Верховний Суд не "легалізував" реструктуризацію кредитів у Приватбанку, яка була в 2016-му

Все про економіку та фінанси

30 травня Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Приватбанку та змінив мотивувальну частину рішення Госпсуду м. Києва від 11.10.2017 і постанови Київського апеляційного госпсуду від 17.01.2018 (у справі №910/14139/17), якими ТОВ "Бізнес Пром Інновація" було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку і ТОВ "Віалінт" про визнання відсутнім у Приватбанку права вимагати від ТОВ "Віалінт" сплати суми боргу за кількома кредитними договорами 2014 року в розмірі 1,63 млрд грн.

ТОВ "Бізнес Пром Інновація" констатувало, що на підставі договору поруки №4В14115И/П від 20.10.2016, який був укладений з Приватбанком, погасило вказаний борг ТОВ "Віалінт" перед банком, а тому, як вважає ТОВ "Бізнес Пром Інновація", до нього від Приватбанку перейшло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з ТОВ “Віалінт”. За інформацією ТОВ "Бізнес Пром Інновація", Приватбанк не передав йому документи, які підтверджують боргові зобов’язання ТОВ "Віалінт" і забезпечують належне їх виконання, а ТОВ "Віалінт" у свою чергу не сплатило для ТОВ "Бізнес Пром Інновація" заборгованість у розмірі 1,63 млрд грн. Спір виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, відповідачі не визнають факту погашення ним заборгованості та переходу до нього прав кредитора.

У судових матеріалах зазначається, що ТОВ "Бізнес Пром Інновація" погасило заборгованість ТОВ "Віалінт" перед Приватбанком за рахунок кредиту, який ТОВ "Бізнес Пром Інновація" залучило в Приватбанку (кредитний договір №4Б16088Г від 20.10.2016 на 4,8 млрд грн).

Відмовляючи у задоволенні позову, Госпсуд м. Києва виходив із того, що позивачем не доведено факту порушення, оспорювання або невизнання відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів належними та допустимими доказами. Суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення зазначив, що до ТОВ "Бізнес Пром Інновація", яке виконало зобов`язання ТОВ "Віалінт" перейшли усі права кредитора у цих зобов`язаннях, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (договори застави).

Київський апеляційний госпсуд, відмовляючи задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Бізнес Пром Інновація", зазначив, що скаржник (позивач) обрав неправильний спосіб захисту, зазначивши в т.ч. у мотивувальній частині, що кредитні зобов`язання і зобов`язання застави продовжують існувати, тоді як банк з них вибув внаслідок заміни його позивачем (поручителем) у справі з моменту виконання останнім зобов`язань за боржника в силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу.

Натомість Верховний Суд вказав, що суди нижчих інстанцій не досліджували питання виконання кредитних зобов`язань за відповідними договорами та обсяг такого виконання. При цьому Приватбанк просив виключити з мотивувальної частини рішення та постанови, зокрема, посилання судів на встановлення обставин щодо переходу до позивача прав кредитора та вибуття банку з правовідносин внаслідок заміни його позивачем.

Нижче - цитата з постанови Верховного Суду від 30 травня:

“Верховний Суд зазначає, що факт наявності у позивача права вимоги за кредитними договорами до відповідача-2 [ТОВ "Віалінт"] за відсутності обставин невизнання цього права зі сторони відповідачів підлягає встановленню під час розгляду спору про стягнення грошових коштів за цими кредитними договорами, а тому вказані абзаци підлягають виключенню з мотивувальних частин рішення та постанови.

Господарські суди попередніх інстанцій, зазначивши про перехід до позивача прав кредитора та про вибуття банку з кредитних правовідносин внаслідок заміни його позивачем, фактично встановили юридичні факти, які за змістом судових рішень не досліджувались та не встановлювались судами у зв`язку з недоведеністю їх оскарження чи невизнання зі сторони відповідачів, та неправильно обраним способом захисту”.

