ВТБ Банк: як «банк Путіна» в Україні тримає удар самого ж Путіна

Все про економіку та фінанси

Російський банк ВТБ у Москві негласно називають «банком Путіна», з огляду на особливо трепетне ставлення кремлівського резидента до цієї держфінустанови. І тим парадоксальніше виглядає, що через військову агресію російського президента проти України саме українська «дочка» ВТБ сильно постраждала, зіткнувшись, принаймні, з одним з найбільших відтоків депозитів у банківській системі, що суттєво перевищив середньоринкові параметри.

Водночас не слід ігнорувати, що це могло бути пов’язано не лише з намаганням населення та бізнесу хоч таким чином висловити свій протест проти агресивної політики Путіна, але й частково з ризиками негативного впливу західних санкцій проти материнської структури банку, а також загальним погіршенням фінансово-економічного становища в Україні, через що і підприємствам, і громадянам могли знадобитися кошти, щоб пройти складні часи на тлі падіння доходів.

Так, портфель гривневих вкладів фізосіб у ВТБ Банку за січень-вересень скоротився на 1,97 млрд грн. (-53,4%), причому в липні-вересні – на 429,7 млн грн. (-20,0%). Щодо валютних вкладів населення, то з урахуванням динаміки офіційного курсу гривні, вони за 9 місяців могли зменшитися на суму біля 244,1 млн дол. (-57,9%), в ІІІ кварталі – на 58,1 млн дол (-24,7%).

По валютним вкладам юросіб динаміка ще гірша. За три квартали відповідний портфель міг зменшитися на суму близько 175,7 млн дол. (-77,9%), причому в ІІІ кварталі – на 59,7 млн дол. (-54,4%). Щоправда, обсяг гривневих вкладів юросіб за січень-вересень скоротився на 238,5 млн грн. (-10,5%), а в липні-вересні навіть зафіксовано його зростання на рівні 40,8 млн грн. (+2%).

Своєрідним амортизатором для балансу ВТБ Банку виступило те, що його пасивна база традиційно активно формувалася з коштів інших банків, основа яких, не виключено (судячи з поширеної практики на ринку), - це фондування материнської та сестринських структур.

Так, на 01 січня кошти банків становили 39,3% усіх пасивів банку. При цьому на 01 жовтня їх частка різко зросла до 63%. Це відбулося не тільки через відтік клієнтських коштів (і відповідно зменшення їх питомої ваги), але й за рахунок нарощування ВТБ Банком міжбанківських позик.

Обсяг гривневих коштів банків у ВТБ Банку за три квартали збільшився в понад 3,5 рази, або на 1,05 млрд грн. Щоправда, в ІІІ кварталі ця заборгованість банку скоротилася на 394,5 млн грн. (-21,3%). З урахуванням же динаміки офіційного курсу гривні, обсяг валютних коштів банків у ВТБ Банку за січень-вересень міг зрости на суму біля 131,3 млн дол (-12,6%). Водночас у липні-вересні вони могли скоротитися на 25,9 млн дол (-2,2%).

У будь-якому разі привертає увагу те, що ВТБ далеко не повністю згорнув фінансування корпоративного сектору (основний сегмент його клієнтури). Так, хоча у січні-вересні портфель гривневих кредитів юросіб у банку скоротився на 883,2 млн грн., або 18,3% (у ІІІ кварталі – на 680,7 млн грн., або 14,7%), однак обсяг валютних позик юросіб міг збільшитися на суму близько 122,8 млн дол., або 9,0% (у липні-вересні – на 4,8 млн дол., або 0,3%).

У ІІІ кварталі продовжилася тенденція ІІ кварталу щодо збільшення відрахувань у резерви під знецінення кредитів та коштів в інших банках. Це після того, як обсяг резервів у І кварталі різко скоротився, а ВТБ Банк отримав дуже несподіваний на фоні економічної ситуації в державі прибуток на рівні 1,25 млрд грн. За підсумками ж 9 місяців прибуток (і дуже значний) зберігся (+745,6 млн грн), що, мабуть, у т.ч. зумовило не надто високий рівень покриття резервами кредитного портфелю юросіб (10,8%), що, однак, більше, ніж було на 01 квітня (9,3%).

Слід відзначити, що відношення резервів до кредитного портфелю фізосіб значно вище: на 01 жовтня – 58,6% (на 01 липня було 49,9%, на 01 січня – 31,9%). Це відбулося не лише за рахунок збільшення резервів як таких, але скорочення самого кредитного портфелю. Враховуючи різкий темп цього процесу (у ІІІ кварталі по гривневим та валютним кредитам -20,9% та -29,1% відповідно, за 9 місяців -39,6% та -47,5%), не слід виключати, що це відбулося не тільки за рахунок погашення клієнтами заборгованості, але й, наприклад, через продаж його частини.

Окрема важлива річ – підвищення показника достатності регулятивного капіталу з 10,16% на 01 липня до 18,51% на 01 жовтня. Очевидно, що не останню роль в цьому зіграли додаткові внески в статутний капітал (правда, ще не зареєстровані в ІІІ кварталі) на рівні майже 1,2 млрд грн. Що, однак, не означає, що більше вливань в капітал фінустанови не знадобиться (як за підсумками стрес-тесту в поточному році, так і в наступному).

На сьогодні одним з основних ризиків для банку є продовження ослаблення гривні, з огляду на високим рівень валютизації того ж кредитного портфелю (по позикам юрособам – 83%).

Наприкінці вересня у банку заявляли, що з початку року ВТБ втрати в Україні склали 26 млрд рублів, а збитки можуть подвоїтися до кінця року.

Як констатував на початку жовтня глава російського ВТБ Андрій Костін, група наразі не планує закривати бізнес в Україні. «Ми прийшли в Україну давно, і так просто йти звідти не зовсім правильно. Навіщо смикатися, ми свої втрати для себе вже зрозуміли. Сильно вони збільшитися не можуть, подивимося, якщо буде позитивний сценарій на протязі одного-двох років, будемо далі працювати, якщо негативний - то, напевно, рано чи пізно закриємо», - зазначив Костін, підкресливши при цьому, що банк в Україні не відчуває політичного або силового тиску.

FINBALANCE

 

Рейтинг ТОП-банків по відтоку депозитів населення див. тут.

Рейтинг ТОП-банків по ліквідності див. тут.

Рейтинг найбільш збиткових і прибуткових банків див. тут.

Рейтинг банків по заробіткам і збиткам на валютних операціях див. тут.

Про фінансовий стан "Альфа-банку" читайте тут.

Про фінансовий стан Укрсиббанку читайте тут.

Про фінансовий стан банку ПУМБ читайте тут.

Про фінансовий стан Укргазбанку читайте тут.

Про фінансовий стан «Райффайзен Банку Аваль» читайте тут.

Про фінансовий стан «Промінвестбанку» читайте тут.

Про фінансовий стан «Дельта Банку» читайте тут.

Про фінансовий стан банку «Надра» читайте тут.

Про фінансовий стан «Сбербанку Росії» читайте тут.

Про фінансовий стан «Укрексімбанку» читайте тут.

Про фінансовий стан «Ощадбанку» читайте тут.

Про фінансовий стан UniCredit Bank читайте тут.

Про фінансовий стан банку «Фінанси та кредит» читайте тут.

Про фінансовий стан «Приватбанку» читайте тут.