Верховний Суд не визнав вимоги Ferrexpo до банку "Фінанси та кредит" на 3,9 млрд грн

Все про економіку та фінанси

11 грудня Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ліквідатора банку “Фінанси та кредит”, скасував постанову Київського апеляційного госпсуду від 18.07.2018 у справі №910/19560/16 та передав її на новий розгляд до Північного апеляційного госпсуду.

Як писав Finbalance, 18.07.2018 Київський апеляційний госпсуд у рамках цієї справи задовольнив апеляційну скаргу ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 25.10.2017. Суд апеляційної інстанції прийняв нове рішення, яким задовольнив позов ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” і зобов’язав ліквідатора банку “Фінанси та кредит” внести зміни до реєстру вимог кредиторів, включивши вимоги позивача на 3,9 млрд грн у сьому чергу вимог кредиторів (вимоги вкладників-юросіб, які не є пов’язаними з банком особами).

Згідно з судовими матеріалами, кредиторські вимоги ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” в обсязі 485 млн грн спершу були включені в дев`яту чергу вимог кредиторів (вимоги пов’язаних осіб).

Розбіжність у сумах пов’язана з тим, що за твердження уповноваженої особи Фонду гарантування, в серпні 2015 року – тобто незадовго до визнання банку «Фінанси та кредит» неплатоспроможним – кошти з депозитів Полтавського ГЗК на підставі укладених ним з банком договорів поруки були перераховані для погашення простроченої заборгованості за кредитами ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю», ПрАТ «Укренергозбут», ТОВ «Промінек», ПАТ «АвтоКраз», ТОВ «Восток Руда», ПАТ «Стаханівський вагонобудівний завод», ТОВ «ТД» Вагонзавод», ТОВ «Кременчуцький шкірзавод», ТОВ «Етьєн Вест», ПАТ "Херсонський завод карданних валів".

З огляду на це, Госпсуд м. Києва дійшов висновку, що Фонд гарантування правомірно відхилив вимоги ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до банку «Фінанси та кредит» на 3,4 млрд грн. Також суд першої інстанції вирішив, що ФГВФО правомірно відніс вимоги позивача до банку на 485 млн грн до дев’ятої черги вимог кредиторів [вимог інсайдерів], оскільки нардеп Костянтин Жеваго був бенефіціаром банку та є бенефіціаром Полтавського ГЗК. «Докази того, що станом на час розгляду кредиторських вимог ОСОБА_13 [К. Жеваго] не був акціонером FERRXPO PLC [власник Полтавського ГЗК] в матеріалах справи відсутні», - йшлося в рішенні Госпсуду м. Києва від 25.10.2017.

Натомість Київський апеляційний госпсуд дійшов висновку, що “в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача нести обов`язки щодо погашення третіми особами заборгованості перед відповідачем-1 [банком], а отже дії банку щодо списання коштів з рахунків позивача в рахунок погашення заборгованості третіх осіб є неправомірними” (цитата). Тому, на думку суду апеляційної інстанції, уповноважений представник Фонду гарантування “зобов`язаний був акцептувати вимоги... ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат в сумі 3 918 184 763,06 гривні, які мали бути на рахунках позивача станом на момент звернення з відповідною вимогою” (цитата).

У рамках судового процесу ПрАТ «Укренергозбут» і ТОВ “Промінек” запевняли, що їм нічого не було відомо про існування договорів, за якими позивач поручився за їхні кредитні зобов`язання перед банком “Фінанси та кредит”.

“Колегія суддів не приймає як належні та допустимі докази наявні в матеріалах справи копії договорів [поруки], оскільки відповідач завірив копії, не маючи оригіналів, та так і не надав обґрунтованих пояснень, куди та за яких обставин вони зникли”, - йшлося в постанові Київського апеляційного госпсуду від 18.07.2018.

Крім того, суд апеляційної інстанції вирішив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б належним чином (на думку суду) доводили пов’язаність/спорідненість ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» і банку “Фінанси та кредит”:

“Ні в аргументах уповноваженої особи [Фонду гарантування], ні в оскаржуваному рішенні не зазначено, до якого з типу віднесено ПрАТ «Полтавський ГЗК», як пов`язану/споріднену особу та за якими ознаками.

Не може слугувати доказом Витяг з переліку пов`язаних осіб із банком станом на 01.09.2015 року так, як цей витяг не містить усіх передбачених Додатком до Постанови [НБУ] №315 [«Про затвердження Положення про визначення пов`язаних із банком осіб»] реквізитів.

Ні в відомостях про остаточних ключових учасників у структурі власності банку станом на 13.08.15 року, ні в схематичному зображенні структури власності банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» станом на 13.08.2015 рік немає жодного згадування щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК».

Щодо листа від 23.09.2009 року компанії «Феррекспо АГ» слід зазначити, що з огляду на Постанову 315 лист не є документом, який може свідчити про пов`язаність особи з банком. В листі не згадується ПрАТ «Полтавський ГЗК» та відсутня будь-яка інформація щодо зв`язку позивача з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Зазначений лист датований 2009 роком і тому не підтверджує наявність спорідненості станом на момент виникнення спірних правовідносин”.

