У яких ТОП-банків найгірші показники ліквідності

Все про економіку та фінанси

Станом на початок п’ятниці обсяг залишків на кореспондентських рахунках банків в НБУ становив 33,3 млрд. грн., що є високим показником.

Водночас банкіри наголошують, що ліквідність нерівномірно розподілена по системі.

Деякі банки мають її надлишки, свідченням чого у т.ч. є активне придбання ними депозитних сертифікатів НБУ. А інші – навпаки відчувають дефіцит, що унаочнюється активізацією рефінансування з боку Нацбанку. Так, у понеділок-четвер минулого тижня НБУ надав учасникам ринку позик на 5 млрд грн., тоді як за позаминулі три тижні – на 4,1 млрд грн.

Досить активно працює і міжбанківський кредитний ринок, однак на фоні продовження девальвації та зростання недовіри між фінустановами вартість позик зростає (у четвер, за даними НБУ, середньозважена ставка складала 15,2%, за операціями ж овернайт – 14,8%).

З огляду ж на підвищення волатильності валютного ринку та ризики активізації відтоку вкладів з банківського сектору, ситуація з ліквідністю може загостритися (про відтік депозитів з ТОП-банків читайте тут).

Які банки більш впевнено почуваються? Певним чином допомогти сформулювати відповідь на це питання можуть серед іншого показники виконання нормативу поточної ліквідності станом та залишки грошових коштів на кінець ІІІ кварталу (див. нижче табл.).

Нагадаємо, норматив поточної ліквідності відображає спроможність банку вчасно виконувати свої поточні зобов’язання в термін до 31 дня перед клієнтами. Згідно з вимогами НБУ, цей показник має бути не мене 40%.

Звернемо увагу, що на кінець вересня у банку «Надра» відповідний індикатор становив 20,87% (тобто фінустанова порушувала норматив НБУ), на межі невиконання балансував «Дельта Банк» (40,22%). Дещо вищі (але не гіперсуттєво) показники у «Фідобанку» (43,45%), «Сбербанку Росії» (48,7%), банку «Південний» (48,85%).

Водночас абсолютизувати дані з фінзвітності банків не варто. Адже окремі установи, які декларують повне виконання «ліквідних» вимог НБУ, мають добре відомі на ринку «нюанси» з поверненням вкладів, передусім, валютних (як-то VAB тощо). А деякі з тих, у яких начебто одні з кращих показників, за різною інформацією у цілому фінансово не ліпшим чином себе почувають (з точки зору проблемності кредитного портфелю і т.д.).

Безумовно, НБУ знає про «креативність» підопічних, однак заплющує на це очі. Інакше при суворому дотриманні всіх регламентів під «ніж» довелося б пустити чи не половину банків. А Фонд гарантування – не бездонний, навіть якщо на нього працюватиме «друкарський верстат» Нацбанку (як через пряму підтримку, так і держбюджет). Хоча б з огляду на несприйняття такого варіанту Міжнародним валютним фондом.

З іншого боку, це не означає, що регулятор має занадто нахабно спотворювати відображення реального стану речей.

Що в такій ситуації робити для клієнтів банків? Порада традиційна – слід орієнтуватися на комплексні показники роботи банків –  на адекватність формування резервів, обсяги відтоку вкладів, спроможність акціонерів підтримати банк, системність/несиcтемність значення для ринку, наявність/відсутність «політичних» суперечностей з НБУ як кредитором останньої інстанції, відгуки клієнтів тощо.

FINBALANCE

 

Про фінансовий стан банку ПУМБ читайте тут.

Про фінансовий стан ВТБ Банку читайте тут.

Про фінансовий стан «Райффайзен Банку Аваль» читайте тут.

Про фінансовий стан «Промінвестбанку» читайте тут.

Про фінансовий стан «Дельта Банку» читайте тут.

Про фінансовий стан банку «Надра» читайте тут.

Про фінансовий стан «Сбербанку Росії» читайте тут.

Про фінансовий стан «Укрексімбанку» читайте тут.

Про фінансовий стан «Ощадбанку» читайте тут.

Про фінансовий стан UniCredit Bank читайте тут.

Про фінансовий стан банку «Фінанси та кредит» читайте тут.

Про фінансовий стан «Приватбанку» читайте тут.