Верховний Суд скасував рішення про виплату Курченком $126 млн для Ковзеля - екс-нардепа з БЮТ

Все про економіку та фінанси

Печерський райсуд м. Києва розглядає справу №757/34878/15-ц за позовом Миколи Ковзеля до Сергія Курченка і ТОВ "Східно-європейська паливно-енергетична компанія" про відшкодування збитків через неповернення депозитів Брокбізнесбанком.

Заочним рішенням цього суду від 21.01.2016, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.09.2016, позов М. Ковзеля було задоволено й стягнуто солідарно з С. Курченка і ТОВ “СЄПЕК” 121 млн дол неповернутих банківських вкладів і відсотків, а також 3% річних за порушеннях грошових зобов’язань в розмірі 5,3 млн дол.

Заочне рішення Печерського райсуду м. Києва мотивувалося тим, що внаслідок визнання Брокбізнесбанку неплатоспроможним та порушення процедури його ліквідації позивачу не було повернуто його вклади у повному розмірі, чим завдано збитки в розмірі невідшкодованих сум вкладів. А згідно з статтею 58 Закону «Про банки і банківську діяльність» на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов`язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних. Суд вважав доведеним факт належності відповідачів у даній справі: С. Курченка як контролера Брокбізнесбанку за ознакою можливості значного впливу на управління чи діяльність банку, а також ТОВ «СЄПЕК», як власника істотної участі банку за ознакою володіння його статутним капіталом. Суд вказував, що відповідачі як власники істотної участі Брокбізнесбанку у встановлені Нацбанком строки не виконали своїх обов`язків та не вжили будь-яких заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку, що дає підстави вважати їх бездіяльність винною.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 16.05.2018 рішення суду першої та апеляційної інстанції було скасовано і справу передано на новий розгляд у Печерський райсуд м. Києва.

Своє рішення Верховний Суд обгрунтував тим, що лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку, продажу майна банку та задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації банку в порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданих кредиторам збитків. “Проте суди [нижчих інстанцій] на зазначені положення закону уваги не звернули та не з`ясували, чи порушено право позивача на отримання грошових коштів відповідної черги на час звернення до суду із даним позовом”, - йшлося в постанові суду касаційної інстанції.

Крім того, він зауважив, що стаття 52 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає спеціального суб`єкта, який має право звернення з вимогами до власників істотної участі, таким суб`єктом є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому таке звернення можливе лише після встановлення того, що майна банку виявилося недостатньо для здійснення погашення вимог кредиторів, а така обставина може бути встановлена лише після закінчення ліквідаційної процедури. У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду.

“Передбачене статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» покладення відповідальності на власників істотної участі банку у випадку визнання його неплатоспроможним не є автоматичним. Така відповідальність має бути застосована до власників істотної участі лише за наявності їх вини у настанні неплатоспроможності банку.

Таким чином, вимагаючи відшкодування шкоди з власників істотної участі банку та/або їх керівників, позивачу потрібно насамперед довести факт завдання йому шкоди завдавачами такої шкоди, розмір зазначеної шкоди, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань власниками істотної участі та заподіяною шкодою”, - йшлося в постанові Верховного Суду від 16.05.2018.

Як писав Finbalance, 03.09.2018 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/9251/18 за позовом Фонду гарантування до колишніх акціонерів і топ-менеджерів Брокбізнесбанку про відшкодування шкоди в розмірі 8,9 млрд грн. Серед відповідачів - у т.ч. Сергій Курченко, Олександр і Сергій Буряки (контролювали Брокбізнесбанк до його продажу структурам Курченка).

Микола Ковзель - екс-президент "Інтертрансу" часів Кірпи, екс-нардеп з фракції БЮТ. Як писали ЗМІ, Юлія Тимошенко називала М. Ковзеля “улюбленим сусідом” у Конча-Заспі.

Нагадаємо, НБУ визнав Брокбізнесбанк неплатоспроможним у кінці лютого 2014 року, а в червні того ж року регулятор відправив цю фінустанову на ліквідацію.

ФГВФО наводив дані, що на 01.02.2014 кредитний портфель юросіб у Брокбізнесбанку становив 26,1 млрд грн, фізосіб – 0,8 млрд грн. Обсяг депозитів юросіб – 4,6 млрд грн, фізосіб – 5,75 млрд грн, обсяг коштів банків – 3,2 млрд грн.

За інформацією Фонду гарантування, на 01.07.2018 вкладники Брокбізнесбанку в межах гарантійної суми отримали компенсації від Фонду гарантування на 2,6 млрд грн (96,6% запланованих виплат).

ФГВФО заявляв, що оціночна вартість активів, включених до ліквідаційної маси «Брокбізнесбанку», склала менше 15% від суми, зазначеної у бухгалтерській документації банку. При тому, що «на папері» вартість активів банку склала майже 15,33 млрд грн, незалежні оцінювачі оцінили їх у 2,22 млрд грн.

У Фонді гарантування розповідали, що забезпеченням під частину кредитного портфелю Брокбізнесбанку (на 8 млрд грн) були товари в обороті - газ і паливо в трубопроводах. «Коли приїхали дивитися заставу за місцем, вказаним в адресі, нічого крім охоронця, собаки і бочки, яка і була, мабуть, товаром в обороті, не виявили. Це був відомий кредит Курченко», - зазначала заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Світлана Рекрут.

Також Фонд уточнював, що 95% кредитного портфеля банку не обслуговується або є проблемним; 78% корпоративного кредитного портфеля – видані юрособам, пов’язаним із колишнім власником банку; за багатьма угодами відсутні оригінали договорів; загалом, трохи менше 80% кредитного портфеля юросіб є беззаставними або зі «сміттєвим» забезпеченням.

"Аналіз фінансових операцій свідчить про маніпуляції, вчинені акціонерами банку. До правоохоронних органів подано 117 заяв про вчинення кримінальних правопорушень, тривають досудові розслідування у тому числі щодо пов’язаних з банком осіб про нанесення банку мільярдних збитків", - зауважував ФГВФО.

У червні Фонд гарантування намагався продати борг структур Курченка перед Брокбізнесбанком на 12,6 млрд грн. Але покупців не знайшлося, хоча вартість активу знижувалася на 80% від стартової (до 2,5 млрд грн).

У липні ФГВФО не знайшов покупців на 1,3 млрд грн боргу структур, які пов’язували з Буряками.

ФГВФО констатував, що державна виконавча служба не може стягнути заборгованість з боржників Брокбізнесбанку на понад 6 млрд грн “в зв’язку з відсутністю майна та коштів боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу” (цитата).