20 березня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №8060 "Проект Кодексу України з процедур банкрутства". За відповідне рішення проголосували 233 нардепи.
У пояснювальній записці до законопроекту вказується, що його метою є "підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні, підвищення рівня виконання контрактів та судових рішень, врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави".
Як зауважується, згідно з дослідженням Світового банку «Ведення бізнесу 2018» («Doing Business 2018») Україна за показником «Врегулювання неплатоспроможності» залишається на вкрай низькому 149 місці, хоча у «загальному заліку» займає 76 місце. Головними причинами, через які Україна посідає аж 149 місце, є:
1) занадто тривала процедура в Україні – 2,9 роки (Східна Європа та Центральна Азія – 2,3 роки; розвинуті країни – 1,7 роки). Краща країна – 0.4 (Ірландія);
2) висока вартість процедур банкрутства в Україні – 40,5% від вартості майна боржника (Східна Європа та Центральна Азія – 13,1%; розвинуті країни – 9,1%). Краща країна – 1.00 (Норвегія);
3) низька ефективність процедур банкрутства в Україні (індекс стягнення /центи на долар/) – 8,9 (Східна Європа та Центральна Азія – 38; розвинуті країни –71,2). Краща країна – 93.1 (Норвегія).
Як констатується в пояснювальній записці, в частині корпоративного банкрутства законопроектом серед іншого пропонується
- спростити доступ до процедур, зокрема, самого боржника;
- збільшити можливості для санації та створити механізми позасудового врегулювання;
- виключити всі положення, що можуть розглядатися як підстава для звільнення від боргів, крім випадків, коли кредитори на це погоджуються;
- об’єднати мирову угоду та санацію в єдину процедуру;
- надати забезпеченим кредиторам право ініціювати справу про банкрутство; передбачити можливість участі забезпечених кредиторів у голосуванні при ухваленні рішень; встановити, що під час процедури санації боржника за клопотанням забезпеченого кредитора суд може ухвалити рішення про припинення дії мораторію щодо його вимог, якщо предмет забезпечення не використовуватиметься для процедури санації боржника;
- передати ключові повноваження від комітету кредиторів до зборів кредиторів; зменшити кворум при повторному проведенні перших зборів, якщо перша спроба не вдалася через неприбуття кредиторів із необхідною кількістю голосів; запровадити голосування щодо схвалення плану санації класами кредиторів; забезпечити участь кредиторів у виборі арбітражного керуючого; встановити обов’язок арбітражного керуючого розкривати кредиторам інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство через інтернет; встановити пріоритетність вимог поточних кредиторів перед конкурсними;
скоротити строки розгляду справ, зокрема, за рахунок: зменшення кількості оскаржень;
- запровадити правила щодо контролю за продажом істотних активів; забезпечити продаж усього майна на конкурентній основі на аукціоні; вдосконалити правила оповіщення про продаж майна (через інтернет);
- забезпечити стабільність укладених на аукціоні договорів;
Крім того, пропозиції, які враховують побажання банківської спільноти щодо покращення положення забезпечених кредиторів в процедурах банкрутства, серед них:
- продаж майна банкрутів виключно на електронному аукціоні через єдину систему, яка відповідає принципам прозорості, аналогічним до тих, які запроваджено в системі державних закупівель, що має забезпечити продаж майна банкрута за найвищою ціною;
- обов’язкове погодження з забезпеченими кредиторами стартової ціни майна, складу лоту, кроку аукціону, тексту оголошення, вартості утримання, зберігання та витрат на продаж заставного майна. У випадку, якщо не досягнуто згоди, зазначене питання вирішує суд;
- зниження ціни на першому повторному аукціоні можливе тільки за згодою забезпеченого кредитора; якщо на думку забезпеченого кредитора ціна в ході аукціону на пониження опустилася занадто низка, він може придбати майно за стартовою ціною після першого повторного аукціону; за придбане майно він розраховується шляхом взаємозаліку;
- так саме і у разі перемоги на аукціоні забезпечений кредитор розраховується за придбане майно шляхом взаємозаліку, сплачуючи лише різницю між ціною і розміром вимог, а також витрати на збереження та продаж майна;
- встановлено обов’язок арбітражного керуючого погодити витрати на збереження майна із забезпеченим кредитором, в разі спору розмір витрат на зберігання визначає суд.
Також законопроектом пропонується запровадити в Україні інститут банкрутства фізосіб, які в т.ч. не є підприємцями, щоб, як декларується, надати допомогу "чесним, але невдалим боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а в разі неможливості у майбутньому погасити борги, заслужити їх списання".
Справи про банкрутство фізичної особи відповідно до запропонованого проекту мають розглядатися господарським судом за місцем проживання фізичної особи, що дасть можливість забезпечити зручний для громадян та професійний розгляд такої специфічної категорії справ.
Проектом пропонується впровадження двох типів процедур – судових та досудових. Передбачено дві судові процедури: реструктуризація боргів боржника і задоволення вимог кредиторів. Мирова угода представлена у проекті як інститут процесуального права, метою якої є припинення судового розгляду справи шляхом досягнення домовленості сторонами справи.
У документі передбачено кілька тестів на добросовісність: на вході в систему, у самому процесі розгляду справи та щодо наслідків визнання особи банкрутом.
"Участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство є обов’язковою, допомога незалежної професійної особи у такій категорії справ є надзвичайно важливою і суттєво впливає на ефективність застосованих процедур. Зазначені положення проекту розроблені з урахуванням рекомендацій Світового банку, які викладено у його Звіті про існуючі системи банкрутства фізичних осіб у світі", - констатують автори законопроекту.