Верховний Суд дозволив Коломойському забрати Промінвестбанк та Сбербанк

Все про економіку та фінанси

25 січня Верховний Суд розглянув касаційні скарги “дочок” російських держбанків на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018, якою було накладено арешт на акції та нерухомість Промінвестбанку, Сбербанку, ВТБ Банку як забезпечення позову “приватівських” структур щодо виконання рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 (в справі ПТС №2015-36) про стягнення 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) з Росії в особі Мін’юсту РФ як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване (відібране) в згаданих “приватівських” структур у Криму після його анексії Росією.

Також Верховний Суд 25 січня розглянув касаційні скарги на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25.09.2018, якою було задоволено заяву “приватівців” та надано дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 про стягнення 139 млн дол з РФ в особі Міністерства юстиції РФ як компенсації за експропрійовану в Криму нерухомість. Суд видав виконавчий лист про стягнення з Російської Федерації (в особі Мін`юсту РФ) вказаної суми на користь “приватівців”.

Згідно з офіційним повідомленням прес-служби Верховного Суду, 25 січня було проголошено вступну та резолютивну частини відповідної постанови Верховного Суду.

Нижче - цитата з офіційного повідомлення прес-служби суду, яка посилається на його постанову:

"1) апеляційні скарги на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року залишено без задоволення, а вказану ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року залишено без змін;

2) Апеляційні скарги на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 вересня 2018 року (про забезпечення позову) задоволено частково, а ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 вересня 2018 року змінено. Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Повний текст постанови ВС буде складено 1 лютого 2019 року”.

Як писав Finbalance, під час розгляду судами цієї справи “приватівці” висловлювали думку, що на акції Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку як майно держави Росія на території України “може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата з судових матеріалів).

У цьому контексті Апеляційний суд м. Києва в ухвалі від 05.09.2018 зазначав, що на території України справді “є майно, яке належить Російській Федерації та на яке може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата).

05.12.2018 Київський апеляційний суд у рамках справи №796/165/2018 задовольнив скаргу Промінвестбанку та скасував постанову приватного виконавця від 20.09.2018, якою було відкрито виконавче провадження №57267190 (стягувач - ТОВ “Дайріс”) для накладання заборони Промінвестбанку здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юридичної особи. Вказане виконавче провадження було відкрите на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018.

22.10.2018 Київський апеляційний суд зняв арешт з акцій Промінвестбанку, а 06.12.2018 - з його рухомого й нерухомого майна, який був накладений приватним виконавцем.

06.12.2018 Київський апеляційний суд скасував постанову приватного виконавця про арешт рухомого й нерухомого майно ВТБ Банку. 

19.11.2018 Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу ВТБ Банку та скасував постанову приватного виконавця щодо заборони на здійснення ліквідації чи реорганізації юридичної особи. Після цього 27.11.2018 НБУ визнав ВТБ Банк неплатоспроможним, а 18.12.2018 регулятор відправив цю фінустанову на ліквідацію. На фоні цього 20 грудня в судовому порядку був знятий арешт з акцій банку.

20.11.2018 Київський апеляційний суд зняв арешт з акцій та рухомого і нерухомого майна Сбербанку, який був накладений приватним виконавцем.

Раніше росЗМІ писали, що після анексії Криму російська окупаційна адміністрація "націоналізувала" 87 об`єктів, що належать Ігорю Коломойському і його партнерам. Як зазначалося, серед експропрійованих об`єктів - санаторій «Форос», два дитячих оздоровчих комплекси, корпус оздоровчого комплексу «Таврія» площею понад 3,8 тис. кв. м, турбаза «Нива Яйла» в селищі Гірське під Ялтою, 36 АЗС «Укртатнафти», склад паливно-мастильних матеріалів в Сімферополі, пункт наливу скрапленого газу в Керчі.

Про позови НБУ та Приватбанку до "приватівських" структур, які претендують на Промінвестбанк та Сбербанк, читайте тут.

P.S.

