Уряд закріпив за Ощадбанком монополію на 150-мільярдному ринку електроенергії

Все про економіку та фінанси

27 лютого Кабмін прийняв постанову №140 “Про визначення уповноваженого банку ринку електричної енергії”.

“Визначити уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання ринку електричної енергії, публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”, - йдеться в документі.

Таким чином, Кабмін зробив Ощадбанк монополістом на ринку, річний обсяг якого оцінюється на суму близько 150 млрд грн (щоденно на рахунках - приблизно 500-700 млн грн).

Як відомо, главою правління Ощадбанку є Андрій Пишний - близький соратник лідера “Народного фронту” Арсенія Яценюка, з яким зблизився глава уряду Володимир Гройсман (на фоні непростих взаємин з Президентом Петром Порошенком).

Як зазначив уряд, постанова №140 “сприятиме забезпеченню повноцінному функціонуванню нового ринку електричної енергії” (цитата).

При цьому Кабмін послався на пункт 2 частини третьої статті 5 Закону "Про ринок електричної енергії", яким визначено, що до повноважень уряду в сфері електроенергетики належить у т.ч. “визначення вимог до уповноваженого банку та переліку уповноважених банків ринку електричної енергії” (цитата).

Звернемо увагу, що в законі прямо зазначено - “переліку уповноважених банків” (а не "єдиного уповноваженого банку").

Разом з тим, постановою Кабміну №709 від 05.09.2018 («Про затвердження вимог до уповноваженого банку ринку електричної енергії») були прийняті вимоги до уповноваженого банку ринку електричної енергії, які негласно вказують на критерії одного державного банку - Ощадбанку.

По-перше, в документі вказано, що уповноваженим банком є “державний банк”. Таким чином, відсікаються не лише банки з приватним (у т.ч. західним капіталом), але й у т.ч. Укргазбанк - який, будучи по суті держбанком (адже державі в особі Мінфіну належить 94,94% його акцій), з формальної точки зору таким не зовсім є, оскільки статтею 7 Закону “Про банки і банківську діяльність” визначено, що держбанк - “це банк, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі” (цитата).

По-друге, згідно з постановою, в уповноваженого банку має бути “досвід обслуговування та кредитування енергогенеруючих компаній, енергопостачальників, оптового постачальника електричної енергії” (такого досвіду немає в Приватбанку);

По-третє, уряд передбачив, що уповноважений банк повинний мати “розгалужену мережу відокремлених підрозділів” (а вона відсутня в Укрексімбанку).

По-четверта, в уповноваженого банку має бути “підрозділ з обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників ринку електричної енергії” (наразі він є лише в Ощадбанку, однак міг би бути створений і в Укргазбанку, і Укрексімбанку, і Приватбанку).

Постановою №709 від 05.09.2018 Кабмін передбачав, що Міненерго мало подати для уряду пропозиції “щодо визначення переліку уповноважених банків, що відповідають вимогам, затвердженим цією постановою”.

Тобто ще у вересні Кабмін планував, що уповноважених банків мало бути більше, ніж один. А в кінці лютого в уряді “змінилася концепція” й була закріплена монополія Ощадбанку.

Кабінет Міністрів проігнорував звернення кількох банків, які, за даними Finbalance, висловлювалися проти нерівного ставлення уряду до учасників ринку.

Про монопольне становище Ощадбанку на інших сегментах фінансового ринку, які за ним закріпив Кабмін (у т.ч. супровідну критику Антимонопольного комітету) читайте тут.

Контекст

Як писав Finbalance, 11.09.2018 Солом’янський райсуд м. Києва задовольнив клопотання детективів НАБУ та в рамках кримінального провадження №52018000000000158 надав їм тимчасовий доступ до документів (з можливістю вилучення/виїмки), які знаходилися в Ощадбанку за всіма балансовими аналітичними рахунками з обліку заборгованості держпідприємства “Енергоринок” як позичальника за низкою кредитних договорів 2016-2017 років.

