Великі позичальники "Привату" хочуть закріпити в суді торішню осінню реструктуризацію

04.09.2017, 21:00

У серпні низка компаній, які, за даними Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), восени 2016 року стали позичальниками Приватбанку за наслідками реструктуризації/трансформації його корпоративного портфелю, звернулися в Госпсуд м. Києва з позовами до Приватбанку, а також до структур, борг яких перед Приватбанком компанії-позивачі погасили торік восени за рахунок залучення в Приватбанку нових позик.

У рамках своїх позовів новоспечені позичальники Приватбанку просять суд визнати відсутнім право в Приватбанку вимагати в старих позичальників сплати боргу. Водночас нові позичальники Приватбанку просять суд визнати своє право вимагати в старих позичальників банку погашення боргу.

Так, відповідно до ухвали Госпсуду м. Києва від 16 серпня, ТОВ «Хромія» подало позов до Приватбанку та ТОВ "Техспецмонтаж" (справа №910/13688/17), в якому просить суд

- визнати право ТОВ "Хромія" вимагати від ТОВ "Техспецмонтаж" сплати суми боргу за кредитними договорами на загальну суму 1,3 млрд грн;
- визнати відсутнім у Приватбанку права вимагати від ТОВ "Техспецмонтаж" сплати суми боргу за кредитними договорами на вказану суму.

Згідно з іншою ухвалою Госпсуду м. Києва від 16 серпня, ТОВ «Хромія» також подало позов до Приватбанку і ТОВ «Ранея» (справа №910/13685/17), в якому просить суд

- визнати право ТОВ "Хромія" вимагати від ТОВ "Ранея" сплати суми боргу 759 млн грн за низкою кредитних договорів 2013-2014 років, сплаченого компанією "Хромія" для Приватбанку за компанію "Ранея";
- визнати відсутнім у Приватбанку право вимагати від ТОВ "Ранея" вказаної суми.

Відповідно до ухвали Госпсуду м. Києва від 19 серпня, ТОВ "Ніон Інвест Груп" подало позов до Приватбанку і ТОВ «Лавертон» (справа №910/13708/17), в якому просить суд

- визнати право ТОВ «Ніон Інвест Груп» вимагати від ТОВ «Лавертон» сплати суми боргу 655 млн грн за кредитними договором 2013-2015 років, який був сплачений компанією «Ніон Інвест Груп» для Приватбанку за компанію «Лавертон»;
- визнати відсутнім у Приватбанку права вимагати в ТОВ «Лавертон» сплати вказаної суми.

Згідно з ухвалою Госпсуду м. Києва від 30 серпня, ТОВ «Фініті-Компані» подало позов до Приватбанку і ТОВ «Інтерсплав» (справа №910/14426/17), в якому просить суд

- визнати право ТОВ «Фініті-Компані» вимагати від ТОВ «Інтерсплав» сплати суми боргу за низкою кредитних договорів 2011-2015 років у розмірі 1,1 млрд грн;
- визнати відсутнім у Приватбанку права вимагати в ТОВ «Інтерсплав» сплати вказаної суми боргу.

Відповідно до ухвали Госпсуду м. Києва від 30 серпня, ТОВ «Дрім-Компані» подало позов до Приватбанку і ТОВ «Ріботто» (справа №910/14457/17), в якому просить суд

- визнати право ТОВ «Дрім-Компані» вимагати від ТОВ «Ріботто» сплати суми боргу за кредитними договорами 2014-2015 років на загальну суму 173 млн грн, які були сплачені компанією «Дрім-Компані» для Приватбанку за компанію «Ріботто»;
- визнати відсутнім у Приватбанку права вимагати від ТОВ «Ріботто» сплати вказаної суми.

На такому фоні низка компаній також подала позови до Приватбанку, в яких позивачі просять суди зобов’язати банк-відповідача передати їм документи, а саме кредитні договори та договори забезпечення виконання боргових зобов’язань позичальників банку.

Наприклад, в серпні такі позови до Приватбанку подали

- ТОВ «Фініті-Компані» (справа №910/14474/17 – щодо кредитних договорів банку з ТОВ «Мірігон»);

- ТОВ «Боранд Трейд» (справа №910/14439/17 – щодо кредитних договорів банку з «Інторно»);

- ТОВ «Арнад Груп» (справа №910/13677/17 – щодо кредитних договорів банку з ТОВ «Сталь»);

- ТОВ «Адор ЛДТ» (справа №910/13671/17 – щодо кредитних договорів банку з ТОВ «Компанія «Біола»).