Подаючи касаційну скаргу, ліквідатор банку “Фінанси та кредит” вказував, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позивач - ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" і всі залучені до участі у справі треті особи є пов`язаними (спорідненими) особами, а тому пред`явлення цього позову спрямовано не на захист порушеного права, а “на ухилення від виконання зобов`язань за укладеними договорами поруки” (цитата).

Верховний Суд вирішив, що рішення суду апеляційної інстанцій було передчасним і таким, “що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів” (цитата).

Раніше в компанії Ferrexpo стверджували, що на її рахунках в банку «Фінанси та кредит» напередодні визнання його неплатоспроможним було 174 млн дол.

У серпні 2015 року – тобто незадовго до визнання «Фінанси та кредит» неплатоспроможним – НБУ повідомляв, що цей банк зменшив обсяг кредитів пов`язаним особам на 3,6 млрд грн.

Дещо згодом тодішній глава НБУ Валерія Гонтарева додала, що це сталося через "згортання" за рахунок великого депозиту (називалася сума 4 млрд грн).

У липні 2017 року прес-служба Нацбанку уточнювала, що в серпні 2015 року “здійснено (часткове) погашення кредитної заборгованості 8 позичальників, власником яких був К.Жеваго, [перед банком “Фінанси та кредит”] на загальну суму 3,3 млрд грн в основному за рахунок коштів трьох гірничо-збагачувальних комбінатів, підконтрольних Ferrexpo” (цитата).

Як писав Finbalance, крім Полтавського ГЗК, ще два підконтрольні К. Жеваго гірничо-збагачувальні комбінати - Єристівський ГЗК і Біланівський ГЗК - в судовому порядку намагаються визнати їх вимог до банку “Фінанси та кредит” відповідно на 291,6 млн грн і 52,6 млн грн.

Контекст

Нацбанк повідомляв, що сукупний обсяг інсайдерських кредитів у портфелі банку "Фінанси та кредит" - близько 22 млрд грн (понад 70% портфелю). Балансова вартість активів банку К. Жеваго становила 45,1 млрд грн, але оцінювачі ФГВФО оцінили їх у 9,9 млрд (22% від "номіналу").

За даними Фонду гарантування, на 01.11.2018 вкладникам "Фінанси та кредит" у межах гарантійної суми виплачено компенсації на 9,93 млрд грн (сумарні виплати складуть 10,5 млрд грн).

За даними НБУ, борг банку "Фінанси та кредит" по рефінансуванню на середину березня становив 6,3 млрд грн.

Про боргові вимоги НБУ до К. Жеваго та блокування нардепом спроб Нацбанку відсудити Білоцерківську ТЕЦ - тут.

У травні Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі про банкрутство ПрАТ “Готель “Салют” (пов’язують з нардепом Костянтином Жеваго) та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Процедуру банкрутства компанії ініціювало ПрАТ “Росава” (теж підконтрольне К. Жеваго). Суд визнав його кредиторські вимоги боржника на 14,4 млн грн.

При цьому в рамках справи про банкрутство ПрАТ “Готель “Салют” суд прийняв також заяви банку “Фінанси та кредит” про визнання кредиторських вимог на 1,2 млрд грн та НБУ - на 481 млн грн.

На початку травня акціонери ПрАТ "Росава" ухвалили рішення про ліквідацію цієї юрособи. При цьому в компанії це називали реструктуризацією підприємства.

ФГВФО заявляв, що борг “Росави” перед банком “Фінанси та кредит” складає понад 2 млрд грн, причому по ряду кредитних договорів, пов`язаних з компаніями Жеваго, підприємство виступає поручителем. У Фонді не виключали, що рішення акціонерів ПрАТ “Росава” щодо ліквідації цієї юрособи може призвести до блокування процесу стягнення боргів в примусовому порядку.

У листопаді Госпсуд Київської області порушив справу про банкрутство ПрАТ "Росава" за заявою глави ліквідаційної комісії, який виявив 20,58 млрд грн кредиторської заборгованості.

Про борги фармкомпаній К. Жеваго перед банком "Фінанси та кредит" - тут.

Про мільярдні борги групи "КрАЗ" Жеваго перед банком "Фінанси та кредит", а також намагання Ощадбанку відсудити третину акцій ПАТ “АвтоКрАЗ” - тут.

У кінці квітня Фонд гарантування скасував рішення щодо продажу боргів структур К. Жеваго перед банком “Фінанси та кредит” на 656 млн грн з дисконтом 77% для структури, близької до оточення цього нардепа-бізнесмена. У заставі по цим кредитам - у т.ч. офісний центр площею 3115 кв. м. за адресою м. Київ, бульвар Т. Шевченка.

Як повідомлялося, в квітні люди К. Жеваго викупили в Дельта Банку історичну будівлю в центрі Києва за 210 млн грн.

Про кримінальні провадження щодо видачі банком "Фінанси та кредит" інсайдерських кредитів читайте тут і тут.

Про висновки Вищого адмінсуду, що НБУ не реагував адекватно на проблеми банку "Фінанси та кредит" див. тут.