Згідно з судовими матеріалами, під час розслідування кримінального провадження №52018000000000158 від 26.02.2018 (за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу - “Зловживання владою або службовим становищем”) детективи НАБУ встановили, що упродовж 2016-2017 років службові особи Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), “зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах товариств енергетичного холдингу «ДТЕК», приймали регуляторні рішення на користь зазначених товариств, внаслідок чого спричинено тяжкі наслідки інтересам інших виробників електричної енергії” (цитата).

Як констатується, на виконання постанов НКРЕКП прийнятих упродовж 2016-2017 років підприємствам ПАТ «ДТЕК Західенерго», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «Київенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго» “необґрунтовано надавались переваги перед іншими виробниками електричної енергії, у тому числі державними підприємствами, у виді перерахування ДП «Енергоринок» кредитних коштів для здійснення авансових платежів за товарну продукцію у загальному розмірі понад 10 млрд грн” (цитата).

“У ході досудового розслідування встановлено, що на підставі постанов НКРЕКП упродовж 2016-2017 років між ДП «Енергоринок» та АТ «Ощадбанк» укладено ряд договорів кредитної лінії, відповідно до яких підприємствам енергетичного холдингу «ДТЕК» перераховувались кредитні кошти”, - йдеться в судових матеріалах.

Як писали “Наші гроші”, детективи НАБУ розслідували, зокрема, обставини прийняття НКРЕКП рішень щодо порядку розподілу уповноваженим банком коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання ДП «Енергоринок».

Так, у грудні 2016 року за результатами низки рішень НКРЕКП та Міністерства енерговугілля держпідприємство «Енергоринок» перерахувало компаніям «ДТЕК» 676 млн грн. і ще 10 млн грн державним енергокомпаніям по боргам. Разом з тим по алгоритму, визначеному законом «Про електроенергетику», ці кошти мали бути розподілені між підприємствами теплової, атомної, річкової, альтернативної електрогенерації та «Укренерго». Однак по рішенню НКРЕКП, крім теплогенерації, грошей не отримав ніхто.

У 2017-2018 роках НКРЕКП і Міненерго знову прийняли низку рішень, по яким «Енергоринок» взяв кредит у розмірі 2 млрд грн в Ощадбанку і віддав ці гроші підприємствам теплової генерації для розрахунків за вугілля по боргам, накопиченим станом на 1 вересня 2017 року. З цієї суми 1,48 млрд грн. отримала група «ДТЕК», решту розділили «Центренерго» та «Донбасенерго». Компанії інших видів електрогенерації включно з державним «Енергоатомом» знову не отримали нічого, хоча ці кошти по законному алгоритму мали ділитись на всіх.

Як підкреслювалося, теплоенергетики отримали ці гроші безкоштовно, виплату відсотків по кредиту має виконувати «Енергоринок». Гроші на відсотки збирають зі споживачів України у вигляді спеціальної надбавки до тарифу. 

ДП «Енергоринок» у червні 2018 року за результатами тендерів уклав п’ять угод загальною вартістю 386,66 млн грн про відкриття відновлюваних кредитних ліній на загальну суму 3,4 млрд грн. Кошти були позичені для авансу виробникам електроенергії відповідно до постанов НКРЕКП.

ДП «Енергоринок» уклало чотири кредитні угоди з Ощадбанком на 2,7 млрд грн (обслуговування яких обійдеться загалом у 334,28 млн грн). Виконання угод забезпечено заставою майнових прав – прав вимоги за договорами з енергопостачальними компаніями загальною заставною вартістю 4,86 млрд грн.

Крім того, ДП “Енергоринок” уклало кредитну угоду з Укргазбанком на 700 млн грн (під 19,1% річних на строк до 30 листопада 2018 року, обслуговування коштуватиме 52,38 млн грн). Виконання угоди забезпечено заставою майнових прав – прав вимоги за договорами з енергопостачальними компаніями АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» загальною заставною вартістю 1,26 млрд грн.

У березні 2018 року Кабмін погодив річну відстрочку (до 1 травня 2019 року) на повернення “Енергоринком” для Ощадбанку 1,7 млрд грн кредитів.