Верховний Суд підтвердив законність bail-in у Приватбанку

Все про економіку та фінанси

25 жовтня Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу фізособи (Куціна Володимира Семеновича) в справі №201/475/17 і залишив без змін рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області, яким скаржнику було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про стягнення 550 тис дол, які були списані з рахунків В. Куціна в грудні 2016 року під час націоналізації Приватбанку в рамках операції bail-in.

Нагадаємо, під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції Приватбанку) потрапили кошти вкладників та інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал Приватбанку. Після завершення цієї операції Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та "залив" у “статутник” 116,8 млрд грн (додатковий випуск акцій на вказану суму був оплачений держоблігаціями).

За даними держреєстру, Куцін Володимир Семенович є керівником АТ "Нікопольський завод феросплавів".

Рішенням Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 27.10.2017 в справі №201/475/17 згадані позовні вимоги В. Куціна були задоволені. Проте в січні-лютому 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області задовольнив касаційні скарги Приватбанку та НБУ й скасував рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що В. Куцін був пов’язаною з Приватбанком особою (таким його визнав НБУ), а тому в день отримання рішення Кабміну про націоналізацію Приватбанку у Фонду гарантування з’явилося право розпоряджатися розпоряджатися коштами пов’язаних осіб банку.

При цьому суд дійшов висновку про те, що обтяження коштів В. Куціна, які були зареєстровані вже після запровадження тимчасової адміністрації у Приватбанку, є нікчемними.

Подаючи касаційну скаргу, представник В. Куціна наполягав, що відчуження його коштів у Приватбанку по суті було конфіскацією майна, що, на його думку, суперечить с. 41 Конституції, оскільки для конфіскації було потрібне рішення суду (якого не було).

Водночас Верховний Суд вирішив, що Апеляційний суд Дніпропетровської області дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог В. Куціна до Приватбанку.

Контекст

Як писав Finbalance, 09.10.2018 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Оптімус Плюс" та скасував рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/9673/17, якими компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про стягнення 43 млн грн, примусово списаних з її рахунків у банку в ході його націоналізації. Верховний Суд відправив цю справу на новий розгляд у Госпсуд м. Києва, оскільки суди нижчих інстанцій порушили норми процесуального права, “що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи" (цитата).

У держреєстрі засновниками ТОВ "Оптімус Плюс" значаться Дєянов Андрій та Ратушний Віктор.

15.03.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Сонго", скасував рішення судів нижчих інстанцій в справі №904/1183/17, якими компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про стягнення 495 тис грн, які теж потрапили під операцію bail-in у Приватбанку в ході його націоналізації. І в цьому випадку Верховний Суд передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції (Госпсуд Дніпропетровської області), оскільки суди нижчих інстанцій не врахували всі обставини справи.

Разом з тим, 13.02.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн" та лишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції (в справі №916/174/17), яким компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку та Фонду гарантування про визнання недійсним списання 1 млн дол з його рахунків у Приватбанку, яке було проведено в процесі націоналізації банку в рамках операції bail-in.

“Суд вважає безпідставними доводи скаржника про неправомірність укладення Договору №30/2016 до спливу 15-денного строку з дня отримання банком повідомлення Національного банку України про визнання особи пов`язаною з банком, адже обставини спростування ПАТ КБ "Приватбанк" факту пов`язаності з позивачем під час розгляду даної справи судами не встановлені”, - йшлося в постанові Верховного Суду від 13.02.2018.

25.04.2018 Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Приватбанку та НБУ, скасував рішення судів нижчих інстанцій в справі №201/551/17, якими було частково задоволено позов вкладника Приватбанку (його ім’я – Олександр Черток) та розірвано кілька депозитних договорів і договорів поточних рахунків й стягнуто з Приватбанку на користь вкладника 2 млн дол і 6 млн грн. Верховний Суд прийняв нове рішення, яким О. Чертку було відмовлено в задоволенні позову.

Верховний Суд, зокрема, констатував, що немає судового рішення, яким було б скасовано рішення НБУ щодо пов’язаності позивача з Приватбанком.

“Посилання судів на неконституційність частини шостої статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не відповідають змісту частини п`ятої статті 41 Конституції України, оскільки банк діяв згідно з положеннями закону, а держава за плату придбала акції у ОСОБА_1 [О. Чертка], тобто це не було конфіскацією майна”, - зауважив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018.

10.05.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Пром Гарант Плюс" та лишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №904/272/17, якими компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про повернення на рахунки 15,3 млн грн, які були списані в ході націоналізації банку в рамках операції bail-in.

“Верховним Судом відхиляються доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій частини 6 статті 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки з її змісту вбачається, що Фонд має право розпоряджатися (шляхом обміну на акції додаткової емісії банку) необтяженими грошовими зобов`язаннями банку як перед пов`язаними особами, так і перед юридичними та фізичними особами, що не пов`язані з банком”, - йшлося в постанові Верховного Суду від 10.05.2018.

29.05.2017 Госпсуд Дніпропетровської області відмовився задовольнити позов ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» до Фонду гарантування та Приватбанку (в справі №916/170/17) щодо визнання недійсним з моменту укладення правочин про придбання за рахунок коштів ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» акцій Приватбанку на 5,6 млн дол і 1,2 млн грн та стягнення з Приватбанку вказаних сум.

