У якій фінансовій кондиції «Приватбанк» увійшов в IV квартал: огляд звітності

Все про економіку та фінанси

Якщо якийсь банк в Україні і може претендувати на пафосний статус «to big to fail», то це, передусім, «Приватбанк». За підсумками першого півріччя, частка його активів у банківській системі сягала 15,6%, а в депозитному портфелі фізосіб – 24,2%. Так, до показників, скажімо, Сбербанку Росії, який контролює фактично половину російського банківського ринку, ще далекувато, однак враховуючи висококонкурентне середовище в Україні й недержавне походження, рівень концентрації «Приватом» активів і пасивів видається більш ніж значним. І далеко не факт, що позитивною тенденцією було б дуже подальше активне нарощування цим банком своєї частки на ринку.

Усвідомлюючи системне значення «Привату» для банківської системи, багато хто небезпідставно думає, що навіть за найбільш негативних сценаріїв в економіці та на ринку, малоймовірно, що держава може дозволити собі залишити цю фінустанову напризволяще. Навіть якби й хотіла. Зрештою це вважалося однією з ключових «підстраховок» І. Коломойського та його партнерів від ризику «розкуркулення» за минулої влади.

Обгрунтованість окресленої гіпотези підтвердилася з активізацією економічних проблем в Україні в 2014 році. Різні джерела констатують, що на фоні рекордного відтоку депозитів з фінустанов у поточному році «Приват» став одним з основних одержувачів рефінансування НБУ. З чим саме це більш доречно пов’язувати – системним значенням банку для ринку чи значним впливом «дніпропетровських» на нинішню владу, їх політичними заслугами в провалі путінського проекту «Новоросія» тощо - питання політекономічного смаку.

Про відтік депозитів

У будь-якому разі фактом лишається те, що «Приватбанк» наразі немає видимих ознак проблем з поверненням тих-таки депозитів населенню, якк окремі великі оператори цього ринку.

Згідно з даними фінансової звітності «Привату», за підсумками ІІІ кварталу обсяг гривневих депозитів фізосіб у ньому скоротився на 1,75 млрд грн. (-3,3%), а за січень-вересень – на 9,14 млрд грн (-15%). Для порівняння: згідно з даними НБУ, в ІІІ кварталі обсяг гривневих депозитів населення у банківській системі зменшився на 14,5 млрд грн (-6,5%), за 9 місяців – на 45,6 млрд грн. (-18%). Тобто у відносному вимірі відтік вкладів у нацвалюті з «Приватбанку» був менш інтенсивним, ніж у цілому по системі.

Щодо валютних депозитів населення, то якщо відштовхуватися від зміни офіційного курсу гривні упродовж року (на 01.01 – 7,99; на 01.07 – 11,82; на 01.10 – 12,95), виходить, що за липень-вересень їх відтік у доларовому еквіваленті міг скласти біля 400 млн дол (-9,3%), за 9 місяців – 1,87 млрд дол (-32,6%). Такі показники відповідають «середній температурі» по банківській системі: портфель валютних вкладів фізосіб за липень-вересень загалом по ринку в доларовому еквіваленті зменшився на 1,7 млрд дол (-10,3%), а за січень-липень – на 7,6 млрд дол (-33,6%).

Стосовно вкладів юросіб у «Приватбанку». У ІІІ кварталі гривневі депозити цієї групи вкладників зросли на 1,54 млрд грн. (+13,5%), але за 9 місяців 2014 року скоротилися на 2,5 млрд грн. (-16,3%). До словами, за аналогічний період в цілому по банківській системі відповідні показники становили 25,2 млрд грн. (+16,1%) та 12,74 млрд грн. (+7,5%).

Щодо валютних депозитів юросіб, то в «Приваті» за ІІІ квартал їх відтік валютних депозитів у доларовому еквіваленті міг скласти біля 90,3 млн дол (-6,5%), а за три квартали – близько 114,2 млн дол (-8,0%). Загалом по банківській системі відповідні показники становили 2,6 млрд дол (+41,1%), а за три квартали – на 1,07 млрд дол (+13,7%).

Щоправда, для коректності зіставлення динамік слід враховувати, що в серпні-вересні кошти «Нафтогазу» на окремих рахунках в НБУ були включені в обсяг депозитів юридичних осіб, що додало до загального депозитного портфелю в національній валюті 22 млрд. грн., а в іноземній валюті - 3,1 млрд. дол. Відповідно, «юрособова» динаміка в «Привату» не обов’язково, що кепськувата на тлі ситуації на ринку.

