Forensic audit Приватбанку: ризики держави на тлі скандалів з Kroll та AlixPartners

Все про економіку та фінанси

Кримінальне провадження ГПУ, в рамках якого нещодавно був обшук у Приватбанку і в якому фігурує у т.ч. Kroll, а також позов Ігоря Коломойського до AlixPartners у Високий суд Лондона можуть поставити під сумнів юридичну силу звіту Kroll та AlixPartners, який готується в рамках forensic audit Приватбанку.

І у випадку з Kroll, і AlixPartners відкрите питання – наскільки законним чи незаконним був спосіб отримання інформації, яка лягає в основу їх звіту (або яка як мінімум опосередковано сприяла підготовці відповідного документу). Й значить, чи не «дискваліфікують» суди зібрані докази.

Не виключено, що з цим пов’язана затримка із завершенням forensic audit Приватбанку (в Меморандумі з МВФ записаний дедлайн - кінець вересня).

На думку юриста юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Андрія Бичкова, сам лише факт того, що І. Коломойський у минулому був клієнтом AlixPartners, не породжує конфлікт інтересів та не може бути підставою для заборони AlixPartners співпрацювати з НБУ або іншими особами у справі Приватбанка.

«І. Коломойський повинен довести суду, що та конфіденційна інформація, яку AlixPartners нібито використовує проти його інтересів або розповсюджує, колись була їй надана самим І. Коломойським або від його власного імені. В такому випадку, суд може зобов’язати AlixPartners відшкодувати збитки, завдані І. Коломойському унаслідок цих дій. Але, якщо ця конфіденційна інформація була надана, наприклад, Приватбанком, а не його акціонерами, І. Коломойському буде набагато складніше виграти цю справу», - зазначає юрист.

А. Бичков додає, що для того, аби український суд «дискваліфікував» висновок за результатами аудиту, який проводять Kroll та AlixPartners, як недопустимий доказ, потрібно довести «саме в рамках українського судового процесу, що інформація, на якій ґрунтується цей висновок, була одержана з порушенням порядку, встановленого законом». «Тобто недопустимість доказів потрібно доказувати в рамках судових проваджень в Україні», - підкреслює правознавець.

Ситуація з Kroll ще делікатніша. По-перше, слід розуміти, в самої ж Генпрокуратури виникли питання щодо законності роботи іноземного детективного агентства з даними про клієнтів націоналізованого банку. По-друге, скандал з обшуком у Приватбанку по відповідній справі (справах) як мінімум створює ризики для зменшення довіри до результатів forensic audit, делегітимізуючи їх не лише юридично, але й політично.

«Під forensic audit Приватбанку потрібно було вносити зміни в законодавство та нормативну базу НБУ. У Нацбанку давали собі звіт у тому, на які ризики йдуть, але все ж пішли на них. А зараз розхльобують», - коментує на умовах анонімності співрозмовник Finbalance на банківському ринку.

Нагадаємо, за даними видання «Закон і Бізнес», 31.05.2017 розпорядженням НБУ №437-ро Департаменту інспекційних перевірок банків було доручено впродовж червня провести інспекційну перевірку Приватбанку. Куратором перевірки була призначена заступниця глави Нацбанку Катерина Рожкова. Причому серед осіб, уповноважених на проведення перевірки, вказані прізвища більше 20 іноземців.

Як зазначалося, у ДІПБ звертали увагу керівництва Нацбанку на неврегульований статус осіб, які не є співробітниками НБУ, при проведенні такої перевірки. У доповідній записці зазначалося, що залучення до перевірки двох іноземних фірм – AlixPartners Services UK LLP і Kroll Аssociates UK Limited, співробітники яких отримують доступ до банківської таємниці, суперечить законодавству. Як стверджували у ДІПБ, отримана ними інформація «пересилається каналами Інтернет, а також фізично вивозиться на зовнішніх носіях за межі держави».

