Верховний Суд - про активи Дельта Банку, передані в заставу для Укрексімбанку

Все про економіку та фінанси

18 квітня Верховний Суд лишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 08.08.2017 та постанову Київського апеляційного госпсуду від 13.11.2017 (справа №910/8132/17), якими Укрексімбанку було відмовлено в задоволенні позову до ліквідатора Дельта Банку в частині окремого внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Дельта Банку вимог Укрексімбанку за кредитним договором №21911D2 від 04.11.2011 в сумі 416 млн грн як таких, що забезпечені заставою та іпотекою майна Дельта Банку.

Загальний обсяг вимог Укрексімбанку до Дельта Банку - 1,44 млрд грн. Ця сума включає вимоги, які виникли на підставі кредитного договору №21911D2 від 04.11.2011, на суму 416,1 млн грн; за облігаціями серії V, W, X, Y, Z, A1, B1, C1 на загальну суму 949 млн грн; на підставі договору №110912-Л про відкриття та ведення кореспондентського рахунку від 11.09.2012 на суму 73,9 млн грн.

Відповідно до судових матеріалів, вимоги Укрексімбанку до Дельта Банку за кредитним договором №21911D2 від 04.11.2011 забезпечені

- договором застави №21912Z4 від 31.10.2012, згідно з яким заставодавець (Дельта Банк) заставляє майнові права за кредитними договорами загальною заставною вартістю 1,45 млрд грн (у т.ч. за кредитами для ТОВ «Іллічівський зерновий порт», ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», ПАТ «Одеський олійножировий комбінат», ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат»);

- іпотечним договором №21912Z6 від 15.11.2012, предметом якого є нерухоме майно Дельта Банку - адмінбудівля літ. Л-3 площею 882,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Комарова, 2а, заставною вартістю 7,4 млн грн;

- іпотечним договором №21913Z1 від 09.03.2013, предметом якого є нежиле приміщення підвалу, першого та другого поверху літ. Б-4 інв. №1000006, площею 2537,1 кв.м., що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 11 приміщення №7, заставною вартістю 16,3 млн грн;

- іпотечним договором №21913Z2 від 31.01.2014, предметом якого є кілька квартир в м. Переяслав-Хмельницький та м. Фастів Київської області; житловий будинок площею 875,7 кв.м. в м. Київ, зальною заставною вартістю 15,4 млн грн.

“Віднесення кредиторських вимог АТ «Укрексімбанк» до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк», у тому числі й забезпечених заставою, не позбавляє позивача права на позачергове задоволення цих вимог за рахунок цього майна у встановленому чинним законодавством порядку”, - йдеться в постанові Верховного Суду.

У грудні 2017 року Фонд гарантування вкотре не зміг продати права вимоги Дельта Банку на 4,14 млрд грн до низки структур, в т.ч. ТОВ "Іллічівський зерновий порт", ТОВ "Іллічівська зернова компанія", ТОВ “Стройбуд Іллічівськ”, ПАТ “Одеський олійножировий комбінат” тощо. Продаж не відбувся навіть попри те, що вартість активу була знижена на 70% - до 1,24 млрд грн.

Восени 2017 року Госпсуд м. Києва в рамках справи про банкрутство ТОВ "Іллічівський зерновий порт" прийняв до розгляду заяви Дельта Банку про вимоги на 2,9 млрд грн; CFSIT Inc. (Cargill Financial Services International) – на 31,6 млн дол; ТОВ "Агро-Інвестмент" – на 1,1 млрд грн тощо.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження №12015160160000210, незадовго до введення тимчасової адміністрації в Дельта Банк (02.03.2015) у фінустанову надійшли заяви від позичальників про припинення зобов`язань через зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема:

- заява ТОВ «Іллічівський зерновий порт» від 09.02.2015 про припинення зобов`язань Товариства зі сплати заборгованості за кредитними договорами на суму 13,77 млн дол та 434,3 млн грн;
- заява ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» від 09.02.2015 про припинення зобов`язань Товариства зі сплати заборгованості перед банком на суму 4,5 млн дол.

У заявах позичальників про зарахування зустрічних вимог фігурували чотири безвідкличні резервні акредитиви на 36,9 млн дол, банком-емітентом за якими вказано Дельта Банк, та права вимоги за якими позичальники, як зазначалося, придбали у компанії CFSIT (Cargill Financial Services International):

- LC/SВ/017/042014 на загальну суму 1,71 млн дол;
- LC/SВ/025/042014 на загальну суму 28,65 млн дол;
- LC/SВ/021/042014 на загальну суму 1,28 млн дол;
- LC/SВ/029/042014 на загальну суму 5,25 млн дол.

