Укрексімбанк вимагає 40 млн євро в екс-банка Клюєвих та заступниці міністра фінансів

Все про економіку та фінанси

Укрексімбанк звернувся в Госпсуд м. Києва з позовом до Фонду гарантування та ліквідатора “Актив-Банку”, в якому вимагає включити його (Укрексімбанку) кредиторські вимоги на 39,4 млн євро, 24,5 тис дол і 357,2 тис грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів “Актив-Банку” як такі, що підлягають задоволенню позачергово.

Свої вимоги Укрексімбанк обгрунтовує заборгованістю

- за кредитним договором №15106К134 від 22.11.2006 у розмірі 39,3 млн євро та 284,1 тис грн, що був укладений між Укрексімбанком та ПрАТ «Укрпідшипник» і виконання якого забезпечено іпотечними договорами №151110Z24 від 27.01.2010 та №151110Z25 від 27.01.2010, укладеними між Укрексімбанком і “Актив-Банком”;

- за кредитним договором №151109К19 від 03.06.2009 в розмірі 183,5 тис євро та 24,5 тис дол, що був укладений між Укрексімбанком і ВАТ «Завод напівпровідників» та виконання якого забезпечено гарантією "Актив-Банку" №0417/-1-Г від 17.04.2013.

Нагадаємо, власниками «Актив-банку» до кінця 2012 року були брати Клюєві. Наприкінці 2012 року вони продали «Актив-Банк» для нинішньої першої заступниці міністра фінансів Оксани Маркарової та її чоловіка – екс-глави спостережної ради Ощадбанку й акціонера Акордбанку Данила Волинця.

Навесні-2014 О. Маркарова і Д. Волинець перепродали банк групі інвесторів, які, за даними учасників ринку, були близькими до бізнесмена Олександра Антонова – батька Володимира Антонова (останній свого часу був акціонером збанкрутілого «Міського комерційного банку»).

О. Маркарова як перший заступник глави Мінфіну входить у наглядові ради Укрексімбанку, Ощадбанку, Приватбанку, Укргазбанку.

Коментарі О. Маркарової щодо співпраці з Клюєвими (у т.ч. про придбання в них "Актив-Банку") та відповідне кримінальне провадження ГПУ читайте тут.

Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Дніпровського райсуду м. Києва від 12.07.2017, поліція вела розслідування в кримінальному провадженні №4201510040000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).

Як зауважувалося в судових матеріалах, посадові особи "Актив-Банку" у період 2009-2013 років уклали ряд кредитних договорів з компаніями групи «Актив Солар», які не були повернені позичальниками «внаслідок порушення співробітниками банку основних принципів кредитування».

«Службовими особами банку здійснено багаторазові пролонгації строків повернення кредитних коштів та виведення заставного майна та майнових прав з активів банку, тобто розтрату чужого майна, яке перебувало у віданні службових осіб, вчинене шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах», - йшлося в судових документах.

У них зазначалося, що «Актив-Банк» укладав кредитні договори з компаніям, які пов’язували з Клюєвими в т.ч. в 2013 році – тобто в період, коли його власниками були вже О. Маркарова та її чоловік.

За даними Фонду гарантування, на 01.03.2018 вкладникам “Актив-Банку” в межах гарантійної суми було виплачено 1,3 млрд грн (98,9% запланованих виплат).

Про боргові спори між НБУ та ліквідатором “Актив-Банку” - тут.

Як писав Finbalance, ПрАТ "Завод напівпровідників" було визнано банкрутом постановою Госпсуду Запорізької області від 24.11.2016, яка була залишена без змін постановою Донецьким апеляційного госпсуду від 01.03.2017 та постановою Вищого госпсуду від 11.05.2017.

Суди визнали вимоги Укрексімбанку до ПрАТ “Завод напівпровідників” на 7 млрд грн. Щоправда, згідно з судовими матеріалами, на 30.09.2016 активи підприємства оцінювалися на рівні 6,035 млрд грн, пасиви – 16,2 млрд грн.

Серед великих кредиторів ПрАТ «Завод напівпровідників» - у т.ч. ТОВ «Актив Солар»: 19.07.2017 суд визнав його вимоги до компанії-боржника на 2,22 млрд грн, а 30.07.2015 – на 3,16 млрд грн.

За даними НКЦПФР, 74,99% акцій ПрАТ «Завод напівпровідників» належать австрійській компанії Activ Solar GmbH, бенефіціарами якої вважалися брати Клюєві (у 2015 році в компанії цю інформацію заперечували).

Як писав Finbalance, у січні Госпсуд Донецької області відкрив провадження в справі про банкрутство ПрАТ “Укрпідшипник” (за даними держреєстру, власниками істотної участі є брати Клюєві) та ввів процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів. У кінці лютого суд прийняв до розгляду заяву Укрексімбанку про визнання його кредитором ПрАТ “Укрпідшипник” на 2 млрд грн.

13.03.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ПрАТ “Укрпідшипник” на ухвалу Госпсуду Донецької області від 07.09.2017 та постанову Донецького апеляційного госпсуду, якими підприємству було відмовлено в задоволенні заяви про надання ще однієї відстрочки (до 01.09.2018) на виконання рішення Госпсуду Донецької області від 26.11.2015 про стягнення з нього на користь Укрексімбанку 41 млн євро заборгованості.

Раніше суди хоча й підтвердили правомірність кредитних вимог Укрексімбанку на 41 млн євро, проте вони вирішили, що борг має повертати ПрАТ "Укрпідшипник" (позичальник), тоді як зобов’язання ПАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" та ПрАТ "Артемівський машинобудівний завод "Вістек" за договорами поруки були визнані припиненими (з огляду, зокрема, на збільшення обсягу відповідальності як поручителів через внесення змін у кредитний договір без отримання на те їх згоди).

У пресі наводилися неофіційні дані, що загалом Ощадбанк підтримав бізнес Клюєвих через кредити і кредитні гарантії на 500 млн євро (340 млн євро припадали на кримські активи).

На початку 2015 року в Ощадбанку публічно заявляли, що обсяг заборгованості корпоративних клієнтів у Криму сягав 650 млн дол, а 94% цього портфелю – це позики на будівництво 16 сонячних електростанцій, які пов’язували з Клюєвими.

У 2016 році глава правління Ощадбанку Андрій Пишний констатував, що «континентальна» частина кредитів, виданих Ощадбанком під «сонячні» проекти Клюєвих, обслуговується. Перед цим ЗМІ повідомляли, що, принаймні, частину боргів «сонячних» компаній перед Ощадбанком обслуговує китайська CNBM.

Дані СБУ щодо дозволу НБУ для Промінвестбанку на виплату боргу Клюєвих перед китайцями - тут.

Про банкрутства австрійських компаній "імені" Клюєвих - тут і тут.