ТРЦ "Магелан": судовий вимір конфлікту Сбербанку і Юркевича

Все про економіку та фінанси

02 червня ТРЦ “Магелан” публічно заявив про спробу захоплення невідомими особами в інтересах Сбербанку. Офіційної заяви банку на його сайті з цього приводу поки що немає. У будь-якому разі ця заява пролунала на фоні численних судових спорів фінустанови з власником ТРЦ “Магелан” та пов’язаними з ним компаніями.

Так, Госпсуд м. Києва розглядає справу №910/17048/17 за позовом Сбербанку до дочірнього підприємства "Край Проперті" та ПрАТ "Універсам № 16" про стягнення боргу за кредитними договорами №119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 та №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011. Спершу обсяг позовних вимог банку сягав 67,6 млн дол. Згодом він зменшився до 44,4 млн дол.

Київський апеляційний госпсуд розглядає апеляційну скаргу Сбербанку на рішення Госпсуду м. Києва від 05.03.2018 (в справі № 910/372/18), яким було задоволено позов “Край Проперті” та визнано недійсними дії Сбербанку щодо застосування позасудового порядку звернення стягнення на нерухоме майно "Край Проперті" - громадського центру з об`єктами (в літ А) площею 28 539,5 кв. м., який розташований за адресою м.Київ, проспект академіка Глушкова, 13-Б (йдеться про ТРЦ “Магелан”) та переданий в іпотеку Сбербанку (за іпотечним договором № 11270 від 27.09.2011).

Згідно з судовими матеріалами, в грудні 2017 року “Край Проперті” дізнався з держреєстрів прав на нерухоме майно, що Сбербанк звернув стягнення на вказане майно в позасудовому порядку, у зв’язку з чим держреєстратор зареєстрував право власності на згаданий об’єкт нерухомості за Сбербанком.

“Край Проперті” стверджував, що набуття Сбербанком права власності відбулося незаконно та всупереч порядку, визначеному законом "Про іпотеку" та іпотечному договору. У свою чергу Сбербанк посилався на іпотечне застереження в договорі, а також те, що ще в травні 2017 року попереджав позичальника, що в разі невиплати боргу в 30-денний термін “буде вимушений звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом прийняття майна у власність” (цитата). Суд першої інстанції дійшов висновку, що банк не дотримав необхідні процедури при згаданому інформуванні боржника.

На фоні цього 25 травня Верховний Суд - у рамках ще одного спору (справа №910/23488/17) - задовольнив касаційну скаргу Сбербанку та скасував постанову Київського апеляційного госпсуду від 13.03.2018 і ухвалу Госпсуду м. Києва від 29.12.2017, якими за клопотанням “Край Проперті” було накладено арешт на вказане вище нерухоме майно, а також заборонено Сбербанку й держреєстраторам вчиняти будь-які дії щодо його відчуження, а також заборонено Сбербанку перешкоджати “Край Проперті” у володінні та користуванні цієї нерухомістю.

“Колегія суддів вважає помилковими і такими, що не відповідають положенням чинного законодавства висновки судів попередніх інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви ДП "Край Проперті" про забезпечення позову, у зв`язку з чим судові рішення у справі підлягають скасуванню”, - йдеться в постанові Верховного Суду від 25.05.2018.

У держреєстрі прав власності на нерухоме майно наразі власником спірного об`єкту нерухомості вказане дочірнє підприємство "Край Проперті". Щоправда, ТРЦ “Магелан” заявив, що Сбербанк оформив право власності на частину його торгових приміщень.

За даними держреєстру, кінцевими бенефіціарами дочірнього підприємства «Край Проперті» є Анатолій Юркевич та Ольга Юркевич.

У серпні 2017 року А. Юркевич публічно говорив про небажання передавати київський "Магелан" для Сбербанку. "У Сбербанку є бажання, у нас - ні. Тому зараз йдуть суперечки в судах і є судові арешти. Тому це нешвидке питання", - казав бізнесмен.

Як повідомлялося, структури А. Юркевича контролювали три ТЦ «Магелан» - в Києві, Харкові та Миколаєві. Але зрештою харківський “Магелан” був добровільно переданий ВТБ Банку (кредитор).

Про судові спори А. Юркевича з іншими банками (у т.ч. НБУ) - тут.