У судових матеріалах щодо цього карного провадження зауважувалося, що під час перевірок в Дельта Банку було виявлено різноманітні SWIFT-повідомлення щодо вказаних акредитивів, але в документації банку не було оригіналів юридичної документації стосовно власне випуску акредитивів, зокрема, відповідних рішень уповноважених органів управління банку: правління та кредитного комітету банку, договорів про відкриття акредитивів, заяв, розпоряджень тощо. Більшість відповідних сум акредитивів не була відображена на балансових або позабалансових рахунках банку.

«Таким чином встановлено, що посадові особи ТОВ «Іллічівський зерновий порт» та ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», зловживаючи своїм службовим становищем, вступивши в злочинну змову з колишніми співробітниками АТ «Дельта банк» з метою погашення заборгованості по кредитним договорам та зняття обтяження в АТ «Дельта Банк» на заставне майно надали фіктивні договори переуступки боргу, укладені з компанією-нерезидентом», - констатувалося в Печерського райсуду м. Києва від 04.02.2016 з посиланням на дані слідчих.

Також у документі зазначалося, що крім вищезазначених 4 фіктивних акредитивів в банку було виявлено SWIFТ повідомлення стосовно ще 13 фіктивних акредитивів, на 105 млн дол.

У січні-2016 представники Фонду гарантування зробили низку заяв про те, що з Дельта Банку були виведені активи на 100 млн дол через операції з акредитивами корпорації Cargill.

Корпорація Cargill обвинувачення на свою адресу відкидала, наголошуючи, що переуступка прав вимоги відбулася в повній відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 26 березня 2018 року, поліція продовжує розслідування в кримінальному провадженні №12015100060007565 від 24.11.2015 за підозрою колишнього екс-першого заступника голови ради директорів Дельта Банку Віталія Масюри (його оголошували в розшук) в зловживанні службовим становищем та розтраті наприкінці 2014 року 50,6 млн дол банку шляхом незаконного (за версією слідства) розпорядження здійснити перерахування відповідних коштів на рахунок австрійського банку Bank Winter & СО. Аktiengesellschaft під виглядом надання банківської гарантії.

Вказаною ухвалою суд задовольнив клопотання ГПУ (здійснює процесуальне керівництво в розслідуванні) та надав дозвіл на виїмку копій документів (за сприяння австрійських правоохоронців) у Bank Winter & CO. Aktiengesellschaft щодо його взаємовідносин з компанією Jamico Finance Limited та Дельта Банком.

Разом з тим, 13 лютого 2018 року Печерський райсуд м. Києва частково скасував раніше накладений арешт на майно В. Масюри та його родичів. Йдеться в т.ч. про автомобіль Bentley Continental, BMW, чотири Land Rover Range Rover, три Mercedes-Benz, дві Audi, житловий будинок площею 597,4 кв.м, квартиру тощо.

Крім того, 13 лютого суд частково скасував арешт, який був накладений на статутний капітал ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», що належить ТОВ «Іллічівськ Констракшн» (правоохоронці пов’язували його з чоловіком сестри В. Масюри) і ТОВ «Іллічівський зерновий порт», що належить ТОВ «Іллічівська зернова компанія» (раніше слідчі стверджували, що В. Масюра здійснював інвестиції у ТОВ «Іллічівський зерновий порт» та фактично керував його діяльністю).

Також було знято арешт із земельної ділянки площею 5,4 га (за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, земельна ділянка 46, реєстраційний номер майна 171685251108, кадастровий номер 5110800000:03:001:0012, належить ТОВ «Іллічівський зерновий порт») та земельну ділянку площею 0,9 га (за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, 60-А, реєстраційний номер майна 81848451108, кадастровий номер 5110800000:03:001:0298, суб`єкт речового права на 49 років ТОВ «Іллічівський зерновий порт»).

В. Масюра вважався близьким до корпорації Cargill, якій належали 29,4% акцій Дельта Банку.

У лютому-2016 В. Масюра, відповідаючи на питання журналістів, чи працює його сестра Юлія Масюра та її чоловік Павло Бородін в компаніях "Іллічівський зерновий порт" і "Стройбуд Іллічівська" та чи належить йому одна з цих компаній частково або цілком, в тому числі опосередковано, зауважив таке:

«Моя сестра працювала радником голови правління банку і брала участь в аналізі та контролі за фінансуванням проекту Зернового терміналу, а також в переговорах з Каргілл щодо інвестування в цей проект. В рамках цього проекту вона була за сумісництвом економістом "Іллічівського зернового порта" з зарплатою 121,8 грн. З Павлом Бородіним, який був раніше запрошений банком на позицію незалежного директора "Стройбуд Іллічівська", вона познайомилася вже після початку роботи над цим проектом. У банку ми часто практикували таких фінконтролерів по великим кредитним проектам. Це стандартна практика. Я займався кредитний проект по Зерновому терміналу від Дельта Банку і керував переговорами з Каргілл».