Нижче - цитати з постанови Верховного Суду від 25.01.2019:

"Колегія суддів звертає також увагу на те, що заявляючи у Листі від 03.09.2018 р. № 06-116612/18 та у Листі від 08.11.2018 р. № 06-145802/18 про те, що Російська Федерація є суверенною державою, її майно і активи, розміщені в Україні, володіють імунітетом від юрисдикції судів, Міністерство юстиції Російської Федерації по суті визнало, що Російська Федерація має «майно і активи, розміщені в Україні».

В той же час, окремим питанням є можливість звернення стягнення чи накладення арешту на це майно в контексті наявності тих чи інших імунітетів чи інших аналогічних правових перешкод, і це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку щодо кожного об`єкту майна.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 25.09.2018 року про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерландів) від 02 травня 2018 року у справі ПТС № 2015-36 мотивована тим, що 27 листопада 1998 року між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації укладено Угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій, ратифіковану Україною 15 грудня 1999 року, і судом встановлено, що ця арбітражна угода є чинною, недійсною не визнавалась. Боржник був належним чином повідомлений про призначення арбітрів та розгляд справ в арбітражному суді; рішення, яке заявники просять визнати і виконати на території України не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді, укладеній між сторонами; рішення стало обов`язковим для сторін, не скасовано та його виконання не зупинено судом. Визнання та виконання цього арбітражного рішення не суперечить публічному порядку України. Судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерландів) від 02 травня 2018 року у справі ПТС № 2015-36, а тому суд визнав і надав дозвіл на виконання цього рішення та видав виконавчі листи на примусове його виконання.

Верховний Суд погоджується з такими висновками Апеляційного суду м. Києва.

Колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими підстави для вжиття заходів забезпечення позову, наведені заявниками, та мотиви Ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову і відхиляє доводи апеляційних скарг про те, що постановлення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 року унеможливило здійснення докапіталізації банків. Заходи забезпечення позову, вжиті вказаною ухвалою суду, спрямовані виключно на заборону зменшення активів банків, проте не на заборону збільшення його капіталу.

Крім того, вказана ухвала суду не звільняє банки від обов`язку виконувати належним чином свої договірні зобов`язання, у тому числі за договорами банківського вкладу.

Невмотивованими є також доводи апеляційних скарг про те, що постановляючи ухвалу про забезпечення позову Апеляційний суд м. Києва виконав не належні йому повноваження Національного банку України. Відповідно до законодавства України правом вживати заходи забезпечення позову наділений саме суд під час розгляду конкретної цивільної справи. Колегія суддів звертає увагу також на те, що Національний банк України ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 року не оскаржував.

Не заслуговують на увагу також посилання АТ «ВТБ Банк» на те, що банк перебуває на стадії ліквідації: судом встановлено, що заява про забезпечення позову була подана і ухвала Апеляційного суду м. Києва про забезпечення позову була постановлена до початку процедури ліквідації банку. У будь-якому випадку виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 року буде здійснюватися з дотриманням відповідного законодавства України.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання та приведення до виконання в Україні рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерландів) від 02 травня 2018 року у справі ПТС № 2015-36 за позовом ТОВ «Еверест Істейт», ПП «Едельвейс-2000», ПрАТ «Фортуна», ПрАТ «ЮБК-Інвест», ТОВ «Нива-Тур», ТОВ «Імме», ПП «Планета», ТОВ «Крим дівелопмент», ПрАТ «Аеробуд», ТОВ «Приватофіс», ТОВ «Дайріс», ТОВ «Ділайн ЛТД», ТОВ «Телекомпанія «Жиса», ТОВ «Приватленд», ТОВ з іноземними інвестиціями «Дан-панорама», ТОВ «Санаторій «Енергетик», ТОВ «КУА «Фінансовий капітал», ТОВ «КУА «Фінансовий вектор» та ОСОБА_4 [О. Дубілет, - ред.] до Російської Федерації.

Суд також приходить до висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, яке знаходиться на території України та яке згідно із законом України належить на праві власності боржнику за вказаним рішенням Арбітражного суду - Російській Федерації, як заходу для забезпечення вимог стягувачів за вказаним арбітражним рішенням.

У той же час арешт та заборона дій щодо відчуження майна, яке відповідно до українського законодавства належить іншим іноземним та українським юридичним і фізичним особам, є безпідставними, а тому ухвала Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року підлягає зміні”.