Додамо, що 30 травня Верховний Суд також задовольнив касаційну скаргу Приватбанку в ще одній аналогічній справі (№910/16462/17) - за позовом ТОВ "Бізнеспром Інвест", яке стверджує, що на підставі договору поруки погасило борг ТОВ "Фокс-Трейдінг" перед Приватбанком на суму 518,5 млн грн.

Як писав Finbalance, за даними НАБУ, ТОВ "Бізнес Пром Інновація" і ТОВ "Бізнеспром Інвест" входять до числа 36 компаній, які стали позичальниками Приватбанку за наслідками трансформації/реструктуризації його корпоративного портфелю восени 2016 року: ці фірми за рахунок залучених у Приватбанку кредитів погасили борги 193 “старих” позичальників банку. НАБУ вказувало, що “новоспечені” позичальники Приватбанку “мають ознаки пов`язаності з банком, не мають достатніх та прозорих джерел походження коштів, а прийняте забезпечення за кредитами носить суто формальний характер, не має ознак ліквідності та не відповідає критеріям прийнятності” (цитата). Окремо підкреслювалося, що “нові кредити мали нижчі за ринкові відсоткові ставки у розмірі 10,5% річних у національній валюті з тривалим терміном погашення (період 2023 - 2026 років)”.

За даними ГПУ, вказана трансформація/реструктуризація корпоративного портфелю Приватбанку, проведена восени 2016 року, охоплювала позики юрособам на суму 127 млрд грн.

Влітку 2017 року заступник глави НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата). «Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.

Уже екс-глава НБУ Валерія Гонтарева розповідала про можливість отримання позичальниками Приватбанку 5-10 років на погашення заборгованості в рамках реструктуризації портфелю, перемовини про яку торік вели представники держави з екс-власниками Приватбанку. Однак ці переговори були безрезультатними.

Водночас нещодавно Ігор Коломойський у цьому контексті заявив, що певні “контакти” таки зберігаються.

Як писав Finbalance, частина зі згаданих “новоспечених” позичальників Приватбанку в судах першої інстанції домоглася скасування положень кредитних договорів, які надавали право для Приватбанку вже в другій половині 2017 року вимагати в них погашення заборгованості. Як наслідок, ці структури фактично отримали відстрочку 7-9 років (тобто в 2024-2026 рр.) для погашення майже 70 млрд грн заборгованості.

Описані на початку матеріалу два позови ТОВ "Бізнес Пром Інновація" і ТОВ "Бізнеспром Інвест" з вимогами визнати статус кредитора щодо “старих” позичальників Приватбанку, заборгованість яких позивачі погасили за рахунок отриманих ними кредитів у Приватбанку - далеко не єдині. Інші “новоспечені” боржники Приватбанку також подали десятки аналогічних позовів. Суди відмовляються їх задовольняти, проте часто в своїх рішеннях роблять ремарки, які фактично “легалізовують” реструктуризацію корпоративного портфелю Приватбанку, проведену восени 2016 року.

Для чого це робити, якщо навіть НБУ публічно визнавав, що був у курсі реструктуризацій, а визнання відповідних операцій нікчемними за логікою речей у випадку наявності таких намірів могло б / мало б відбутися у період роботи тимчасової адміністрації в Приватбанку? Можна припустити, що ці компанії прагнуть мінімізувати ризики на майбутнє, коли, наприклад, зміниться влада, а “умови гри” будуть більш жорсткими, ніж зараз.

У грудні 2017 року НБУ публічно заявляв про проблеми з обслуговуванням тієї частини корпоративного портфелю Приватбанку, яка була трансформована/реструктуризована восени 2016 року. Як зазначалося, “тіло” цих кредитів “вже прострочене”, і “в середньому обслуговується менше 2% від того, що повинно обслуговуватися”. “У листопаді від усього портфеля в банк надійшло лише 15,1 млн грн відсотків. В результаті - вже нараховано більше 11,3 млрд грн відсотків і 11,2 млрд грн з них прострочено», - додавали в Нацбанку.

Про спробу "приватівців" в українських судах застрахуватися від ризику програшу в Суді Лондона - тут.