Finbalance публікує коментар групи «Метінвест», наданий його прес-службою у відповідь на редакційний запит, щодо нинішнього статус-кво в системі електронного адміністрування ПДВ. Критична тональність відповідей метхолдингу – цілком суголосна позиціям Ради підприємців при Кабміні та Федерації роботодавців.
Оцініть перші результати роботи на постійній основі системи електронного адміністрування ПДВ? Чого в ній зрештою виявилося більше – недоліків чи переваг (як з точки зору інтересів бізнесу, так і держави)? Яких саме? Чи життєздатна система в її нинішньому вигляді (тобто чи зможе вона функціонувати надалі без принципових змін)?
Перехід на електронне адміністрування ПДВ – передчасний. Необхідно усунути існуючі недоліки в роботі системи електронного адміністрування на законодавчому рівні, які створюють значний дисбаланс між електронним рахунком та особовим рахунком (наприклад, не відображення на електронному рахунку розрахунків коригування до податкових накладних складених до 01 лютого 2015 року; відсутність детального переліку зареєстрованих документів на електронному рахунку; неврегульований механізм нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування).
У нинішньому вигляді система не може працювати, оскільки бізнес увійшов в режим електронного адміністрування ПДВ з наявністю неврегульованих розбіжностей (технічних помилок / проведення не всіх операцій на рахунках), які призвели до наявності мінуса на електронних рахунках і як наслідок до відсутності можливості видати покупцю податкову накладну в липні, без попереднього поповнення електронного рахунку зі свого розрахункового рахунку. Тобто бізнес повинен заплатити зі своєї кишені за всі технічні помилки системи електронного адміністрування. Бізнес неодноразово звертався до влади з проханням продовжити тестовий режим, але влада не прислухалася до цих коментарів.
Чи виконали всю «домашню роботу» держоргани та платники податків при функціонуванні системи в тестовому режимі, яку в принципі могли виконати? Що саме було зроблено, а що не зроблено кожною зі сторін «взаємодії» (у випадку бізнесу – підвищення власної ліквідності за рахунок, можливо, залучення в т.ч. кредитних коштів; «чистки» складу контрагентів тощо; у випадку податкових органів – відпрацювання технічної складової системи; коректності формул для розрахунків тощо)?
Вважаємо, що держоргани виконали не всю «домашню роботу»:
По перше, наявний перелік критеріїв автоматичного відшкодування є вичерпним, але зустрічаються і вільні трактування (наприклад, поточні тимчасові зміни керівника у зв’язку з відпусткою вважаються підставою для виключення підприємства з процесу автоматичного відшкодування). Невідшкодований автоматично ПДВ накопичується, терміни подальшого відшкодування невідомі.
По друге, з електронного рахунку сума, що заявлена платником до бюджетного відшкодування, списується після подання декларації без урахування реального відшкодування платнику податку. За таких умов, платник податків, якому держава всупереч Закону, не повертає ПДВ, вимушений додатково сплачувати зайву суму коштів на спеціальний рахунок, відкритий в органах Державного казначейства.
Підвищити ліквідність бізнесу природним шляхом можливо не за рахунок кредитних коштів, а за рахунок повернення з бюджету:
• невідшкодованого підприємствам ПДВ за минулі періоди.
Підприємствам невідомі терміни та вірогідність відшкодування, позитивний результат перевірки не гарантує відшкодування в визначений законом термін.
• переплати з податків (зокрема, податку на прибуток).
Відсутній діючий та оперативний механізм їх повернення та/або заліку в рахунок інших податків.
Ситуація, що склалася, разом з поточним негативним кредитним рейтингом України призводить до значного дефіциту коштів у національних підприємств для ведення господарської діяльності та фінансування інвестиційних проектів та неможливості поповнення обігових коштів за рахунок зовнішніх кредитів.
На Вашу думку, якими є основні реальні шляхи удосконалення й спрощення роботи системи електронного адміністрування ПДВ? Як при цьому, з одного боку, забезпечити баланс інтересів держави (з точки зору наповнення держказни, боротьби з податковими ямами тощо), а з іншого – інтереси бізнесу (з точки зору необхідності спрощення адміністрування ПДВ, мінімізації корупційного тиску на бізнес тощо)?
Основний реальний шлях удосконалення системи електронного адміністрування це продовження тестового режиму його роботи до 01 січня 2016 року, це дозволить держорганам виправити існуючи недоліки, що зменшить навантаження на бізнес в цьому періоді.
За Вашими оцінками, наскільки сприятиме врегулюванню проблемних питань в адмініструванні ПДВ урядовий законопроект №2173а, якщо парламент його прийме? Що в документі так, а що не так? Що в цьому контексті могли б сказати про законопроект №2960?
Законопроект №2960 в частині продовження терміну дії тестового режиму може позитивно вплинути на бізнес.
Законопроект №2173а в частині відображення операцій на рахунках від коригування податкових накладних складених до 01.02.15 року буде мати позитивний вплив, але так і не були враховані пропозиції від бізнесу по удосконаленню формули:
• списання бюджетного відшкодування в момент повернення платнику податків коштів, а не після подання декларації;
• остаточне зарахування коштів на електронний рахунок після обнуління рахунку на 20 липня, а не на 30 липня. Не врахування пропозиції призведе до відтоку обігових коштів бізнесу.
Як Ви у цілому оцінили б зміни в системі відшкодування ПДВ в 2014-2015 рр.? Чи стала вона прозорішою, а масштаб зловживань – меншим? Обгрунтуйте.
Порівнювати бюджетне відшкодування 2014 і 2015 роки не зовсім коректно, оскільки з 2015 року діють нові критерії автоматичного відшкодування, що мають позитивний вплив на бізнес. Але все одно діє "ручний режим" автоматичного відшкодування.
Наприклад на підставі застереження податкової міліції, може відбутися виключення зі списку автоматичного відшкодування, хоча такий критерій в переліку відсутній. Також бізнес зіткнувся з технічної недоїмкою, коли підприємство не має заборгованості перед бюджетом, але в базі фіскальної служби вона є.
За шість місяців 2015 року бізнесу було повернуто бюджетного відшкодування в сумі 26,7 млрд грн. Групі «Метінвест» заборгованість з невідшкодованого ПДВ досягла на 01 липня 15 року 3,0 млрд грн, що становить 67% від загального середньомісячного обсягу відшкодування в Україні. Держава продовжує накопичувати борги перед експортерами, в тому числі металургами, фактично позбавляючи їх оборотних коштів. Наприклад, перед ММК ім. Ілліча заборгованість досягла 0,9 млрдгрн, «Азовсталі» понад 0,7 млрд грн, що становить 1/3 від загального середньомісячного обсягу відшкодування по Україні. Неповернення ПДВ фактично ставить металургійні підприємства на межу виживання, адже металургія є надчутливою галуззю до дефіциту оборотних коштів, окрім того бізнес позбавлений можливості інвестувати в модернізацію, а також вчасно розраховуватися за послуги підрядних організацій та спожиті енергоносії.
Накопичування заборгованості обумовлено також низьким лімітом закладеним в Держбюджеті на 2015 рік в розмірі 58 млрд грн. Підвищення ліміту на бюджетне відшкодування та не нарощування заборгованості з ПДВ також позитивно сприятиме виконанню домовленостей між Україною та МВФ.