Апеляційний суд м. Києва розглядає справу №756/3931/15 за позовом Укрексімбанку до Антоніни Лагун (сестра екс-власника Дельта Банку Миколи Лагуна) про звернення стягнення на три її квартири в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Марількомфрукт» (попередня назва – ТОВ «Агроновоком») перед держбанком у сумі 38,3 млн дол та 19,5 млн грн.

Згідно з судовими матеріалами, квартири були надані держбанку в заставу по договору №151311К25 від 29.12.2011 з ТОВ «Агроновоком» про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву.

26.05.2016 Оболонський райсуд м. Києва частково задовольнив позов та вирішив звернути стягнення на вказану нерухомість шляхом її продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною договором іпотеки від 10.08.2012 у сумі 1,24 млн грн. Укрексімбанк подав апеляційну скаргу, наполягаючи, що початкова ціна при продажу майна має бути визначена оцінщиком в ході виконавчого провадження, оскільки вартість предмета іпотеки, погоджена під час підписання іпотечного договору, наразі може не відповідати реальній ринковій вартості.

25.10.2017 Апеляційний суд призначив експертизу для визначення вартості згаданих квартир.

При цьому Київський апеляційний госпсуд розглядає апеляційну скаргу ТОВ "Крем-1" (кінцеві бенефіціари – Антоніна Лагун та кіпріотка Елені Лаоу) на рішення Госпсуду м. Києва від 25.05.2016 (справа №910/21950/15), яким було звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ «Крем-1» в рахунок погашення боргу ТОВ «Агроновоком» за вже згаданим договором №151311К25 від 29.12.2011. Спірний предмет іпотеки – земельні ділянки на 28,45 га у Київській області (Києво-Святошинський район, с. Білогородка), цільове призначення яких – під забудову.

По цій справі теж тривають спори щодо початкової вартості нерухомості, за якою вона має бути реалізована на прилюдних торгах (раніше встановлювалася на рівні майже 30 млн грн). 09.10.2017 Київський апеляційний госпсуд призначив експертизу.

За даними держреєстру, ТОВ «Марількомфрукт» - у стані припинення. Компанія була визнана банкрутом постановою Госпсуду Миколаївської області від 24.05.2016. Ухвалою цього ж суду від 13.07.2016 було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Марількомфрутк" з вимогами "Укрексімбанку" на 1,32 млрд грн (з них 1,15 млрд грн – вимоги четвертої черги; 173 млн грн – вимоги шостої черги).

У судових матеріалах з посиланням на дані ліквідатора ТОВ «Марількомфрукт» вказувалося на зменшення балансового розміру оборотних активів компанії з 581,6 млн грн на кінець 2014 року до 6 тис грн на 17.02.2016. Причому, як констатувалося, ліквідатор «не надав жодних доказів про встановлення причин такого зменшення більш ніж на півмільярда гривень активів боржника».

ТОВ «Марількомфрукт» (ТОВ «Агроновоком») фігурувало принаймні у двох кримінальних провадженнях – №12014100000000703 (щодо виведення рефінансування з Дельта Банку на 4,1 млрд грн за співучасті зі службовими особами Нацбанку) та №42016000000002237 (щодо можливого ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Згідно з судовими матеріалами, у 2015 році Микола Лагун подавав позов до ТОВ «Агроновоком» (ТОВ "Марількомфрукт") і Укрексімбанку щодо визнання недійсним договору поруки №151311Р17 від 29.12.2011, який був укладений між М. Лагуном та Укрексімбанком. Щоправда, відповідна справа тоді була залишена без розгляду в зв’язку з тим, що позивач не з’явився на судові засідання.

Микола Іванович Лагун та Антоніна Іванівна Лагун раніше були засновниками ТОВ "ФК "Іпотека Кредит", якому Омега Банк (був підконтрольний М.Лагуну) переуступив за 5 млн грн право вимоги на 2,34 млрд грн та балансовій вартості застави 3,62 млрд грн.

Нещодавно НБУ звернувся в Печерський райсуд м. Києва з позовом до Миколи Лагуна про звернення стягнення на предмет іпотеки. Як третя особа в справі фігурував Дельта Банк.

