ВТБ Банк хоче відсудити 1,2 млрд грн в "Донецької залізниці"

Все про економіку та фінанси

18 червня Госпсуд Донецької області відкрив провадження в справі №905/1119/18 за позовом ВТБ Банку до державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення 1,18 млрд грн заборгованості за кредитними договорами №8, №9, №10, №11 від 30.04.2013. Як третя особа в справі фігурує ПАТ “Українська залізниця”.

Як писав Finbalance, 24.05.2018 Госпсуд Донецької області задовольнив позов Сбербанку в справі №910/22858/17 та вирішив стягнути з “Донецької залізниці” 68,1 млн дол боргу за договором про відкриття кредитної лінії №70-В/11/66/ЮО від 29.12.2011.

Разом з тим, 19.04.2018 у рамках іншого спору (справа №910/653/17) Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Сбербанку та лишив без змін постанову Київського апеляційного госпсуду від 31.10.2017 і рішення Госпсуду м. Києва від 13.03.2017, якими Сбербанку було відмовлено в задоволенні позову про стягнення 55 млн дол з ПАТ “Українська залізниця” за цим же кредитним договором. Згідно з судовими матеріалами, позичальником було ДП “Донецька залізниця”, а до ПАТ “Українська залізниця” банк звернувся із позовом як до правонаступника.

У цьому випадку суди першої та апеляційної інстанції констатували, що згідно зі спецзаконом «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та відповідними постановами Кабміну, перехід прав і обов`язків ДП «Донецька залізниця» до ПАТ «Українська залізниця» пов’язується з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника. А цей процес незавершений, й відповідно, ПАТ “Українська залізниця” не стала повноцінним правонаступником ДП “Донецька залізниця”.

“Колегія суддів [Верховного Суду] погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що ПАТ "Українська залізниця" не набуло прав та обов`язків, як правонаступник ДП "Донецька залізниця", тому заявлені до нього вимоги є передчасними. Доводи касаційної скарги ПАТ "Сбербанк" про те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки передавальному акту ДП "Донецька залізниця" від 05.08.2015 та зведеному передавальному акту від 06.08.2015, які, на думку позивача, підтверджують набуття прав та обов`язків ПАТ "Українська залізниця" від ДП "Донецька залізниця", відхиляються”, - йшлося в постанові Верховного Суду від 19.04.2018.

20.03.2017 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов Сбербанку до ПАТ “Українська залізниця” про стягнення 47,8 млн дол та 59,6 млн грн за договором про відкриття кредитної лінії №32-В/12/66/ЮО від 21.09.2012. Як третя особа цій справі (№910/537/17) фігурує ДП "Донецька залізниця". Наразі Київський апеляційний госпсуд розглядає апеляційну скаргу Сбербанку на рішення суду першої інстанції.

Раніше "Укрзалізниця" заявляла, що на окупованій частині Донецької та Луганської областей залишилося близько 25 тисяч вагонів - як УЗ, так і інших власників.

"Це приблизно чверть вагонів парку компанії. Крім того, там залишилося багато нерухомого майна УЗ. Приблизно 60-70% майна "Донецької залізниці" залишилися там", - зауважували в "Укрзалізниці".

Як писав Finbalance, обсяг позовних вимог ще однієї “дочки” російського держбанку - Промінвестбанку - до “Укрзалізниці” та пов’язаних з нею структур сягає 214 млн дол.

Один з позовів (по справі №910/7254/17) був задоволений як судом першої, так і апеляційної інстанції - і з “Укрзалізниці” було стягнуто 12,5 млн дол та 122,3 млн грн. Однак Вищий госпсуд ці рішення скасував та відправив справу на новий розгляд, оскільки позичальником була “Південно-Західна залізниця”, а до “Укрзалізниці” як її правонаступниці через незавершеність процесу злиття ще не перейшли всі права та зобов’язання. Крім того, ВГСУ вказав на те, що суди нижчих інстанцій не аргументували невзяття до уваги факту застосування санкцій до Промінвестбанку.

У березні-2017 «Укрзалізниця» звернулася за роз’ясненнями до Кабміну, чи варто повертати Промінвестбанку борги, з огляду на ризик того, що відповідні кошти, як зазначалося, можуть бути спрямовані на фінансування тероризму та підтримку військової агресії Росії проти України. 07.12.2017 Госпсуд м. Києва задовольнив позов Промінвестбанку та визнав вказану інформацію УЗ “недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Промінвестбанку” (цитата з матеріалів судової справи №910/16027/17).

Згідно з ухвалою Солом’янського райсуду м. Києва від 15.03.2018, детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №52017000000000522 від 28.07.2017 за фактом можливих зловживань керівництва “Укрзалізниці” в контексті врегулювання питання боргів перед Промінвестбанком.

Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.08.2017, Головна військова прокуратура Генпрокуратури здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000000861 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258-5 Кримінального кодексу («Фінансування тероризму»).

У документі наводилися дані прокуратури, що «керівництво та посадові особи ПАТ «Укрзалізниця» шляхом формального представництва інтересів ПАТ «Укрзалізниця» в судах створюють широку можливість стягнення понад 7 мільярдів 758 мільйонів гривень [боргів] утворених протягом 2007-2013 років ДП «Донецька залізниця» перед банківськими установами із капіталом Російської Федерації». Як констатувалося, виконання рішень судів «тягне тяжкі наслідки ПАТ «Укрзалізниця». В ухвалі суду серед банків з російським держкапіталом був названий лише Сбербанк (59 млн дол), також згадана компанія «ВТБ Лізинг України» (34,9 млн дол).

Про боргові спори «Укрзалізниці» з Таскомбанком, ПУМБ, Ощадбанком, ВБР, Альфа-Банком - тут.