Лідер Каталонії підписав декларацію про незалежність, але її втілення відклали

11.10.2017, 07:01

У Каталонії, автономному регіоні Іспанії на північному сході країни, голова регіональної влади Карлес Пучдемон та інші політики регіону урочисто підписали декларацію про проголошення незалежності Каталонії від решти Іспанії, констатує "Радіо Свобода".

При цьому, як повідомили в регіональній владі, втілення декларації відклали для переговорів із Мадридом. Як сказав речник уряду Каталонії, Пучдемон «зупинив чинність декларації і закликав до діалогу».

У документі проголошується «повний суверенітет» Каталонії і закликано «всі держави і міжнародні організації визнати Каталанську Республіку як незалежну і суверенну державу».

Декларація також закликає уряд Каталонії «вжити всі необхідні заходи, щоб уможливити повне втілення цієї декларації незалежності, і заходи, передбачені перехідним законом про заснування республіки».

Раніше 10 жовтня Карлес Пучдемон, виступаючи на сесії парламенту Каталонії в Барселоні, скликаній для розгляду результатів забороненого Мадридом референдуму про незалежність Каталонії, заявив, що регіон має право стати незалежною державою, але варто зачекати з негайним втіленням цього права, щоб дати можливість для діалогу з Мадридом.

Він заявив, що «приймає мандат народу Каталонії на те, щоб стати незалежною республікою». Водночас він запропонував парламентові регіону відкласти оголошення декларації про незалежність на кілька тижнів задля діалогу з Мадридом і закликав центральну владу Іспанії до такого діалогу з можливим міжнародним посередництвом.

Він також наголошував на необхідності зменшити напруженість і не збільшувати її «словами чи діями».

Напередодні засідання, на якому очікували можливого негайного проголошення незалежності Каталонії, в регіоні продовжувала зростати напруженість. У Каталонії, зокрема в Барселоні, далі перебуває значне число працівників сил поліції з інших регіонів Іспанії, підпорядкованих центральному урядові.

Раніше 10 жовтня в Мадриді вкотре закликали прихильників незалежності Каталонії «якомога швидше повернутися на шлях законності і верховенства права». Зі зверненням до Карлеса Пучдемона виступив і президент Європейської ради Дональд Туск, який теж закликав дотриматися конституційного порядку і «не оголошувати рішення, яке зробить діалог неможливим». Діяч ЄС нагадав, що днями також звертався з закликом не вдаватися до сили і шукати діалогу і до прем’єр-міністра Іспанії Мар’яно Рахоя.

Із заявами про невизнання можливого самопроголошення незалежності Каталонії також уже виступили в низці європейських столиць.

У Мадриді раніше відкидали навіть думку про діалог із Барселоною, заперечуючи взагалі саму ідею незалежності Каталонії. Мадрид визнав референдум із запитанням «Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки?» неконституційним: чинна Конституція Іспанії (яка є конституційною монархією) не передбачає права регіонів на відокремлення і визначає державу як унітарну.

У Каталонії ж 6 жовтня оголосили остаточні результати цього референдуму, який відбувся всупереч спротиву Мадрида: за незалежність регіону проголосували понад 90 відсотків його учасників, але явка склала менш ніж 43 відсотки.

Регіональний закон Каталонії про цей референдум, який Мадрид так само визнав неконституційним, передбачає одностороннє проголошення незалежності каталонським парламентом, якщо більшість депутатів проголосує за відокремлення від Іспанії. В разі такого голосування, за версією Барселони, мав би розпочатися шестимісячний процес переговорів із Іспанією перед регіональними виборами і остаточним актом про відокремлення. Мадрид не розглядає можливості таких переговорів і попередив, що може скористатися зі свого конституційного права взяти на себе пряме керування Каталонією, фактично зупинивши її автономію.

У Каталонії, що має у складі Іспанії певну автономію у статусі «автономної спільноти», прихильники незалежності посилаються на її давні традиції незалежного чи фактично незалежного існування: регіон, свого часу незалежна держава, а потім регіон Іспанії з широкою самоврядністю, втратив усі елементи автономії тільки у 18-му столітті, після чого зазнав дискримінації, зокрема, заборони на каталанську мову і переслідування культури. Крім того, в Барселоні, яка не має бюджетної автономії, заявляють, що регіон, який дає близько 20 відсотків від ВВП Іспанії і має економіку більшу, ніж Португалія, чи таку, як Чилі, сплачує до центрального бюджету Іспанії значно більші кошти, ніж отримує з нього.

Крім того, прихильники незалежності звинувачують Мадрид у втручанні в мовну й освітню політику регіону, значне число жителів якого говорить каталанською мовою, наполягаючи на його не тільки економічній, але й культурній і історичній самодостатності.