Про кредитування і проблемну заборгованість

У ІІІ кварталі портфель гривневих кредитів юрособам у «Приватбанку» зріс майже на 2,15 млрд грн. (+2,6%), тоді як у банківській системі за цей період відповідний портфель скоротися на 3,73 млрд грн (-0,9%). Водночас за 9 місяців 2014 року обсяг гривневих кредитів, виданих «Приватом» юрособам, зменшився на 4,96 млрд грн. (-5,4%). Нисхідна динаміка спостерігалася у вказаний відрізок часу і загалом в банківському секторі: -41,4 млрд грн. (-8,7%).

Щодо портфелю валютних кредитів юросіб у «Приватбанкуу», то в липні-вересні в доларовому еквіваленті він міг зменшитися на суму близько 179 млн дол (-5,3%), тоді як у банківській системі загалом у цей період було -1,55 млрд дол (-5,4%). За три квартали-2014 обсяг валютних позик, виданих «Приватбанком» юрособам, міг скоротитися на суму близько 238,3 млн дол (-6,9%), тоді як загалом у банківському секторі цей показник склав -3,15 млрд дол (-10,4%).

За ІІІ квартал обсяг гривневих кредитів, виданих банком фізособам, скоротився на 74,9 млн грн. (-0,3%), за три квартали – на 1,25 млрд грн. (-5,5%). При цьому за даними НБУ, обсяг гривневих кредитів фізосіб у банківській системі за ІІІ квартал скоротився на 1,78 млрд грн. (-1,5%), за три квартали – на 8,3 млрд грн. (-6,8%).

«Приватівський» портфель валютних позик населенню у доларовому еквіваленті в липні-вересні міг зменшитися на суму біля 14,1 млн дол (-13,8%), за січень-вересень – на 57,2 млн дол (-39,3%). При цьому обсяг валютних позик фізособам по всій банківській системі в липні-вересні зменшився на 253 млн дол (-3,5%), у січні-вересні – на 1,4 млрд дол (-16,9%).

Згідно з фінансовою звітністю «Приватбанку», за ІІІ квартал, попри девальвацію гривні та пришвидшення спаду економіки (що є передумовами для зростання проблемної заборгованості), обсяг резервів під знецінення кредитів юросіб у фінустанові скоротився на 494,66 млн грн. (-3,7%), а за 9 місяців-2014 – на 4,38 млрд грн. (-25,4%). Як наслідок на 01.10 резерви покривали 10% кредитного портфелю юросіб (на 01.07. цей показник становив 10,7%, на 01.01 – 14,5%).

При цьому хоча обсяг резервів під знецінення кредитів фізосіб зростав, однак він був менш суттєвим: за липень-вересень вони зросли на 1,2 млрд грн. (+14,3%), а за січень-вересень – на 3,14 млрд грн (+48,3%). У результату на 01.10 резерви покривали 42,8% кредитного портфелю фізосіб (на 01.07 – 37,3%, на 01.01 – 27,3%).

За даними НБУ, на 01.09.14 частка простроченої заборгованості до виданих позик у банківській системі становила 11,2%, тоді як на 01.01 – 7,7%. Як прогнозувало Moody`s, частка проблемних кредитів у портфелі українських банків у поточному році може зрости до 55% з 35% станом на кінець 2013 року. Така різниця в «замірах» українського центробанку та міжнародного рейтингового агентства зумовлена різницею в методології оцінки – у т.ч. тим, що міжнародні агентства відносять до «проблемки» й реструктуризовані позики.

У цьому контексті додамо, що на ринку подекуди мають місце випадки, коли окремі банки, попри реальне зростання токсичних активів на своїх балансах, часто-густо знаходять можливості розформовувати резерви, щоб уникнути зменшення капіталу та порушення нормативів НБУ. Водночас подекуди це давало можливість фіксувати «на папері» прибутки.

Про прибутки та валютну рулетку

У ІІІ кварталі «Приватбанк» отримав прибуток 39,7 млн грн., що майже у 8,8 разів менше, ніж за аналогічний період 2013 року (349,5 млн грн). Усього за 9 місяців прибуток фінустанови склав майже 427 млн грн., що в 4 рази менше, ніж за три квартали минулого року (1,73 млрд грн).

Погіршення фінансового результату стало наслідком в т.ч. збільшення відрахувань до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках в липні-вересні в 2,3 рази (1,5 млрд грн.), а за січень-вересень – майже в 2 рази (до 2,66 млрд грн.).

Адміністративні та операційні витрати «Привату» в ІІІ кварталі становили 2 млрд грн., що на 13,5% більше, ніж за цей же період 2013 року. Усього за 9 місяців ця стаття видатків фінустанови сягнула 5,8 млрд грн., що на 23,3% більше, ніж за три квартали минулого року.