Згідно з судовими матеріалами, предметом судового спору є земельні ділянки, що перебувають за межами населених пунктів Балаклавського району, тобто знаходяться на території Автономної Республіки Крим.

У 2016 році НБУ заявляв про спроби стягнути з М. Лагуна 767 млн грн за майновим поручительством (земельні ділянки).

Також НБУ подавав позов до згаданого ТОВ «Крем-1» щодо стягнення 7,33 млн грн. Свої позовні вимоги Нацбанк обґрунтовува заборгованістю Дельта Банку та просив судові органи звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14.05.2014 на земельні ділянки площею 4,8258 га та 1,3672 га.

За даними НБУ, на середину березня борг Дельта Банку по рефінансуванню становив 8 млрд грн.

Фонд гарантування в офіційній заяві констатував, що зловживання акціонерів та топ-менеджерів Дельта Банку стали причиною того, що оціночна вартість активів фінустанови (29,2 млрд грн) становить лише третину від їхньої балансової вартості, зазначеної «на папері» (94,27 млрд грн), та більш ніж в 1,8 рази менша ніж зобов’язання банку відповідно до реєстру акцептованих вимог кредиторів (53,77 млрд грн).

ФГВФО зазначав, що з коррахунків Дельта Банку в іноземних банках (Meinl Bank AG, BANK FRICK AND CO.AG, East-West United S.A., BANK WINTER & CO.AC) були списані кошти на суму 437,2 млн дол.

Крім того, як зауважував Фонд, загальна сума (на 01.02.2017) нікчемних правочинів, які були укладені до тимчасової адміністрації для виведення активів, оцінювалася на 19,32 млрд грн, 93,63 млн дол. та 18 млн швейцарських франків.

ФГВФО визнав нікчемними правочини з продажу/відступлення прав вимоги за кредитам на 1,4 млрд грн; з погашення кредитів з порушенням чинного законодавства - 5,8 млрд грн; з незаконним перекредитуванням – 34 млн грн.

Також нікчемними визнані правочини обтяження активів «Дельта Банку» заставою на користь окремих кредиторів з порушеннями чинного законодавства: ДІУ – 3,9 млрд грн; Ощадбанк – 2,04 млрд грн; банк “Авант” – 0,6 млрд грн; 5 окремих кредиторів – 4,5 млрд грн.

На 01.04.2018 вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми було виплачено 15,7 млрд грн (загалом відповідні виплати складуть 16,2 млрд грн).

За оцінками Фонду, орієнтовна сума втрат кредиторів внаслідок доведення до банкрутства «Дельта Банку» складе щонайменше 24,5 млрд грн. ФГВФО уточнював, що його незадоволені вимоги як кредитора третьої черги сягають 14,9 млрд грн.

ФГВФО наголошував, що великі вкладники Дельта Банку, вклади яких перевищують гарантовану суму відшкодування 200 тис грн, зможуть повернути свої гроші в загальному обсязі на 8,8 млрд грн лише в разі звільнення активів банку з-під застави низки забезпечених кредиторів.

Про судові війни Фонду гарантування за активи Дельта Банку з НБУ читайте тут і тут, з Ощадбанком - тутз ДІУ - тутз "Фокстрот" - тут, Cargill - тут і тут. Про перипетії довкола депозиту "МТС" у Дельта Банку див. тут. Про спір НБУ з Укргазбанком через активи Дельта Банку див. тут

Коментарі М. Лагуна див. туттуттут і тут.

Про накладання судом арешту на майно М. Лагуна за клопотанням СБУ читайте тутПро розслідування Генпрокуратури та Нацполіції щодо М. Лагуна і працівників НБУ туттуттуттуттутПро звинувачення білоруських правоохоронців на адресу М. Лагуна див. тут. Про розслідування ГПУ щодо сумнівних операцій Омега Банку, який також був підконтрольний М. Лагуну, - тут. 

Про оголошену правоохоронцями підозру для екс-глави ради директорів Дельта Банку Олені Поповій див. тут.

Про сумнівний продаж Фондом гарантування мільярдного боргу корпорації "УкрАВТО" перед Дельта Банком для компанії, яка має опосередкований зв`язок з боржником, а також про виведення сотень автомобілів з-під застави банку читайте тут.

Про невдалі судові спори ліквідатора Дельта Банку з позичальниками читайте тут і тут.

Про втрату Нацбанком права вимоги за кредитом, який  Дельта Банк видав для "Укрспирта" див. тут.

Про дріблення депозитів у Дельта Банку див. тут.

Про конфлікт М. Лагуна та КУА "Практика" (вкладник Кредитпромбанку) - тут.