3 жовтня Верховний Суд задовольнив заяву Приватбанку та прийняв його відмову від позову до Ігоря Суркіса, Григорія Суркіса, Рахміля Суркіса, Світлани Суркіс, Поліни Ковалик, Марини Суркіс, ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент" про визнання договорів недійсними. Верховний Суд закрив провадження в цій справі (№757/26771/17-ц).
У цьому випадку йшлося про договори застави від 19.12.2016, за якими вказані фізособи-відповідачі передали в заставу для ТОВ «КУА «Мтір Ессет Менеджмент» майнові права на отримання грошових коштів по депозитних договорах.
Свої позовні вимоги Приватбанк мотивував тим, що 18.12.2016 в Приватбанку розпочала діяти тимчасова адміністрація, після початку діяльності якої з 18.12.2016 відповідачі не мали права укладати 19.12.2016 оспорювані договори застави, маючи лише право (на думку банку) на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за їх депозитними договорами.
У ході судового процесу Приватбанк наголошував, що «договори застави є недійсними, суперечать приписам законодавства, актам органів державної влади та інтересам держави, порушують публічний порядок та спрямовані на незаконне заволодіння грошовими коштами, тобто майном держави, яка є єдиним власником ПАТ КБ «Приватбанк» (цитата).
Рішенням Печерського райсуду м. Києва від 10.10.2017 Приватбанку було відмовлено в задоволенні позову. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 20.12.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Після цього Приватбанк звернувся з касаційною скаргою.
Однак у серпні 2018 року до Верховного Суду від Приватбанку надійшла заяву банку про відмову від позову на підставі статті 408 Цивільного процесуального кодексу України (“Відмова позивача від позову та укладення сторонами мирової угоди”).
“У зв`язку з поданням АТ КБ «ПриватБанк» заяви про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, суд касаційної інстанції приймає відмову позивача від позову, визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закриває провадження у справі; підстав для неприйняття відмови позивача від позову не встановлено”, - йдеться в ухвалі Верховного Суду від 03.10.2018.
За даними держреєстру, ТОВ «КУА «Мтір Ессет Менеджмент» та Ігор Суркіс є співзасновниками ТОВ «ФК «Динамо» Київ».
У вересні поточного року повідомлялося про врегулювання спору між Приватбанком та родиною Суркісами щодо вкладів на 1 млрд грн, які потрапили під операцію bail-in (примусове списання) під час націоналізації Приватбанку в грудні 2016 року. Перед цим суди винесли рішення (в справі №826/20221/16) на користь Суркісів і зобов’язали націоналізований банк повернути їм відповідні кошти.
Разом з тим, у Приватбанку запевняли, що фактичні виплати були здійснені за рахунок прибутку банку, причому вони були меншими від вказаної суми (не уточнювалося, на скільки саме), з огляду на наявність у банку певних кредитних вимог до Суркісів, у результаті чого було проведено в т.ч. зарахування однорідних зустрічних вимог.
У Приватбанку неофіційно зазначали, що він поки не отримав рішення суду (слід розуміти, Верховного Суду, - ред.) в справі (№826/20239/16) за позовом "Акцент-Банку" (підконтрольний Суркісам), але готовий його виконати. У цьому випадку ціна питання - 364 млн грн (ці кошти теж потрапили під bail-in).
24.05.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити заяви НБУ та Приватбанку про перегляд ухвали Вищого адмінсуду від 16.11.2017 (в справі №826/20288/16), якою скасовано рішення комісії НБУ з питань визначення пов`язаних з банком осіб №105 від 13.12.2016 в частині визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з Приватбанком особою, а також скасовано наказ тимчасового адміністратора Приватбанку №22 від 20.12.2016 в частині заборони будь-яких видаткових операцій та блокування рахунків ТОВ «ФК «Динамо» Київ» у Приватбанку.
P.S.
Як писав Finbalance, 08.11.2018 Верховний Суд відмовився відкривати касаційне провадження за касаційною скаргою Приватбанку на ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 15.02.2018 та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19.09.2018 (в справі№757/7499/17-ц), якими Приватбанку було відмовлено в задоволенні клопотання про скасування постанови Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпро про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2017 в межах ВП №53527745.
Згідно з судовими матеріалами, держвиконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №53527745 від 03.03.2017 для виконання ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017, якою (ухвалою) в рамках забезпечення позову компаній Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP (їх пов’язували із Суркісами) було зобов’язано Приватбанк і його кіпрську філію належно виконувати депозитні договори, укладені з позивачами, - в т.ч., але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.
Ухвалою від 09.02.2017 Печерський райсуд м. Києва заборонив Приватбанку та його кіпрській філії вчиняти будь-які дії щодо
- зупинення/блокування/припинення готівкових та/або безготівкових операцій та/або невиконання платіжних доручень/розпоряджень (документів) чи щодо будь-якого іншого обмеження користування/володіння/розпорядження грошовими коштами, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових рахунках згаданих структур;
- списання/перерахування грошових коштів чи вчиняти будь-які інші операції з грошовими коштами, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках;
- утримання від виконання депозитних договорів.
Це судова ухвала щодо фактичного “розмороження” коштів згаданих структур “імені” Суркісів була винесена в рамках їх позову до Приватбанку, його глави правління та Міністерства фінансів про зобов`язання вчинити дії – виконувати депозитні договори, укладені цими компаніями з Приватбанком та його кіпрською філією (у частині користування, володіння та розпорядження грошовими коштами).
За неофіційними даними, вказані кошти могли потрапити під операцію bail-in у Приватбанку (примусову конвертацію коштів пов’язаних осіб у капітал під час націоналізації).
Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 12.09.2017, Головне слідче управління Генпрокуратури здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000558 за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Мінфіну, НБУ, Приватбанку та за фактом невиконання ними ухвали цього ж суду від 09.02.2017.
Згідно з судовими матеріалами, слідчі встановили, що компанії Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP уклали депозитні договори з кіпрською філією Приватбанку на загальну суму понад 300 млн дол. «На даний час договори не виконуються, проценти за цими договорами не виплачуються, а рахунки анульовані», - йшлося в судовій ухвалі від 12.09.2017.
Як писав Finbalance, 25.07.2017 Окружний адмінсуд м. Києва в рамках справи №826/1317/17 задовольнив позов Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP до НБУ, Фонду гарантування, Мінфіну та Приватбанку про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.
Текст відповідної постанови суду засекречений. Однак про факт винесення такого рішення стало відомо з супутніх судових матеріалів щодо цієї справи. У них зауважувалося, що в рамках свого позову вказані структури просили суд, зокрема, визнати протиправним і скасувати
- рішення комісії НБУ з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами №105 від 13 грудня 2016 року про визначення позивачів пов’язаними з Приватбанком;
- наказ тимчасового адміністратора Приватбанку №22 від 20.12.2016 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками;
- рішення тимчасового адміністратора Приватбанку "Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ КБ "Приватбанк" від 20.12.2016 №2893 в частині, що стосується прав та інтересів позивачів.
Як звертав увагу Finbalance, вказані 6 компаній (як і НБУ та Приватбанк) подали апеляційну скаргу на постанову Окружного адмінсуду м. Києва (по справі №826/1317/17) від 25.07.2017. Тобто, слід розуміти, їх позовні вимоги не були повністю задоволені.
Міністерство фінансів в судах намагалося визнати припиненими депозитні договори Приватбанку з шістьма компаніями, які пов’язували з Суркісами: Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP.
Про інші судові спори щодо bail-in у Приватбанку читайте тут і тут.