Звернемо увагу, що, принаймні, в частині з подібних судових справ, про які згадувалося, як треті особи фігурують в т.ч. Нацбанк та НАБУ (наприклад, в одному з позовів ТОВ "Лайк Сіті", ТОВ "Дрім-Компані" тощо).

Нагадаємо, на початку липня вже колишній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв про неринкові (занижені) ставки кредитів, які видав Приватбанк восени 2016 року (тобто до націоналізації) в рамках реструктуризації/трансформації портфелю корпоративних кредитів. Це ж саме в інтерв’ю для Finbalance стверджувала заступник глави НБУ Катерина Рожкова.

Перед цим – у травні – екс-співвласник Приватбанку Ігор Коломойський публічно наголошував, що осіння реструктуризація кредитного портфелю Приватбанку восени 2016 року відбулася під контролем НБУ.

У липні колишній перший заступник глави правління Приватбанку Володимир Яценко (працював у команді Олександра Дубілета) опублікував переписку з представником НБУ, з якої випливає, що Нацбанк погоджувався на 12-відсоткову ставку по гривневим кредитам Приватбанку для юросіб.

У другій половині липня заступниця глави правління НБУ Катерина Рожкова зрештою публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ».

«Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.

Як звертав увагу Finbalance, в рамках кримінального провадження №52017000000000153 щодо неоднозначних операцій Приватбанку перед його націоналізацією (у т.ч. щодо осінньої реструктуризації корпоративного портфелю) детективи НАБУ мають питання і до НБУ, і «приватівців».

P.S.

Раніше екс-член ради НБУ, міноритарний акціонер Укргазбанку Василь Горбаль у коментарі для Finbalance, аналізуючи можливі варіанти дій держави з корпоративним портфелем націоналізованого Приватбанку, зауважував, що, наприклад, продати відповідні активи було б «надзвичайно складно», з огляду на те, що кредитний портфель торік восени вже був реструктуризований/трансформований, уже визначені тривалі терміни погашення позик і т.д.

Оцінюючи ж можливості досягнення державою та екс-власниками Приватбанку збалансованого рішення щодо, по суті, нової реструктуризації корпоративного портфелю (про що ведуться переговори), В. Горбаль зауважив, що якщо компроміс буде, то знову ж таки «надзвичайно складним».

«Реструктуризація не може бути однотипною до всіх кредитів – наприклад, на 10 років [про можливість чого заявляла глава НБУ Валерія Гонтарева, - Finbalance], під одну ставку з якимось пільговим періодом. Щось, можливо, має бути списано. Але за це треба брати відповідальність представникам держави. А в нас зазвичай такі речі стають предметом уваги правоохоронців... Якщо ж держава буде вимагати негайного погашення, Приватбанк може через деякий час ідентифікувати ці кредити як повністю безнадійні», - констатував В. Горбаль.

На думку фінансиста, тривалий відбір голови правління Приватбанку, з одного боку, міг поставити на паузу переговори щодо реструктуризації корпоративних кредитів, а з іншого боку – конкурсна модель вибору нового керівника націоналізованого банку робить відкритим питання щодо здатності держави забезпечити адекватний контроль за Приватбанком.

«Таке враження, що ми потім будемо апелювати до якогось достатньо некерованого правління... Та й наглядова рада Приватбанку суттєво відрізняється від наглядових рад інших держбанків, де є певна контрольованість урядом», - зазначив В. Горбаль.

В. Горбаль не виключав, що за результатами переговорів щодо реструктуризації портфелю Приватбанку по кредитам можуть бути встановлені ставки, «які будуть дивувати експертів, але які будуть давати гарантію повернення позик».

«У своїй практиці я часто використовував по безнадійним кредитам знижені ставки, фактично до мізерної. У багатьох випадках це себе виправдовувало, оскільки клієнт повертав основну суму боргу та залишався вдячним клієнтом банку.

Щоб врегулювати питання Приватбанку, можна було б ухвалити рамковий закон, який уможливив такі реструктуризації. Це стало б певною гарантією для реалізації домовленостей. Але зараз у Верховній Раді інше політико-інформаційне поле, і тому поки що навряд чи це буде можливо», - констатував В. Горбаль.

Про дискусії щодо реальної частки інсайдерських кредитів у портфелі Приватбанку читайте тут.