«Укрексімбанк»: між держбюджетним молотом та девальваційною наковальнею

Все про економіку та фінанси

Серед двох найбільших держбанків – «Укрексімбанку» та «Ощадбанку» - уряди традиційно (незалежно від політзабарвлення) більш трепетно ставляться до першого. Передусім тому, що «Ексім» історично активніше працює на зовнішніх ринках капіталу, тісніше взаємодіє з міжнародними фінансовими організаціями, більше орієнтується на роботу з корпоративним сектором. Відповідно на нього хоч і вішалися «спецзавдання державної значущості» у вигляді, передусім, підтримки «Нафтогазу», проте не так брутально, як на «Ощад».

У міру погіршення фінансово-економічної ситуації в України (не тільки й не стільки в 2014, скільки в 2012-2013 рр.) і поступового закриття міжнародних ринків капіталу для українських позичальників, звичні «умовності» стали призабуватися. І зрештою «Укрексім» повномасштабно підключився до виконання функції покриття дефіциту держбюджету, «прокачування» ОВДП для фактично емісійного фінансування держказни і т.д. Особливо чітко це простежувалося в ІІІ кварталі. Й наклалося на цілий букет інших проблем банку.

ОВДП-шний склад

Якщо на кінець 2012-го в «Укрексіма» портфель ОВДП на продаж становив 5,2 млрд грн., то на кінець 2013-го – вже 17,9 млрд грн. (в «Ощада» - 5,2 млрд грн. та 21 млрд грн. відповідно).

Високою є ймовірність того, що в ІІІ кварталі-2014 «Укрексімбанк» різко збільшив портфель ОВДП. Принаймні, обсяг цінних паперів на продаж в розпорядженні банку в липні-вересні зріс відразу в півтора рази (приблизно на 17 млрд грн) – майже до 50,3 млрд грн. Це при тому, що далеко не всі випуски ОВДП, які були в цей період, «перекочували» у портфель НБУ.

У липні-вересні нацбанківський портфель ОВДП збільшився на 79,4 млрд грн., у той час як випуск ОВДП для докапіталізації «Нафтогазу» у цей період склав 73,7 млрд грн., випуск ОВДП суто для бюджетних потреб на 13,2 млрд грн. та ПДВ-облігацій на 6,7 млрд грн. Таким чином, на ринку був «надлишок» не поглинутих центробанком держоблігацій на суму біля 14,2 млрд грн. Принаймні, частина з них цілком могла осісти на балансі саме «Ексіму».

Зростання питомої ваги ОВДП в активах «Укрексімбанку» (на 01.10 їх частка – 38,2%, тоді як на 01.07 – 30,1%, на 01.01 – 35,1%) було зумовлено в т.ч. скороченням кредитного портфелю. У ІІІ кварталі обсяг гривневих кредитів юросіб в банку зменшився на 1,36 млрд грн., або на 7,0% (за 9 місяців – на 948,7 млн грн., або 5,0%), а валютних – десь на 236,8 млн дол, або 8,6% (за 9 місяців – на 329,8 млн дол, або 11,6%). Що більш-менш зіставно з динамікою загалом по банківській системі. У будь-якому разі факт лишається фактом: кредитне підживлення економіку з боку держбанку скорочувалося, а фінансування потреб уряду – зростало.

Мегазбитки: зима завжди приходить несподівано

Водночас не ОВДП-фактор найбільше привертає увагу в фінансовій звітності «Укрексімбанку» за ІІІ квартал. Найбільш неприємний сюрприз – величезні збитки банку, які склали 4,06 млрд грн. (за 9 місяців – 3,95 млрд грн.), при тому, що збиток всієї банківської системи за 9 місяців становив 10,635 млрд грн. Основна причина цього – відрахування банком в резерви під знецінення кредитів та коштів в інших банків. У ІІІ кварталі вони склали відразу 5,4 млрд грн., що майже в півтора рази більше, ніж за все 1-е півріччя (тоді було 3,64 млрд грн).

Наслідком цього стало в т.ч. падіння власного капіталу «Укрексімбанку» в ІІІ кварталі на 4,184 млрд грн. (-23%) – до 13,97 млрд грн. Правда, рівень покриття резервами кредитного портфелю юросіб у фінустанови підвищився до 31,8% (з 21,3% на 01.07 та 20,8% на 01.01). По кредитному портфелю фізосіб цей показник склав 175,1% (на 01.07 – 137,9%, на 01.01 – 70,2%). Для чого потрібно така надмірність, не зовсім зрозуміло. Хіба для заощадження податкових платежів?..

