Екс-міністр економіки, екс-глава Держкомфінпослуг Віктор Суслов у коментарі для Finbalance висловив свою точку зору з приводу поточної ситуації довкола Приватбанку (пряма мова):
«Після націоналізації Приватбанку держава взяла на себе всі зобов’язання банку й буде їх виконувати, навіть якщо доведеться ще періодично поповнювати капітал. При тому, що вже витрачено 155 млрд грн. Це величезна сума. Банк було дешевше ліквідувати. Але, очевидно, це не останні витрачені кошти, хоча б з огляду на те, що перед відставкою екс-глава Приватбанку Олександр Шлапак заявив про нестачу на рівні 190 млрд грн.
Наразі виникають серйозні питання щодо підготовки до процесу націоналізації банку та причин того, чому на момент прийняття рішень уряд та НБУ не володіли повною інформацією.
Після всіх заяв чиновників про виведення коштів виникає питання: а що робив НБУ, який мав забезпечувати моніторинг ситуації в Приватбанку?
Це наштовхує на думку, що посадові особи НБУ, можливо, були залучені в корупційні схеми.
Що важливо. Уряд та НБУ ухвалювали рішення про націоналізацію не на основі чітко підписаної угоди двома сторонами, а на основі листа, який написали екс-акціонери. І тут виникає підстава для юридичного оскарження законності прийняття рішень щодо націоналізації.
Можливо, через зловживання, можливо, через некомпетентність посадові особи уряду та НБУ обмежилися листом, не провівши всі необхідні процедури, де було б чітко зафіксовано, нотаріально засвідчено всю нюанси процесу. Не було зроблено опис, що передається, не було зроблено ще багато чого іншого, що мало б бути зроблено для правильної передачі банку для уряду.
Не виключаю, що може йтися про масштабну корупцію, тому що люди, які погоджувалися на націоналізацію, керуючись тільки листом, вони, очевидно, знали, що роблять, і, можливо, передбачали, що така націоналізація буде оскаржена.
При розгляді спорів щодо законності націоналізації суди можуть підходити до справи формально. А тому цілком допускаю, що будуть винесені рішення не на користь уряду та НБУ, а на користь екс-власників Приватбанку.
Не виключаю, що націоналізація Приватбанку в судовому порядку може бути скасована через грубі помилки, які були допущені чиновниками при прийнятті відповідного рішення.
Чи матиме держава можливість за такого сценарію забрати кошти, які у вигляді ОВДП були внесені в капітал Приватбанку? Думаю, що ні. Якщо екс-власники Приватбанку виграють суд, державі доведеться залишити ці кошти в банку. Не буде юридичних підстав, щоб з банку виймати кошти. Тим паче, що був прийнятий закон, який надає держгарантію по всі вкладам на 100% їх суми [наразі документ не підписаний Президентом, - ред.].
Тому якщо екс-власникам Приватбанку вдасться виграти суд, вони отримають банк вже капіталізованим із заведеними туди державою коштами.
Тому, власне, є побоювання, що були закулісні домовленості та що частина чиновників «в долі».
Контекст
Вікторія Страхова – вже колишній корпоративний секретар Приватбанку, яка нещодавно зі скандалом пішла із займаної посади (інтерпретації, чому так сталося, в сторін конфлікту та близьких до них осіб різняться) – у контексті націоналізації Приватбанку заявляла, що в Кабміні вважали, що «поставити підпис під документом, де буде стояти підпис К [І. Коломойського, - ред.] – може означати укладання угоди, а приклад ЮВТ [Ю. Тимошенко, - ред.] з перевищенням повноважень був у всіх на слуху».
«Ми два тижні мурижили цю тему, обсмоктуючи з усіх боків, але вердикт усіх юристів, включаючи Мін’юст – безпечніше нічого не підписувати. Так і народилася ідея, що власники пишуть лист, ми посилаємося на нього в постанові.
Юридичної сутності цього всього не було – можна сприймати як одностороннє зобов’язання, можна як оферту-акцепт. Для мене цей лист не мав значення в Україні – куди більше воно (на мою думку) може мати в Лондоні, якщо ІВК [І.В. Коломойський] подасть позов по експропріації.
Попутно це була і гарантія для прем’єра та КМУ, чому вони витратили на докап[італізацію] банку 5% ВВП країни», - зазначала В. Страхова.
Раніше старший юрист ЮК "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Інна Рудник у коментарі для Finbalance, аналізуючи лист-звернення І. Коломойського та Г. Боголюбова до прем`єра В. Гройсмана із проханням націоналізувати Приватбанк, зауважувала, що його (цей лист) «досить важко вважати зобов’язанням».
