До порядку денного сьогоднішнього засідання Верховної Ради внесений, зокрема, законопроект №2449 «Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (серед його авторів – С. Кубів, Фурсін І., Рибалка С., Довбенко М., Демчак Р., Лаврик О., Романюк В.).
Законопроектом пропонується надати право НБУ не відносити банк до категорії проблемних та неплатоспроможних, у разі якщо зменшення розміру регулятивного капіталу, значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу, нормативів поточної та короткострокової ліквідності, збільшення обсягу негативно класифікованих активів банку, за якими має оцінюватися ризик і формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України, спричинене зростанням курсу іноземних валют до національної валюти України та/або формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.
НБУ публічно визнавав, що це він ініціював розробку законопроекту №2449. Як наголошував перший заступник глави НБУ Олександр Писарук, що усі норми документу було погоджено з МВФ.
У Нацбанку нагадували, що на сьогодні закон "Про банки і банківську діяльність" зобов’язують НБУ віднести банк до категорії проблемних, наприклад, якщо норматив достатності капіталу банку зменшився лише на піввідсотка – з нормативного значення 10% до 9,5%, а в разі зменшення розміру нормативу капіталу до однієї третини – з 10% до 3% банк визнається неплатоспроможним.
24 лютого НБУ прийняв постанову №129 (дещо модернізована версія постанови №859 від 25 грудня 2014 р.), в якій уже передбачено, що через девальвацію гривні після 6 лютого 2014 року до банків не будуть застосуватися заходи впливу за порушення низки ключових економічних нормативів (у т.ч. Н2 — достатності регулятивного капіталу), що пов`язані з переоцінкою рахунків у валюті та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями після 6 лютого 2014-го. Це, правда, за умови дотримання банком нормативів, зокрема, "інсайдерських" нормативів Н9 та Н10 на дату укладення договору/здійснення операції. Цей порядок має діяти до 1 січня 2019 р.
З огляду на внесення законопроекту №2449, виникає питання, наскільки легітимною (саме з юридичної точки зору, а не з точки зору практичної необхідності/доцільності, - ред.) була та є постанова №129 (і №859)? Чи не є її прийняття та застосування на сьогодні (до внесення відповідних змін до профільного закону) перевищенням повноважень НБУ?
Фактично ситуація подібна до введення мораторію на зняття депозитів у 2008-2009 рр: з юридичної точки зору права на це в НБУ не було (тобто він порушував закон), а з практичної - альтернативи фактично не було.