Голова комісії із банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран у коментарі для Finbalance зауважував, що в Україні відсутнє визначення на законодавчому рівні «forensic audit», а «тому матеріали, які готують Kroll, призначені суто на «експорт» для кіпрських, британських і, можливо, прибалтійських судів». Зрештою фінансист зазначав, що «доволі дорогі послуги» Kroll та AlixPartners не гарантують Нацбанку виграних справ у судах за всіма епізодами.

Юрист, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький припускав, що навряд чи варто покладати особливі надії на forensic audit, оскільки «практика свідчить, що він в наших умовах не спрацьовує».

«До цього такий аудит проводився ФГВФО ще в 2016 році стосовно двох банків: банку «Надра» та Дельта Банку, але його результати, на мою думку, позбавлені будь-якої практичної користі. Уявіть собі, ви – держава. У вашому розпорядженні всі правоохоронні органи: СБУ, МВС, прокуратура, НАБУ, суди, будь-які вузькопрофільні фахівці, яких ви можете залучити у якості експертів, власні спеціалісти в КРУ, НБУ тощо. Ви можете проводити будь-які гласні та негласні оперативно-розшукові ті інші слідчі дії: вилучати необхідну документацію, здійснювати прослуховування, обшуки тощо. За міжнародними та міждержавними угодами ви маєте можливість скористатись допомогою Інтерполу, правоохоронних та судових органів інших країн тощо. А ви замість всього цього наймаєте приватного детектива», - скептично зазначав О. Ярецький.

Іван Угляниця – екс-глава департаменту інвестиційного банкінгу одного з найбільших банків в Азербайджані – PASHA Bank – висловлював думку, що результати forensic audit Приватбанку «можуть бути більш неприємними не стільки попереднім власникам і менеджменту банку, скільки керівникам держави та НБУ». «Наприклад, мова йде про разове переоформлення значної частини [кредитного] портфелю, або іншого аспекту діяльності та сфери відповідальності НБУ, зокрема, роботи куратора Приватбанку тощо», - констатував І. Угляниця.

P.S.

12 грудня ведучий програми «Гроші» (телеканал «1+1») Олександр Дубінський опублікував витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо двох кримінальних проваджень, які стосуються співпраці НБУ, Мінфіна та Приватбанку з іноземними компаніями-консультантами (див. нижче).

В одному з оприлюднених документів зазначається, що НАБУ здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017000000003528 (зареєстроване в ЄРДР 06.11.2017) за фактом (цитата)«розтрати службовими особами Національного банку України та державного ПАТ КБ «Приватбанк» державних коштів шляхом зловживання своїм службовим становищем в ході проведення закупівлі консультаційних послуг іноземних компаній протягом 2016-2017 років».

В іншому витягу з ЄРДР констатується, що НАБУ також здійснює досудове розслідування кримінального провадження №42017000000004914 (зареєстроване 07.12.2017) за зверненням народного депутата (його прізвище не уточнюється) щодо (цитата) «вчинення кримінального правопорушення окремими керівниками Національного банку України, Міністерства фінансів України та ПАТ КБ «Приватбанк», які, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, у співучасті з Kroll Associates U.K. Limited, AlixPartners Services UK LLP, Hogan Lovells International LLP, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою привласнення грошових коштів в особливо великих розмірах, протягом 2016-2017 років уклали договори із надання консультаційних послуг з порушенням вимог законодавства про здійснення публічних закупівель із зазначеними компаніями, а також залучили у якості субпідрядників із надання консультаційних послуг української юридичні компанії ТОВ «Астерс», ТОВ «Астерс Консалт» за завищеними цінами, чим здійснили заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, на суму понад 80 млн грн».

13 грудня стало відомо про звільнення директора департаменту інспекційних перевірок банків НБУ Тетяни Лебединець через конфлікт з керівництвом НБУ щодо forensic audit Приватбанку та згаданої вище участі фахівців Kroll в інспекційних перевірках Приватбанку.