За даними НБУ, станом на початок 2018 року чисті валютні активи Приватбанку були меншими, ніж валютні зобов’язання, на 62,7 млрд грн. Негативним цей показник був також в Ощадбанку (-25,6 млрд грн) та Укрексімбанку (-28,6 млрд грн).
Мінімізувати ризики для валютних вкладників цих держбанків покликане в т.ч. внесення урядом в їх статутний капітал держоблігацій, індексованих на курс долара. Щоправда, в разі девальвації це означає збільшення держборгу та процентних витрат по відповідним паперам.
У липні 2017 року заступник глави НБУ Дмитро Сологуб в інтерв’ю для Finbalance заявляв про зменшення пересторог щодо можливих ризиків Приватбанку в частині виконання ним своїх валютних зобов’язань. Також торік у серпні про поступове зменшення відкритої валютної позиції Приватбанку вказувала і тодішній його в.о. глави правління Галина Пахачук.
Згідно зі звітністю Приватбанку, на 01 березня 2018 року його значення ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції (Л13-2; співвідношення величини перевищення обсягу зобов’язань за іноземною валютою та банківськими металами над обсягом вимог у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку) становило 35,7%, тоді як вимога НБУ - не більше 10%.
Приватбанк констатує, що "на поточний момент банком здійснюється робота з НБУ по узгодженню плану приведення показника до нормативних вимог".
За даними банку, це ж стосується і значення ліміту загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1; співвідношення величини перевищення обсягу вимог за іноземною валютою та банківськими металами над обсягом зобов’язань у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку), яке на 01 березня становило 174,2% (вимога ж НБУ - не більше 1%).
Відповідно до звітності Укрексімбанку, на 01 березня його значення Л13-2 було 35,24%.
Ощадбанк наразі не розкрив відповідну інформацію.