18.05.2018 Верховний Суд зупинив виконання рішення Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 05.09.2017 (в справі №201/473/17), залишене без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.04.2018, згідно з яким Приватбанку має виплатити для Олени Боголюбової (дружини екс-співвласника банку Геннадія Боголюбова) 500 млн грн, які також потрапили під bail-in.

Про судові спори між державою та Суркісами на мільярди гривень щодо операції bail-in у Приватбанку читайте тут.

28.03.2018 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов компанії THEO Worldwide Corp (держатель євробондів Приватбанку, зобов’язання по яким теж потрапили під bail-in) в справі №910/8012/17 та зобов’язав Приватбанк повернути позивачу 574,8 тис дол. НБУ та Приватбанк подали апеляційні скарги на це рішення.

Під час націоналізації Приватбанку його зобов`язання перед держателями трьох випусків євроблігацій були примусово списані Фондом гарантування за вказівкою НБУ в рамках операції bail-in:

- на 175 млн дол з погашенням 28.02.2018; 
- на 200 млн дол з погашенням 23.01.2018 (з них 40 млн дол погашені в серпні-2016);
- на $220 млн (субборг) з погашенням у 2021 році.

Ці євробонди були оформлені на UK SPV Credit Finance plc. Наприкінці жовтня 2017 року НБУ погодив зміну структури банківської групи Приватбанку, виключивши з її складу в т.ч. компанію UK SPV Credit Finance plc.

У листопаді 2017 року новий довіритель держателів єврооблігацій Приватбанку – Madison Pacific Trust Limited – звернувся з позовом у Лондонський арбітражний суд у зв’язку з примусовою конвертацією в акції Приватбанку його зобов’язань по євробондам, які мали б бути погашені в січні та лютому 2018 року.

На думку фінансистів, у держателів єврооблігацій Приватбанку високі шанси на виграш у спорах з державою у британських судах, у зв’язку з чим націоналізованому банку може знадобитися чергова докапіталізація.

21.02.2018 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/1005/18 за позовом британської компанії Pointex Sale LLP до Приватбанку про стягнення 80 млн дол.

Згідно з судовими матеріалами, свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що "відповідач [Приватбанк] безпідставно та неправомірно, в порушення вимог діючого законодавства України, в односторонньому порядку відмовляться від платежу за спірними євробондами та, як наслідок, відмовляється врахувати ці євробонди як належне та достатнє забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №DNHSLOK06944 від 16.12.2016, укладеним між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм»" (цитата).

Ухвалою Госпсуду м. Києва від 21.05.2018 залучено до участі у справі компанію UK SPV Credit Finance plc і компанію Madison Pacific Trust Limited як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Як писав Finbalance, 27.09.2018 Окружний адмінсуд м. Києва повністю задовольнив позов ТОВ "Велтекс." до Приватбанку, НБУ, Мінфіну, ФГВФО (в справі №826/7442/17) та скасував рішення про визнання позивача пов`язаною з Приватбанком особою та про примусове списання коштів ТОВ "Велтекс." з рахунків у Приватбанку в грудні 2016 року (під час його націоналізації) з наступним придбанням за відповідні кошти акцій банку.

8 листопада Шостий апеляційний адмінсуд відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами НБУ, Приватбанку, ФГВФО на вказане рішення.

У держреєстрі засновниками ТОВ "Велтекс." значаться компанії “Вентура Корпорейшн ЛТД” (Маршаллові острови), “Дестро Інвестмент Інк.” (Беліз), “Ліберті Венчерз Лімітед” (Беліз), Сьоркл Стоун Бізнес Лімітед (Беліз), Фернола Корпорейшн Лімітед (Беліз).

У фінзвітності Приватбанку за 2013 рік наводиться інформація про залучення ним субординованого кредиту на 297,4 млн грн (на строк від 03.10.2013 до 31.10.2018) у ТОВ “Велтекс” (у назві цієї структури немає крапки, на відміну від ТОВ “Велтекс.”).

При цьому в переліку компаній, в яких Приватбанк залучив субборг, фігурує в т.ч. ТОВ “Сонго” (120 млн грн), ТОВ “Меріста” (384 млн грн), ТОВ “Реватіс” (364 млн грн), серед засновників яких - знову ж таки “Вентура Корпорейшн ЛТД”, “Дестро Інвестмент Інк.”, “Ліберті Венчерз Лімітед”, Сьоркл Стоун Бізнес Лімітед, Фернола Корпорейшн Лімітед.

На фоні цього ще в 2006 році ЗМІ пов’язували ТОВ “Вертекс” з “приватівцями”.

Крім того, в держреєстрі керівником ТОВ "Велтекс." вказана Пушкар Ірина Віталіївна. Особа з таким же ім’ям є керівником ТОВ “Ардена”.

Її попередниця на цій посаді (керівника ТОВ "Ардена") - Бурхан Юлія Ігорівна. За даними НКЦПФР, особа з таким же ім’ям (Бурхан Юлія Ігорівна) у 2013 році була членом наглядової ради ПАТ “АК "Дніпроавіа" (яке пов’язують з “приватівцями”).