ВВП в Україні на душу населення – в 2,8 разів менший, ніж у Білорусі, та в 3,4 рази – ніж у Румунії

Все про економіку та фінанси

Обсяги номінального ВВП України на душу населення у 2014 р. знизилися на 951 дол. США до рівня 2979 дол. США, що менше рівня Білорусі у 2,8 раза, Румунії – у 3,4 раза, Польщі – у 4,8 раза, країн ЄС у цілому – в 12,1 раза. Про це йдеться в аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень до щорічного послання Президента Верховній Раді.

«Це свідчить про глибоку кризу та хибність моделі економічного розвитку України і дисонує з цілями та завданнями європейської інтеграції, - зазначається в документі. – Стійке зниження ВВП спостерігається з III кварталу 2012 р., що свідчить про входження економіки в рецесію. У 2014 р. ВВП України знизився на -6,8 % відносно 2013 р., і прогнозується, що скорочення ВВП досягне дна у 2015 р. Економічне відновлення відбуватиметься у складних умовах, що зумовлено руйнуванням господарського комплексу внаслідок зовнішньої агресії».

Упродовж 2014 року загальна чисельність зайнятих на ринку праці скоротилася на 6,4 % до 18073,3 тис. осіб. Ці процеси найбільше зачепили жінок і сільських мешканців пенсійного віку Донецької, Кіровоградської, Луганської та Хмельницької областей.

Також стрімко скорочувалася чисельність штатних працівників . Якщо впродовж 2009-2013 років цей показник складав у середньому 245 тис. осіб, то в 2014 році обсяги скорочення зросли у 4,6 раза, сягнувши 1136,3 тис. осіб . Понад 70 % цього скорочення зафіксовано в Донецькій та Луганській областях і пов’язано з втратою робочих місць на окупованій території. За їх виключенням загальний рівень скорочення середньооблікової кількості штатних працівників у 2014 році складає 4,1%.

Кількість безробітних торік зросла до 1847,6 тис. осіб. При цьому збільшилася до 12023 тис. економічно неактивних осіб, які не мають можливостей (подекуди – бажання) самостійно забезпечувати прийнятний рівень життя собі та своїм утриманцям. «Саме в середовищі цих осіб найчастіше накопичується соціальний негативізм та агресія», - констатують в Національному інституті стратегічних досліджень.

Фахівці констатують, що кризові процеси на ринку праці спричинили потужні загрози соціальній безпеці країни:

• зниження довіри до державних економічних і соціальних інститутів, що своєю чергою викликає зневіру в реформаторських здібностях влади та погіршує сприйняття необхідних змін;

• суттєве скорочення надходжень податків із доходів фізичних осіб та єдиних соціальних внесків, що ускладнює можливість виконання соціальних зобов’язань держави;

• поширення раптової бідності населення, що руйнує підвалини матеріальної стійкості домогосподарств, унеможливлює провадження реформ у житлово-комунальному господарстві, медицині, освіті; критично знижує внутрішній платоспроможний попит;

• декваліфікація та маргіналізація дедалі більшої кількості осіб працездатного віку, які опинилися у стані тривалої бездіяльності, що своєю чергою стає на заваді подальшому кадровому забезпеченню економічного розвитку;

• поширення масштабів і глибини виявів девіантної поведінки, обумовленої раптовим збідненням, важкими матеріальними втратами та різким зниженням звичного рівня життя й соціального захисту; формуванням почуття безнадії; підвищення рівня сімейної та міжособистісної конфліктності; накопичення соціальних розривів усередині різних суспільних категорій; вивільнення протестного потенціалу.