2 листопада Верховний Суд частково задовольнив заяву НБУ та скасував постанову Київського апеляційного адмінсуду від 05.12.2016 та постанову Вищого адмінсуду від 08.06.2017 (в справі №826/22323/15), якими на вимогу акціонера банку “Київська Русь” (Віктора Братко) було скасовано постанови Нацбанку щодо визнання неплатоспроможним і ліквідацію цієї фінустанови. Верховний Суд відправив цю справу на розгляд до Шостого апеляційного адмінсуду.
Таке рішення Верховний Суд обгрунтував тим, що суди нижчих інстанцій не встановили правові підстави для віднесення Нацбанком банку “Київська Русь” до категорії неплатоспроможних, “що унеможливлює постановлення остаточного судового рішення Верховним Судом” (цитата).
Нагадаємо, 19.03.2015 НБУ визнав банк «Київська Русь» неплатоспроможним, а 16.07.2015 відправив його на ліквідацію.
Регулятор констатував, що за результатами аналізу даних статистичної звітності банку на 17.03.2015 «встановлено погіршення показників його діяльності після віднесення до категорії проблемних, зменшення обсягу високоліквідних активів на 14 млн грн, збільшення обсягів негативно класифікованих активів на 84 млн. грн., прострочення кредитів на 24 млн грн, погіршення якості кредитного портфелю, продовження відливу коштів фізичних осіб, зниження нормативу поточної ліквідності, розбалансованість активів і пасивів, зменшення ліміту короткої відкритої валютної позиції банку».
Як писав Finbalance, прокуратура м. Києва здійснювала досудове розслідування в кримінальному №42016100000001252 за фактом винесення суддями Київського апеляційного адмінсуду рішення щодо незаконності ліквідації банку "Київська Русь".
За даними Фонду гарантування, на 01.09.2018 вкладникам банку «Київська Русь» у межах гарантійної суми було виплачено компенсації на 2,15 млрд грн (96,7% запланованих виплат).
У Фонді констатували, що вартість активів банку «Київська Русь» «на папері» складала 5,63 млрд грн., натомість незалежні оцінщики оцінили їхню ринкову вартість у 1,34 млрд грн.
ФГВФО серед іншого повідомляв, що на коррахунку банку «Київська Русь» в Meinl Bank на день введення тимчасової адміністрації було 44 млн дол. Проте ці кошти в липні 2015 року були списані австрійським банком в рахунок виконання зобов‘язань та погашення боргу компанії-нерезидента. «Її кінцевим бенефіціаром і фактичним власником був засновник банку «Київська Русь». На сьогодні, за фактом протиправного заволодіння коштами банку колишнім його акціонером, за заявою уповноваженої особи Фонду органи прокуратури розпочали кримінальне провадження», - зазначав Фонд гарантування.
Крім того, ФГВФО уточнював,що 31,1% кредитного портфелю юридичних осіб у банку «Київська Русь» (на суму 1,28 млрд грн) – це позики, видані фіктивним чи «підставним» суб‘єктам господарювання: «З моменту визнання банку неплатоспроможним позичальники не обслуговують свої договори та в переважній більшості розпочали процедуру ліквідації підприємств. Будь-якого майна, на яке банку можливо було б звернути стягнення та погасити кредитну заборгованість у таких підприємств немає, а в заставі знаходяться «сміттєві» цінні папери».
«8,3% балансової вартості активів банку «Київська Русь» – це цінні папери в портфелі банку. «У бухгалтерських документах їхня вартість вказувалась на рівні 0,47 млрд грн, а за даними незалежної оцінки ринкова вартість визначена на рівні 0,0001 млрд грн. Всі вказані цінні папери – «сміттєві», та були використанні для виведення коштів з Банку, та/або як застава надана Банку юридичними особами за кредитними договорами. При цьому, в замін з-під застави виводилось високоліквідне забезпечення у вигляді нерухомості та майнових прав.
Крім того, до моменту запровадження тимчасової адміністрації, на підставі нікчемних правочинів з банку було виведено активи на загальну суму близько 0,85 млрд грн, в т.ч.:
- відчужено права вимоги за кредитними договорами на загальну суму близько 0,79 млрд грн;
- відчужено основних засобів (нерухомість), загальною балансовою вартістю близько 0,06 млрд грн», - резюмували у Фонді гарантування.
Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 20.07.2017, поліція здійснювала розслідування в кримінальному провадженні №42015000000000523 за фактами
- розтрати коштів службовими особами банку «Київська Русь» в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем і надання кредитів підконтрольним суб`єктам підприємницької діяльності, що мають ознаки фіктивності;
- розтрати коштів рефінансування;
- заволодіння коштами цього банку шляхом їх виведення через коррахунок, відкритий в Meinl Bank AG, легалізації цих коштів за межами України;
- ухилення службових осіб банку «Київська Русь» від сплати податків.
Як писав Finbalance, 11.09.2018 Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу вкладника банку “Київська Русь” на рішення Печерського райсуду м. Києва 06.04.2018, яким йому було відмовлено в задоволенні позову до Нацбанку про відшкодування майнової шкоди в розмірі 14,8 млн грн.