йдеться в постанові від 09.10.2018.

У держреєстрі засновниками ТОВ "Оптімус Плюс" значаться Дєянов Андрій та Ратушний Віктор.

Нагадаємо, у грудні 2016 року під час націоналізації Приватбанку під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції банку) потрапили кошти вкладників та інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал Приватбанку. Після завершення цієї операції Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та "залив" у “статутник” 116,8 млрд грн (додатковий випуск акцій на вказану суму був оплачений держоблігаціями).

Як писав Finbalance, 15.03.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Сонго", скасував рішення судів нижчих інстанцій в справі №904/1183/17, якими компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про стягнення 495 тис грн, які теж потрапили під операцію bail-in у Приватбанку в ході його націоналізації. І в цьому випадку Верховний Суд передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції (Госпсуд Дніпропетровської області), оскільки суди нижчих інстанцій не врахували всі обставини справи.

Разом з тим, 13.02.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн" та лишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції (в справі №916/174/17), яким компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку та Фонду гарантування про визнання недійсним списання 1 млн дол з його рахунків у Приватбанку, яке було проведено в процесі націоналізації банку в рамках операції bail-in.

“Суд вважає безпідставними доводи скаржника про неправомірність укладення Договору №30/2016 до спливу 15-денного строку з дня отримання банком повідомлення Національного банку України про визнання особи пов`язаною з банком, адже обставини спростування ПАТ КБ "Приватбанк" факту пов`язаності з позивачем під час розгляду даної справи судами не встановлені”, - йшлося в постанові Верховного Суду від 13.02.2018.

25.04.2018 Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Приватбанку та НБУ, скасував рішення судів нижчих інстанцій в справі №201/551/17, якими було частково задоволено позов вкладника Приватбанку (його ім’я – Олександр Черток) та розірвано кілька депозитних договорів і договорів поточних рахунків й стягнуто з Приватбанку на користь вкладника 2 млн дол і 6 млн грн. Верховний Суд прийняв нове рішення, яким О. Чертку було відмовлено в задоволенні позову.

Верховний Суд, зокрема, констатував, що немає судового рішення, яким було б скасовано рішення НБУ щодо пов’язаності позивача з Приватбанком.

“Посилання судів на неконституційність частини шостої статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не відповідають змісту частини п`ятої статті 41 Конституції України, оскільки банк діяв згідно з положеннями закону, а держава за плату придбала акції у ОСОБА_1 [О. Чертка], тобто це не було конфіскацією майна”, - зауважив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018.

10.05.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Пром Гарант Плюс" та лишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №904/272/17, якими компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про повернення на рахунки 15,3 млн грн, які були списані в ході націоналізації банку в рамках операції bail-in.

“Верховним Судом відхиляються доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій частини 6 статті 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки з її змісту вбачається, що Фонд має право розпоряджатися (шляхом обміну на акції додаткової емісії банку) необтяженими грошовими зобов`язаннями банку як перед пов`язаними особами, так і перед юридичними та фізичними особами, що не пов`язані з банком”, - йшлося в постанові Верховного Суду від 10.05.2018.

29.05.2017 Госпсуд Дніпропетровської області відмовився задовольнити позов ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» до Фонду гарантування та Приватбанку (в справі №916/170/17) щодо визнання недійсним з моменту укладення правочин про придбання за рахунок коштів ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» акцій Приватбанку на 5,6 млн дол і 1,2 млн грн та стягнення з Приватбанку вказаних сум.

18.05.2018 Верховний Суд зупинив виконання рішення Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 05.09.2017 (в справі №201/473/17), залишене без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.04.2018, згідно з яким Приватбанку має виплатити для Олени Боголюбової (дружини екс-співвласника банку Геннадія Боголюбова) 500 млн грн, які також потрапили під bail-in.

Про судові спори між державою та Суркісами на мільярди гривень щодо операції bail-in у Приватбанку читайте тут.

28.03.2018 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов компанії THEO Worldwide Corp (держатель євробондів Приватбанку, зобов’язання по яким теж потрапили під bail-in) в справі №910/8012/17 та зобов’язав Приватбанк повернути позивачу 574,8 тис дол. НБУ та Приватбанк подали апеляційні скарги на це рішення.

Під час націоналізації Приватбанку його зобов`язання перед держателями трьох випусків євроблігацій були примусово списані Фондом гарантування за вказівкою НБУ в рамках операції bail-in:

- на 175 млн дол з погашенням 28.02.2018;
- на 200 млн дол з погашенням 23.01.2018 (з них 40 млн дол погашені в серпні-2016);
- на $220 млн (субборг) з погашенням у 2021 році.

Ці євробонди були оформлені на UK SPV Credit Finance plc. Наприкінці жовтня 2017 року НБУ погодив зміну структури банківської групи Приватбанку, виключивши з її складу в т.ч. компанію UK SPV Credit Finance plc.

У листопаді 2017 року новий довіритель держателів єврооблігацій Приватбанку – Madison Pacific Trust Limited – звернувся з позовом у Лондонський арбітражний суд у зв’язку з примусовою конвертацією в акції Приватбанку його зобов’язань по євробондам, які мали б бути погашені в січні та лютому 2018 року.

На думку фінансистів, у держателів єврооблігацій Приватбанку високі шанси на виграш у спорах з державою у британських судах, у зв’язку з чим націоналізованому банку може знадобитися чергова докапіталізація.

21.02.2018 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/1005/18 за позовом британської компанії Pointex Sale LLP до Приватбанку про стягнення 80 млн дол.

Згідно з судовими матеріалами, свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що "відповідач [Приватбанк] безпідставно та неправомірно, в порушення вимог діючого законодавства України, в односторонньому порядку відмовляться від платежу за спірними євробондами та, як наслідок, відмовляється врахувати ці євробонди як належне та достатнє забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №DNHSLOK06944 від 16.12.2016, укладеним між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм»" (цитата).

Ухвалою Госпсуду м. Києва від 21.05.2018 залучено до участі у справі компанію UK SPV Credit Finance plc і компанію Madison Pacific Trust Limited як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.