Потреба у величезних відрахуваннях в резерви могла бути зумовлена не лише «фізичним» зростанням проблемної заборгованості на фоні погіршення фінансового стану багатьох позичальників й проблем з виконанням боргових зобов’язань у Криму та на Донбасі (окрема історія – неповернення кредитів структурами, пов’язаної з представниками минулої влади), але й переоцінкою валютних кредитів, під які доводилося доформовувати резерви. І саме з огляду на це, вже зафіксовані збитки можуть бути далеко не останніми.

Валютне прокляття

Високий рівень валютизації як активів, так і пасивів – справжній бич для «Укрексімбанку». Його коротка валютна позиція (перевищення валютних зобов’язань над валютними активами) на 01.10 становили 9,84 млрд грн., що у випадку продовження девальвації (ризики якої, на жаль, існують, причому істотні) може стати справжнісінькою бомбою, вибух якої ще більше порве баланс. До речі, на 01 жовтня частка валютних кредитів у корпоративному портфелі банку складала 64,4%, частка з валютних депозитів населення у відповідному портфелі – 60,3%, а юросіб – 40,4%, що є відчутно більшим показником, ніж у середньому по банківській системі.

У валютному контексті слід також звернути увагу на відтік валютних депозитів фізосіб. Як виявилося, держвивіска не врятувала «Укрексімбанк» від нього. Так, відповідний портфель за три квартали міг зменшитися на суму близько 254 млн дол (-21,6%), в ІІІ кварталі – на 52 млн дол (-5,3%). При цьому, щоправда, обсяг гривневих вкладів населення у фінустанові в липні-вересні збільшився на 34,8 млн грн (+0,4%), а за січень-вересень – на 25 млн грн (+0,3%).

До слова: згідно зі статистикою НБУ, в ІІІ кварталі обсяг гривневих депозитів населення у банківському секторі скоротився 6,5%, за 9 місяців – на 18%. Щодо валютних вкладів, то в липні-вересні «мінус» загалом по ринку склав 10,3%, а за січень-вересень – 33,6%.

Виводили з «Укрексімбанку» валютні депозити і юрособи. З урахування динаміки офіційного курсу гривні, в ІІІ кварталі відповідний портфель міг скоротитися на суму (доларовому еквіваленті) біля 206,77 млн дол (-10,9%). При цьому за підсумками січні-вересня обсяг валютних вкладів юросіб в «Укрексімбанку» зменшився на 166,75 млн дол (-9,0%).

Слід зазначити, що валютне питання для «Укрексімбанку» важливе не тільки з точки зору підтримки поточної стабільності, але й погашення євробондів на 750 млн дол, яке не за горами (має відбутися наприкінці квітня-2015). Сказати зі стовідсотковою впевненістю, що банк зможе це зробити власними силами без підтримки НБУ та уряду, на сьогодні було б великою сміливістю, особливо, з огляду на «парад» реструктуризацій та вже й дефолтів у приватному секторі. Уже не кажучи, що (дуже м’яко кажучи) і в держсекторі валютним профіцитом не пахне.

Водночас, зрозуміло, що держава всіма силами буде намагатися за потреби допомогти квазісуверенному позичальнику, щоб і собі (раптом що) не отримати дефолтне тавро. Власне, можна говорити про те, що відповідна підтримка вже сьогодні надається. Причому йдеться не лише про «класичне» рефінансування і тому подібне.

У ІІІ кварталі дуже загадково обсяг гривневих депозитів юросіб в «Укрексімбанку» збільшився в 2,3 рази – на 22,5 млрд грн (за 9 місяців – майже удвічі – на 21,4 млрд грн). Не виключено, що це можуть бути гроші «Нафтогазу». Принаймні, фінансисти розповідають, що в серпні-вересні кошти «Нафтогазу» на окремих рахунках в НБУ були включені в обсяг депозитів юросіб банківської системи, що додало до загального депозитного портфелю в національній валюті 22 млрд. грн., а в валюті - 3,1 млрд. дол.

Про фінансовий стан «Ощадбанку» читайте тут.

Про фінансовий стан UniCredit Bank читайте тут.

Про фінансовий стан «Сбербанку Росії» читайте тут.

Про фінансовий стан банку «Надра» читайте тут.

Про фінансовий стан банку «Фінанси та кредит» читайте тут.

Про фінансовий стан «Приватбанку» читайте тут.