«Листи можуть стати підставою для укладення певних угод у майбутньому, що і мало місце в даному випадку. Проте надавати їм юридичної значимості не слід. Викладені у зверненні до Гройсмана В.Б. гарантії є більше «джентельменськими», аніж тими, що згідно Цивільного кодексу України створюють певні права та обов’язки для його сторін чи мають наслідки у разі невиконання.
І хоча представники НБУ запевняють, що за невиконання взятих на себе у листі зобов’язань екс-власників Приватбанку буде притягнуто до відповідальності, з аналізу існуючої судової практики можна зробити протилежний висновок.
Дійсно, у країнах ЄС особисті гарантії є різновидом зобов’язання, який створює певні обов’язки для його автора, а невиконання викладеного у листі може стати підставою для винесення відповідного судового рішення проти «порушника». Тим не менш національні суди схиляються до того, що правочин має бути вчинено у передбаченій Цивільним кодексом України формі (наприклад, договір поруки, попередній договір тощо). Тож вірогідність ухвалення судового рішення про стягнення компенсації чи притягнення до іншої форми відповідальності за порушення гарантій, що містились у листі, вкрай низька», - констатувала І. Рудник.
Олександр Паращій – керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital - у коментарі для Finbalance зазначав, що наявність листа акціонерів Приватбанку для Кабміну була важливим аргументом для входження в капітал банку. "Але, як ми бачимо, у річному звіті банку той лист не згадується, отже, він, швидше, має політичну, декларативну силу", - зауважував О. Паращій.
Міністр фінансів Олександр Данилюк заявляв, що будь-якого зобов`язуючого договору про реструктуризацію корпоративних кредиті Приватбанку з екс-власниками не було підписано.
Водночас заступниця глави НБУ Катерина Рожкова так відповідала на питання журналістів щодо юридичної сили листа І. Коломойського і Г. Боголюбова та бачення міністра фінансів з цього приводу:
«Лист колишніх акціонерів написано у вільній формі, це добровільно взяте на себе зобов`язання. Саме це міністр фінансів мав на увазі, коли сказав, що це не юридичний документ. Але якщо ми повернемося до цивільного права, то домовленості, укладені на папері між двома суб`єктами, є договором. Є зобов`язання і пропозиції, які акцептувала друга сторона. Юристи можуть сказати точніше, але певну юридичну силу документ має».
При цьому К. Рожкова в інтерв’ю для Finbalance заявляла, що в позові щодо оскарження визнання неплатоспроможним Приватбанку та його націоналізації І. Коломойський «писав про рейдерство з боку держави».
«У Законі про систему гарантування, де передбачено націоналізацію, є такий момент: попередній власник акцій банку немає права вимагати від інвестора (тобто держави в нашому випадку) відшкодування збитків, понесених у результаті придбання новим інвестором акцій банку, з підстав недійсності, скасування або визнання протиправними будь-яких рішень, правочинів або інших дій, прийнятих в процесі визнання банку неплатоспроможним. Тобто по закону він немає права вимагати відшкодувань. Інше питання – наші суди. У нас судді дуже люблять одягати на себе мантію судді Конституційного Суду та трактувати закони. Отут є питання», - констатувала К. Рожкова.
Як писав Finbalance, згідно з судовими матеріалами, екс-співвласник Приватбанку Ігор Коломойського в рамках позову до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку просить суд визнати протиправним і скасувати
- рішення правління НБУ від 18.12.2016 року №498-рш/БТ про віднесення Приватбанку до категорії неплатоспроможних;
- рішення правління НБУ від 18.12.2016 року №499-рш/БТ про затвердження пропозиції НБУ про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;
- постанову Кабміну від 18.12.2016 року №961 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи» зі змінами [у т.ч. щодо докапіталізації Приватбанку на 116,8 млрд грн, - Finbalance];
- рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 18.12.2016 року №2859 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Приватбанку та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 19.12.2016 року №2864 «Про збільшення статутного капіталу та приватне розміщення акцій ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду від 19.12.2016 року №2886 «Про визнання нікчемними правочинів щодо обтяження грошових зобов`язань ПАТ «КБ «Приватбанк» перед пов`язаними особами»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.12.2016 року №2887 «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду №2894 «Про припинення повноважень членів правління та ради ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2016 року «Щодо реєстрації випуску та проспекту емісії акцій ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.12.2016 року «Щодо реєстрації звіту за результатами приватного розміщення акцій ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.12.2016 року «Щодо реєстрації випуску та проспекту емісії акцій ПАТ «КБ «Приватбанк».