За підсумками трьох кварталів 2014 року позитивний результат банку від операцій з іноземною валютою становив 1,41 млрд грн., при тому, що в ІІІ кварталі відповідний негативний результат склав -298,15 млн грн.

У липні-вересні позитивний результат «Приватбанку» від переоцінки валюти становив 1,2 млрд грн., однак за 9 місяців – мінус 931,75 млн грн., що могло бути результатом у т.ч. короткої валютної позиції банку, яка виникає через те, що обсяг валютних пасивів перевищує валютні активи (ця різниця у «Приватбанку» за підсумками ІІІ кварталу становила майже 8,25 млрд грн.).

Практичний наслідок короткої валютної позиції в банку полягає в тому, що в разі девальвації розрив (у гривневому еквіваленті) між валютними зобов’язаннями та валютними активами збільшується, що може спонукати в т.ч. до ускладнення виконання зобов’язань перед клієнтами у валюті (вони зростають відчутніше, ніж активи) та фіксування збитків від переоцінки валют (уже не кажучи про потребу доформування резервів під валютні кредити), що тисне, зокрема, на загальний фінансовий результат, капітал, показники виконання нормативів НБУ тощо.

Нагадаємо, що за підсумками 1-го півріччя в «Приватбанку» в абсолютному вимірі була найбільша коротка валютна позиція серед банків з І та ІІ групи класифікації НБУ

Проте слід відзначити, що в ІІІ кварталі коротка валютна позиція у цієї фінустанови в гривневому еквіваленті зменшилася на 574,3 млн грн (-6,5%), хоча в липні-вересні офіційний курс гривні девальвував приблизно на 10% (з 11,78 до 12,95). Якщо ж перерахувати відповідні показники в доларовому еквіваленті, виходить, що коротка валютна позиція банку могла скоротитися на суму близько 109,5 млн дол (-14,7%). У цілому ж за 9 місяців коротка валютна позиція «Приватбанку» могла зменшитися на суму близько 461,5 млн дол (-42%). Це відбулося, насамперед, за рахунок більш динамічного скорочення валютних зобов’язань, ніж валютних активів.

Нагадаємо, що важливою передумовою формування короткої позиції експерти називають заборону валютного кредитування населення в Україні, введені обмеження щодо кредитування юридичних осіб без валютної виручки при тому, що значна частка пасивної бази сформована в валюті. Водночас ключовою причиною формування короткої валютної позиції в банків фахівці вважають «своєрідне» регулювання Нацбанку, яке призвело до згаданого вище формування резервів під валютні кредити у гривні, а не валюті (що є природнішим). Такий регламент НБУ ввів у 2009 р., намагаючись зменшити попит банків на валюту та збільшити її пропозицію за рахунок продажу фінустановами валюти з уже сформованих резервів (щоб підтримати гривню).

Щоправда, з 1 травня набула чинності постанова НБУ №182, якою було запроваджене поетапне включення резервів, сформованих для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями в іноземній валюті, до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції уповноважених банків. Як передбачалося, резерви включатимуться до розрахунку рівними частинами (збільшуючись по 5% щомісяця) протягом 20 місяців.

Слід додати, що певну роль у формуванні короткої валютної позиції могло відіграти й те, що банки, залучаючи в «додевальваційний» період більш дешевий валютний ресурс, могли конвертувати його в гривню та кредитувати нею (тобто по більш високим ставкам), що однак дуже часто могло супроводжуватися порушення нормативів НБУ.

Про докапіталізацію

Згідно з фінансовою звітністю «Приватбанку», на кінець ІІІ кварталу співвідношення його регулятивного капіталу до сукупних активів (норматив Н3) при мінімально необхідних 9%, встановлених НБУ, складало далеко не «космічні» 9,17% (на 01.07 – 9,02%, на 01.01 – 9,3%).

При цьому норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) при мінімально необхідних 10% становив 10,96% (на 01.07 – 10,91%, на 01.01 – 12,16%).

Статутний капітал фінустанови в липні-вересні збільшився майже на 1,75 млрд рн (+10,7%), настільки ж і з початку року (у 1-му півріччі він не змінювався). Відсутність значного поліпшення виконання нормативів НБУ на такому фоні могло бути зумовлено, зокрема, збільшенням відрахувань у резерви під знецінення кредитів.

За деякими даними, згідно з результатами стрес-тесту, на докапіталізацію «Приватбанку» потрібно буде знайти 4 млрд грн. На поточний момент вагомих підстав сумніватися в тому, чи відбудеться це, немає. Навіть якщо раптом акціонери не знайдуть ці кошти, уряд, швидше за все, підстрахує у випадку форс-мажору. Як уже зазначалося, незалежно від того, буде це йому хотітися чи не особливо.